16 грудня 2019 року Справа № 280/4495/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Півоварової В.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою
Підприємства об'єднання громадян «Агропристань» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «ВЕЛІД» ( 69035, м.Запоріжжя, вул.Перемоги,129; код ЄДРПОУ 36904419)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Підприємства об'єднання громадян «Агропристань» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «ВЕЛІД» (далі - позивач, ПОГ «Агропристань» ВГОІ «ВЕЛІД») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0120945004 та №0120965004 від 09 вересня 2019 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у серпні 2019 року Вознесенівським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за квітень 2017 року, за результатами якої встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Позивач вважає висновки контролюючого органу помилковими, оскільки вказані в акті перевірки порушення раніше були виявлені та виправлені платником самостійно шляхом зазначення відповідних уточнених показників в податковій декларації за червень 2019 року. Крім того, вважає, що контролюючим органом порушено строки проведення камеральної перевірки, визначені п.76.3. ст.76 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 16 жовтня 2019 року.
15 жовтня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№42305), відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2017 року та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2017 року. Крім того, встановлено завищення суми задекларованого податкового кредиту, що вплинуло на завищення від'ємного значення, яке підлягало зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду. Вказані порушення відбулись у зв'язку з тим, що позивач включив до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість за податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. З урахуванням висновків перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду із застосуванням відповідних штрафних санкцій. Зазначає, що виправлення платником податків помилок, що були допущені у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку. Крім того, вважає, що строки проведення камеральної перевірки мають обчислюватись з урахуванням положень ст.102 ПК України, відповідно до якої контролюючий орган має право провести перевірки та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової звітності.
Підготовче засідання, призначене на 16 жовтня 2019 року, перенесене на 21 жовтня 2019 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.
21 жовтня 2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 30 жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 13 листопада 2019 року.
30 жовтня 2019 року представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні, зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
30 жовтня 2019 року представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні.
З урахуванням приписів ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПОГ «Агропристань» ВГОІ «ВЕЛІД» зареєстровано 06.12.2010 за номером №1 488 102 0000 000951, здійснює економічну діяльність з виробництва олії та тваринних жирів, перебуває на обліку в ГУ ДФС у Запорізькій області (Вознесенівське управління), є платником податку на додану вартість.
19 серпня 2019 року Вознесенівським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2017 року з питання перевірки даних, зазначених у податковій декларації за квітень 2017 року та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та з питання своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2017 року платника ПОГ «Агропристань» ВГОІ «ВЕЛІД», за результатами якої складено Акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН позивача за квітень 2017 року №2458/08-01-50-06/36904419 від 19.08.2019 року (далі - Акт камеральної перевірки).
Згідно з висновками Акту камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
- пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України, що виразилось у несвоєчасному поданні податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2017 року;
- п. 198.6 ст.198 ПК України в частині завищення суми податкового кредиту в розмірі 129 364,00 грн, задекларованої у податковій декларації за квітень 2017 року, що вплинуло на завищення від'ємного значення, яке підлягало зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 557,00 грн та на заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету - рядок 18 Декларації з ПДВ за квітень 2017 року на суму 128 807,00 грн.
Свою позицію щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість контролюючий орган обґрунтовує тим, що позивачем включено до податкового кредиту звітного періоду податкову накладну №39 від 26.04.2017, отриману від контрагента-постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕСВЕЛ» (ІПН 410066326591, код за ЄДРПОУ 41006632), на суму податку на додану вартість 129 363,75 грн.
Аналізом даної податкової накладної встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕСВЕЛ» зареєструвало податкову накладну №39 від 26.04.2017 з порушенням термінів реєстрації, а саме: 17.10.2017, у зв'язку з чим у позивача не виникло право на формування податкового кредиту за квітень 2017 року з урахуванням сум податку на додану вартість за даною податковою накладною.
Позивач не погодився з висновками Акту камеральної перевірки та подав відповідні заперечення, за результатом розгляду яких заперечення визнано необґрунтованими, а висновки Акту камеральної перевірки залишено без змін (Відповідь на заперечення від 05.09.2019 №547/10/08-01-50-04).
На підставі висновків Акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0120935004 від 09 вересня 2019 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.120.1 ст.120 ПК України за несвоєчасне п одання податкової звітності в сумі 1020,00 грн;
- №0120945004 від 09 вересня 2019 року, яким визначено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 557,00 грн;
- №0120965004 від 09 вересня 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 193 210,50 грн, у тому числі за основним платежем 128 807,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 64 403,50 грн.
Не погоджуючись з висновками камеральної перевірки в частині заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями №0120945004 та №0120965004 від 09 вересня 2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 ст.49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
За змістом п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Обмеження, визначені цією статтею, стосуються випадків, передбачених п.50.2 ст.50 ПК України, відповідно до якого платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Статтею 120 ПК України визначено строки давності не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації або дня її фактичного подання, якщо податкова декларація була подана пізніше.
Аналізуючи наведені норми можна дійти висновку, що нормами ПК України встановлено обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню. В разі виявлення в межах строку 1095 днів (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 ПК України) помилок, допущених у раніше поданій податковій декларації, платник податку зобов'язаний самостійного виправити такі помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації. При цьому, платник податків має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо він зазначає відповідні уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Судом встановлено, що 20 червня 2019 року ПОГ «Агропристань» ВГОІ «ВЕЛІД» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 року, у якій задекларувало податковий кредит: 794 773 грн (рядок 17), позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету: - (0) грн (рядок 18), від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду: 557 грн (рядок 21).
За даними Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду квітень 2017 року позивачем, крім іншого, включено суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕСВЕЛ» (ІПН 410066326591) в розмірі 129 363,75 грн.
27 червня 2019 року контролюючий орган направив на адресу позивача лист «Про надання інформації, пояснень та їх документального підтвердження» №36898/10/08-01-14-09-11, у якому зазначено, що за даними системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено розбіжності (завищення податкового кредиту) по взаємовідносинам з контрагентами, у тому числі і з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕСВЕЛ» на суму відхилення 129 363,75 грн.
У відповідь позивач направив лист «Про надання пояснень» від 23 липня 2019 року №57, в якому зазначив, що позивачем здійснено перевірку наявних документів та бухгалтерських записів, даних декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року, в результаті чого встановлено, що за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕСВЕЛ» відбулось подвоєння відображення податкової накладної №39 від 26.04.2017 у різних податкових періодах: у квітні 2017 року та у січні 2018 року, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 129 363,75 грн. Крім того, позивач повідомив контролюючий орган, що у відповідності до п.50.1 ст.50 ПК України за самостійно встановленим фактом заниження податкових зобов'язань підприємство відобразило суму недоплати у складі декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року.
Також судом встановлено, що 22 липня 2019 року позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2019 року, у якій відобразив податковий кредит в сумі 265 881 грн (рядок 17).
За даними Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит звітного (податкового) періоду червень 2019 року зменшено на суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕСВЕЛ» (ІПН 410066326591, код ЄДРПОУ 41006632), які мали місце у квітні 2017 року, в розмірі 129 363,75 грн.
Таким чином, судом встановлено, що позивач самостійно виправив помилку, допущену у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року, яка призвела до завищення податкового кредиту звітного періоду, та, як наслідок, до заниження позитивного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету, шляхом коригування показників податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року, тобто протягом періоду, в якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання.
При цьому коригування відбулось в межах строку давності, визначеного ст. 102 ПК України, доказів наявності обмежень, передбачених п.50.2 ст.50 ПК України, до суду не надано.
Суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що виправлення помилок у податковій звітності з податку на додану вартість може відбуватись виключно шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань, оскільки такі твердження суперечать приписам ст.50 ПК України.
Крім того, судом встановлено, що разом із коригуванням показників податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року позивачем також було відображено зазначене коригування і у додатку 5 (Д5) до вказаної податкової декларації, який містить інформацію щодо уточнених показників.
Щодо аргументів позивача про порушення контролюючим органом строку проведення камеральної перевірки, суд зазначає, що відповідно до п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Оскільки податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2017 року подана позивачем 20 червня 2019 року, граничним строком проведення камеральної перевірки такої податкової декларації є 20 липня 2019 року.
Враховуючи, що контролюючим органом проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року, поданої позивачем, і така перевірка проведена 19 серпня 2019 року, суд дійшов висновку про порушення відповідачем строку проведення камеральної перевірки.
При цьому суд не приймає посилання відповідача на строки проведення перевірки, визначені ст.102 ПК України, оскільки такі строки застосовуються у випадку, якщо контролюючим органом проводиться камеральна перевірка з інших питань, що не узгоджується з предметом камеральної перевірки, проведеної у спірних правовідносинах.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0120945004 та №0120965004 від 09 вересня 2019 року винесені відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, у зв'язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 906,52 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0120945004 від 09 вересня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0120965004 від 09 вересня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Підприємства об'єднання громадян «Агропристань» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «ВЕЛІД» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 906,52 грн (дві тисячі дев'ятсот шість гривень 52 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Підприємство об'єднання громадян «Агропристань» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «ВЕЛІД», місцезнаходження: 69035, м.Запоріжжя, вул.Перемоги,129; код ЄДРПОУ 36904419.
Відповідач - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146.
Повне судове рішення складено 16.12.2019
Суддя М.О. Семененко