про залишення позовної заяви без руху
18 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/12250/19
категорія 108060200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять:
- визнати протиправним та скасувати Протокол №1 від 12.07.2019 року та № 2 від 16.08.2019 року засідання постійно діючої міжвідомчої комісії по розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання в частині зняття з розгляду комісії заяву щодо відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води;
- зобов'язати постійно діючу міжвідомчу комісію по розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води при виконавчому комітеті Житомирської міської ради повторно розглянути заяву та надати дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до п.п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з п. 8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, та по змісту позовної заяви обґрунтувати підстави звернення до суду з позовом та обставини, що визначають ознаки спірності таких правовідносин.
Як встановлено судом, позивачі звернулись до суду з метою оскарження протоколів засідання постійно діючої міжвідомчої комісії по розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.
В порушення вимог наведеної норми вказаних протоколів, що оскаржуються, до матеріалів позовної заяви не надано.
Нормами ч.1 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно з ч.2 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Статтею 5 КАС України визначено право на звернення до суду та способи судового захисту. Передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Зважаючи на викладене, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому звернення до суду із позовом щодо захисту порушеного права має індивідуальний характер.
Як свідчить зміст вступної частини позовної заяви, з метою захисту порушених прав до суду з даним позовом одночасно звернулися ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу, що звернення до адміністративного суду із позовом одночасно декількох позивачів не відповідає засадам адміністративного судочинства та суперечить чинним нормам процесуального законодавства. Крім того, відповідно до матеріалів позовної заяви позивачі володіють адміністративною процесуальною дієздатністю в розумінні частини третьої статті 43 КАС України, а тому мають можливість самостійно звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав та законних інтересів.
Зважаючи на індивідуальний характер порушеного права суд роз'яснює позивачам, що кожен із них, якщо вважає що спірними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушуються його права та законні інтереси, має право особисто звернутися до суду із відповідною (окремою) позовною заявою у загальному порядку.
Таким чином, позовну заяву та позовні вимоги слід уточнити в частині зазначення одного позивача та позовних вимог, що стосуються безпосередньо порушення прав та законних інтересів такого позивача.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з позовною заявою позивачами подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обгрунтування клопотання вказано, що ч.13 ст.5 Закону України передбачено звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.03.2016 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому визнається судом особою, що звільнена від сплати судового збору.
Натомість доказів на підтвердження підстав звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору суду не надано.
З огляду на те, що ОСОБА_2 не надано будь-яких доказів звільнення від сплати судового збору, суд відмовляє у задоволенні її клопотання про звільнення від сплати судового збору.
У разі відсутності у позивача доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору, позивач має надати квитанцію про сплату судового збору.
Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011(в редакції чинній на момент звернення до суду), встановлено, що за подання до адміністративного суду: адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Нормами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем в прохальній частині позову заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, за які слід сплатити 2305,2 грн (3*768,40 грн).
Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у м.Житомирі/м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA348999980000034310206084009; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачам строку для усунення недоліків шляхом уточнення складу учасників правовідносин, надання до суду всіх належних доказів та підтвердження сплати судового збору (у разі необхідності).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Панкеєва