Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 грудня 2019 р. Справа№200/12261/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., при секретарі - Смаль О.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що він, маючи достатньо трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, звернувся 10 квітня 2019 року за призначенням пенсії до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області. До заяви позивачем були надані всі належні документи, що підтверджують страховий та пільговий стаж, який враховується для призначення пенсії.
Рішенням Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області № 057150002905 від 6 травня 2019 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком за Списком № 1 з 9 квітня 2019 року (досягнення 50-річного віку) з урахуванням страхового стажу 57 років 5 місяців 15 днів, у тому числі пільгового страхового стажу за Списком № 1 - 24 роки 10 місяців 24 дні.
Проте при призначенні пенсії Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до пільгового стажу позивача не було зараховано період його роботи з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року у зв'язку з відсутністю документів про проведення на підприємстві атестації робочих місць.
Також рішенням Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя № 057150002905 від 12 липня 2019 року у зв'язку з уточненням даних в електронній справі пенсіонера перераховано пенсію позивача з урахуванням страхового стажу 56 років 0 місяців 27 днів, у тому числі пільгового страхового стажу за Списком № 1 - 24 роки 10 місяців 24 дні. Зі страхового стажу було відраховано період перебування позивача на інвалідності у зв'язку із нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року.
ОСОБА_1 звертає увагу суду на той факт, що при призначенні пенсії Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області його не було повідомлено про врахування до пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоду його роботи слюсарем-ремонтником на гарячих дільницях робіт цеху ремонту металургійних печей Металургійного комбінату «Азовсталь» м. Маріуполь не в повному обсязі.
У зв'язку із реорганізацією Лівобережного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області шляхом злиття утворено Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, до якого в свою чергу 11 червня 2019 року і звернувся позивач з метою уточнення правильності встановленого розміру його пенсії. 25 липня 2019 року позивачем було отримано відповідь Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, з якої останній дізнався про виключення із розрахунку його пільгового стажу періоду його роботи з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року.
До вищезазначеній відповіді відповідачем було додано рішення, з якого позивач дізнався, що з розрахунку коефіцієнта стажу до страхового стажу виключено час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року.
Позивач зазначає, що роз'яснень причин виключення вищевказаних періодів із розрахунку страхового та пільгового стажу відповідачем надано не було, в наданні документів із його пенсійної справи, підтверджуючих пільговий стаж, відмовлено, у зв'язку із чим позивач вважає дії відповідача протиправними і такими, що порушують його охоронювані законом права. Тому відповідно до уточненої позовної заяви позивач просить суд:
визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (правонаступником якого є Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області) з виключення із розрахунку пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 на посаді слюсаря-ремонтника на гарячих дільницях робіт цеху ремонту металургійних печей ПРАТ «МК «Азовсталь» періоду з 08 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року;
визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області з виключення із розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року;
зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області включити в пільговий стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 періоду роботи з 08 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року на посаді слюсаря-ремонтника на гарячих дільницях робіт цеху ремонту металургійних печей ПРАТ «МК «Азовсталь»;
зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області включити в страховий стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року;
зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виконати перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу роботи в ПРАТ «МК «Азовсталь» з 08 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року та страхового та пільгового стажу за час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року від дня призначення пенсії 09 квітня 2019 року та виплатити суму недоотриманих грошових коштів (а.с. 54-61).
Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що рішенням Управління від 6 травня 2019 року позивачу було призначено пенсію відповідно до п. 2 ч. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно п. «а» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Зазначає, що при призначенні пенсії спочатку до пільгового стажу ОСОБА_1 було зараховано період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року. Пізніше при опрацюванні пенсійної справи позивача було виявлено, що зазначене суперечить діючому законодавству, оскільки з 1 жовтня 2017 року були внесені зміни до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Законом № 2148-VIII від 3 жовтня 2017 року. Тобто пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Пільговий стаж позивача за Списком № 1 періоду його роботи на посаді слюсаря - ремонтника на гарячих дільницях робіт цеху ремонту металургійних печей ПРАТ «МК «Азовсталь» з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року відповідачем не зараховано у зв'язку із відсутністю проведення атестації робочих місць.
Щодо стягнення судових витрат відповідач зазначає, що Державним бюджетом України не закладено коштів на сплату матеріальних та моральних збитків Управлінням, у зв'язку із чим сплата судового збору є неможливою.
На підставі вищезазначеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено судом без руху. Надано позивачу строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви із визначенням учасника справи - третьої особи.
Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи судом вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 11 грудня 2019 року об 11 годині 10 хвилин.
Позивач, представники відповідача та третьої особи на судове засідання не з'явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.
Одночасно із позовними вимогами ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12-14).
Сторонами не спростовується факт знаходження позивача в період з 9 квітня 2019 року на пенсійному обліку відповідача як отримувача пенсії за віком на пільгових умовах.
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи позивач звернувся 10 квітня 2019 року до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів 6 травня 2019 року рішенням Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області № 057150002905 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за досягненням 50-річного віку за Списком № 1 з 9 квітня 2019 року. У рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 57 років 5 місяців та 18 днів; пільговий стаж за Списком № 1 - 24 роки 10 місяців 24 дні. Даним рішенням не зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року у зв'язку із відсутністю документів про проведення на підприємстві атестації робочих місць (а.с.89).
Пізніше, у зв'язку з уточненням даних в «електронній пенсійній справі пенсіонера» Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області прийнято рішення від 23 липня 2019 року № 057150002905, згідно з яким 12 липня 2019 року перераховано пенсію ОСОБА_1 . У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 56 років 0 місяців та 27 днів; пільговий стаж за Списком № 1 - 24 роки 10 місяців 24 дні. Також даним рішенням виключено період перебування на інвалідності позивача у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року (а.с. 91).
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 15-19):
- 12 травня 1993 року був звільнений у зв'язку із виявленою невідповідністю виконуваної роботи за станом здоров'я з посади електрозварника ручної зварки цеху ремонту металургійних печей на гарячій дільниці робіт четвертого розряду на Маталургійному комбінаті «Азовсталь» (запис № 5);
- 25 серпня 1994 року прийнятий до комбінату «Азовсталь» до цеху ремонту металургійних печей (виробництво сталі) слюсарем-ремонтником металургійного обладнання (запис № 6);
- у період з 8 грудня 1997 року по 15 листопада 2001 року працював на посаді слюсаря-монтажника на гарячій дільниці четвертого розряду цеху ремонту металургійних печей на ВАТ « Металургійний комбінат «Азовсталь» (запис № 7-8).
Факт трудового каліцтва позивача та перебування останнього у період з 13 травня 1993 року по 31 травня 1994 року на інвалідності другої групи, а згодом третьої не заперечується відповідачем, а також підтверджується витягом із протоколу/розпорядження Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області від 3 травня 2019 року (а.с. 23) яке містить посилання на акт № Н1/П4, огляд МСЕК 2-18аб № 078503.
Нещасний випадок позивача на виробництві також підтверджено актом № 72 від 16 жовтня 1992 року «Про нещасний випадок на виробництві» (а.с. 47-48), первинним оглядом терапевта від 13 травня 1993 року (а.с. 49).
Довідкою № 0129/к/95, що видана Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь»» підтверджено наявний трудовий стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, де зазначено, що останній працював повний робочий день на «Металургійному комбінаті «Азовсталь» в період з 8 грудня 1997 року по 20 жовтня 2009 року та виконував роботи у цеху ремонту металургійних печей (виробництво сталі) на посаді слюсаря-ремонтника, яка передбачена правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1. В довідці також зазначено, що дана професія атестована згідно з наказами по Комбінату за результатами атестації робочих міст: № 118 від 7 червня 1994 року, № 427 від 28 листопада 2000 року, № 315 від вересня 2001 року, № 300 від 18 вересня 2006 року та передбачена Списком № 1 розділу ІІІ підрозділу «2а» (а.с. 25).
Як вбачається з наказів № 118 від 7 червня 1994 року, № 427 від 28 листопада 2000 року, № 315 від 28 вересня 2001 року, № 300 від 18 вересня 2006 року, та відповідно до додатків до них на підприємстві «Азовсталь» проводилась атестація робочих місць по умовам праці, посада слюсаря-ремонтника на гарячій дільниці робіт віднесена до працівників, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення (а.с. 26-40).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року № 821 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя та Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя реорганізовано шляхом злиття в Маріупольське управління Пенсійного фонду України Донецької області.
11 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з метою з'ясування правильності встановленого розміру пенсії та у свою чергу з отриманої 25 липня 2019 року відповіді Управління дізнався про неврахування до його пільгового стажу періоду роботи з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року та виключення із страхового стажу періоду його знаходження на інвалідності з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року (а.с. 20-21).
Будучи не згодним із діями Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (правонаступником якого є відповідач) щодо виключення із розрахунку пільгового та страхового стажу позивача певних періодів, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду (а.с. 54-61).
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно зі ст. 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно п. «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі -Закон № 1788-ХІІ) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом 1 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-V визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з пунктом 3 "Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Крім того, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та працював слюсарем-ремонтником металургійного обладнання у період з 25 серпня 1994 року, з 8 грудня 1997 року переведений у цех ремонту металургійних печей слюсарем-ремонтником на гарячих дільницях робіт, з 21 жовтня 2009 року працював у конвертному цеху на посаді ковшового. Первинна атестація на підприємстві проведена 7 червня 1994 року наказ № 118, а чергова атестація проведена 28 листопада 2000 року наказ № 427.
На підтвердження пільгового стажу роботи за спірний період роботи позивач надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній по підприємству з зазначенням про атестацію робочих місць: № 118 від 7 червня 1994 р., № 427 від 28 листопада 2000 року, № 315 від 29 вересня 2001 року, № 300 від 18 вересня 2006 року.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з "Порядком проведення атестації" та розробленими на виконання цього порядку "Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41. Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Оскільки чергова атестація (28 листопада 2000 року) була проведена з порушенням передбачених Порядком проведення атестації строків, а позивач до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, суд приходить до висновку що, період його роботи з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року, має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації (1 червня 1994 року).
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14 та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 352/547/16-а.
Таким чином, суд зазначає, що відповідач безпідставно відмовив у включенні в пільговий стаж за Списком № 1 спірного періоду роботи позивача, оскільки умови праці позивача не змінювалися, а несвоєчасне проведення підприємством атестації робочих місць, не може позбавити працівника його законного права на пенсію на пільгових умовах.
Щодо виключення із розрахунку страхового стажу позивача часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві у період з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Зазначені приписи кореспондуються з положеннями Законів України № 1058-IV та № 1788-ХІІ.
Так, ст. 56 Закону № 1788-ХІІ було передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
З прийняттям Закону України № 1058-IV (набрав чинності 01.01.2004 року) не передбачалося зарахування до страхового стажу періодів перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Проте Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року № 345-VІ були внесені зміни до статті 24 Закону № 1058-IV, яким передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
З огляду на зазначене суд дійшов до висновку про протиправність відрахування зі страхового стажу позивача періоду його перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року.
Отже, дії Лівобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, правонаступником якого є відповідач, щодо виключення із розрахунку пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року та часу перебування позивача на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року є протиправними.
Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Разом з тим, за інформацією, яка міститься у трудовій книжці позивача (а.с.18), наказом голови правління - Генерального директора ВАТ «МК «Азовсталь» № 250 від 1 жовтня 1996 року Орендне підприємство «Металургійний комбінат «Азовсталь» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь». Тож позивач у спірний період, а саме з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року працював у Відкритому акціонерному товаристві «Металургійний комбінат «Азовсталь», а не Приватному акціонерному товаристві «Металургійний комбінат «Азовсталь», як він помилково зазначає у своїх позовних вимогах. У подальшому 10 травня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» змінено на Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь». І лише 26 квітня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» змінено на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» на підставі протоколу № 1 чергових Загальних зборів акціонерів від 26 квітня 2016 року (а.с.19).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 768, 40 грн. згідно квитанції від 13 серпня 2019 року № 22146643 (а.с.3).
Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 768, 40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27А) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, правонаступником якого є Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, з виключення із розрахунку пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 на посаді слюсаря-ремонтника на гарячих дільницях робіт цеху ремонту металургійних печей Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» періоду з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року.
Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, правонаступником якого є Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, з виключення із розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області включити в пільговий стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 періоду роботи з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року на посаді слюсаря-ремонтника на гарячих дільницях робіт цеху ремонту металургійних печей Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області включити в страховий стаж ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виконати перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу роботи на Відкритому акціонерному товаристві «Металургійний комбінат «Азовсталь» з 8 червня 1999 року по 27 листопада 2000 року та страхового та пільгового стажу за час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 13 травня 1993 року по 24 серпня 1994 року з дня призначення пенсії 09 квітня 2019 року та виплатити суму недоотриманої пенсії.
Стягнути з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 копійок.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 грудня 2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб