Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 грудня 2019 р. Справа№200/11956/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК «СХІД» до Головного управління ДПС у Донецькій області та ДФС України про зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК «СХІД» (далі - ТОВ «ТБК «СХІД», позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - ГУ ДФС у Донецькій області, відповідач-1) про зобов'язання ГУ ДФС у Донецькій області вважати податкову накладну №6 від 30 грудня 2018 року своєчасно зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з запиту відповідача-1 позивачу стало відомо, що в ході проведеного аналізу контролюючим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та даними Єдиного реєстру податкових накладних, однак позивачем своєчасно надіслано податкову накладну №6 від 30 грудня 2018 року на суму ПДВ 1 041 319,17 грн., про що свідчить протокол відправки, натомість станом на сьогоднішній день від відповідача не надійшло жодної інформації щодо реєстрації або відмови у реєстрації у встановленому законом порядку вказаної податкової накладної в ЄРПН. А тому, позивач просить у судовому порядку зобов'язати відповідача-1 вважати податкову накладну №6 від 30 грудня 2018 року своєчасно зареєстрованою.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін, залучено до участі у справі в якості другого відповідача - ДФС України (Відповідач-2). В ухвалі було запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року замінено відповідача - Головне управління ДФС у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області.
У відзиві на позов, який надійшов до суду 29.10.2019 року, відповідач-1 зазначив, що згідно з відомостями інформаційних баз даних ДФС України у Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня реєстрація податкової накладної ТОВ «ТБК «СХІД» №6 від 31.12.2018 року, а також відсутні записи про надходження файлів з зазначеним електронним документом, внаслідок чого у платника податків ТОВ «ТБК «СХІД» виникли розбіжності між сумою податкових зобов'язань, зазначених у податковій декларації з ПДВ за грудень 2018 року та відомостями з ЄРПН щодо обсягу реалізованих ТОВ «ТБК «СХІД» товарів (послуг) контрагентам-покупцям за грудень 2018 року. У зв'язку з чим, представник відповідача-1 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
25.11.2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області про закриття провадження по адміністративній справі №200/11956/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК «СХІД» до Головного управління ДПС у Донецькій області, ДФС України, про зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК «СХІД» 30.12.2018 року склало податкову накладну за № 6 на суму ПДВ у розмірі 1 041 319,17 грн. (а.с. 39).
З документів, наданих позивачем, слідує, що дану податкову накладну було підписано електронним цифровим підписом позивача та 15.01.2019 року за допомогою електронного сервісу M.e.doc., використовуючи «Єдине вікно подання електронної звітності» було відправлено в електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних до Державної фіскальної служби України, про що свідчить протокол відправки (а.с. 40).
Як стверджує позивач, квитанція про прийняття, або про відмову у прийнятті до реєстрації, зупинення реєстрації даної податкової накладної протягом операційного дня 15.01.2019 року позивачу не надійшла.
Згідно запиту ГУ ДФС у Донецькій області від 02.08.2019 №62008/10/05-99-14-10, на порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ), ТОВ «ТБК «СХІД» не здійснило обов'язкову реєстрацію податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого встановлено розбіжності між сумами податкових зобов'язань, задекларованих у податковій звітності з ПДВ та зареєстрованими податковими накладними в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на загальну суму 1481486 грн. (а.с. 32-35).
Листом №189 від 03.09.2019 року позивач повідомив контролюючий орган, що податкову накладну №6 від 30.12.2018 року на суму ПДВ 1 041 319,17 грн. було відправлено на реєстрацію 15.01.2019 року о 16:54, про що свідчить протокол відправки, при цьому згідно п.201.10 ПКУ «Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних» (а.с. 36).
Відповідно до витяг з ЄРПН, за даними якого податкова накладна за № 6 від 30.12.2018 року, не була зареєстрована протягом операційного дня 15.01.2019 року (а.с. 181).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідачем-1 спростовувалась обставина доставлення податкової накладної до серверу Державної фіскальної служби України. Натомість, всі надані позивачем докази також не свідчать про доставлення певного електронного повідомлення до серверів відповідача.
З огляду на вищезазначені вимоги статті 201.10 Податкового кодексу України, згідно з якими датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції, суд доходить висновків про відсутність доказів надсилання податкової накладної.
Як вбачається з наданих позивачем документів, неможливо встановити куди і який саме документ надсилався 15.01.2019 року о 16:54. При цьому, судом не визнається обставина її отримання відповідачем.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
На думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв без порушення меж повноважень, визначених Законами України, а також обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надані, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК «СХІД» до Головного управління ДПС у Донецькій області та ДФС України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Повне судове рішення складене 17 грудня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.М. Чучко