04 листопада 2019 року Справа № 160/5939/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою діяльністю "ПРОМЛІГА" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
26.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЛІГА" з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації від 17.05.2019р. за № 1165243/32693427;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.05.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛІГА», датою її фактичного подання.
Ухвалою суду від 29.07.2019 року (суддя ОСОБА_1.) було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні на підставі ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України.
Розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 року № 1094д, у зв'язку із відрахуванням судді ОСОБА_1 зі штату суду, та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2019 року № 195 був призначений повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №160/5939/19.
За відомостями з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2019 року зазначена вище справа була розподілена судді Лозицькій І. О.
Ухвалою суду від 30.09.2019 року прийнято справу до провадження та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами з 31.10.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем були надані всі необхідні документи підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній № 3 від 29.05.2019 року, які оформленні відповідно до вимог чинного законодавства, не мають дефекту форми, змісту або походження, відповідають вимогам ст. ст. 198, 201 ПКУ, ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Віднесення позивача до ризикових платників податків, згідно рішення комісії відповідача - 1 є безпідставним та необґрунтованим.
Державна фіскальна служба України, заперечуючи проти позову, 06.08.2019 року надала відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. Вказує, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛІГА» зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні, є передчасним. Зобов'язання зареєструвати податкові накладні є похідної вимогою до ДФС України від вимог до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу, є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/ розрахунку коригування, відповідно до п.28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.
Представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 06.08.2019 року надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що за результатами розгляду документів позивача Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 10.05.2019 року, у зв'язку з ненаданням платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Відповідач-1 зазначає, що у наданих до розгляду документах відсутні будь-які посилання про наявність у позивача власних знарядь, приладів та власних інструментів, для виконання робіт, зазначених в договорі. Окрім того, у наданих позивачем договорах, при даті укладання 30.01.2019, зазначено, що початок робіт встановлюється з 07.01.2019 року, закінчення та здача її замовнику 16.01.2019 року з правом дострокового виконання. До повідомлення не надавались договори підряду про залучення вказаних протягом травня 2019 року. У наданих документах відсутні кваліфікаційні навики вказаних робітників. Також, відповідач-1 зазначає, що у наданих до повідомлення документах відсутні документи, які підтверджують дотримання ТОВ «ПРОМЛІГА» вимог п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, а саме, до повідомлення не надавались розрахунки вартості (калькуляції, кошториси тощо). Відтак, відповідач-1 вважає рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування обґрунтованим, правомірним та таким, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали, справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЛІГА" 17.02.2004 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Шахтарської слави, буд. 5а, видами діяльності підприємства за КВЕД-2010, є:
Код КВЕД 24.51 Лиття чавуну;
Код КВЕД 24.52 Лиття сталі;
Код КВЕД 24.53 Лиття легких кольорових металів;
Код КВЕД 24.54 Лиття інших кольорових металів;
Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій;
Код КВЕД 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; Код КВЕД 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали;
Код КВЕД 25.62 Механічне оброблення металевих виробів;
Код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;
Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;
Код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;
Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;
Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);
Код КВЕД 49.20 Вантажний залізничний транспорт;
Код КВЕД 52.10 Складське господарство;
Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;
Код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна;
Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;
Код КВЕД 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів.
Судом встановлено, що 10.01.2019 року між позивачем та з Приватним підприємством «Оліяр», було укладено договір на виконання робіт № 10/01/19. Договором передбачено виконання ремонтних робіт на маневровому тепловозі марки ТЕМ 2 У зав. №8648 1986 р. в. на території замовника - ПП «Оліяр».
10.05.2019 року відбулася часткова оплата за виконання роботи, у розмірі 50 % від замовлення. За технічне обслуговування тепловоза ТЕМ-2У зав. № 8648 1986 р. в., платіжним дорученням № 3018 від 10.05.2019 року у сумі 19 200,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 20 %), згідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України.
На суму отриманої оплати позивачем була складена та подана 13.05.2019 року, засобами електронного зв'язку з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна № 1 від 10.05.2019 року на суму 19200,00 грн.
Вказана податкова накладна була доставлена до ДФС України, документи прийнято, проте, реєстрацію податкової накладної № 1 від 10.05.2019р. було зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки, ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункті 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Згідно квитанції № 2 Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК доставлено до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Криворізьке північне управління, Криворізька північна ДПІ 15.05.2019 року в 17:42:27, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Виявлені помилки/зауваження: «Документ прийнято до розгляду».
До повідомлення № 7 від 15.05.2019 року подано 10 документів разом із письмовими поясненнями.
Проте, 17.005.2019 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення №1165243/32693427 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 1 від 10.05.2019 року, з підстав ненадання платником податку копій документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси), акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач 23.05.2019 року подав скаргу до Державної фіскальної служби України, проте, рішенням Комісії з питань розгляду скарг за № 39574/32693427/2 від 03.06.2019 року, скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України, накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пп. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту (пп. 201.16.3. п. 201.16. ст. 201 ПК України).
При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, п. 12 Порядку №117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
За змістом п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, суд зауважує, що пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», встановлено, що Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Крім того, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, проте акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Необхідно звернути увагу, що пунктом 9 Положення про Державну фіскальну службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, встановлено, що Державна фіскальна служба України в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.
Отже, акти організаційно-розпорядчого характеру Державної фіскальної служби України на виконання актів Кабінету Міністрів України видаються у формі наказів.
Проте, на день прийняття комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області рішення, яким позивача внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості (протокол №94 від 28.02.2019р.), критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, який не є нормативним актом Державної фіскальної служби України, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, він має лише інформаційний характер і не може бути застосований для прийняття рішення, щодо внесення суб'єкта господарювання до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
П.п. 18-23 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про:
- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Відповідачем -1 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 10.05.2019 року, зазначено, що документ прийнято, реєстрація ПН/РК зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки, ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункті 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Натомість, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Суд зазначає, що оскаржувані рішення Комісії не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної, а лише містять загальну фразу про те, що причиною їх прийняття, є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішення повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства, а яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК.
Вивчивши зміст оспорюваного рішення, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а також і письмові пояснення надані позивачем разом з документами, що підтверджують виконання господарської операції, оформленої позивачем за податковою накладною № 1 від 10.05.2019 року, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення №1165243/32693427 від 17.05.2019 року, не відповідає вимогам вищевказаного Порядку №117, є протиправним та підлягає скасуванню.
Пунктом 23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, передбачено, що Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Отже, належним суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок приймати рішення про реєстрацію податкової накладної в даному випадку, є саме Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, як Комісія регіонального рівня.
За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Державною фіскальною службою України у своєму відзиві підтверджено, що обов'язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну фіскальну службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, і за приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 ст.201 ПК України визначено, що ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.
Так, у першому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією.
У другому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За сукупності викладених обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛІГА», підлягає задоволенню.
Що стосується зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України подати у встановлений судом 10 денний строк, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Суд зазначає, що будь-яких пояснень на обґрунтування необхідності покладення на відповідача додаткового обов'язку під час виконання судового рішення позивач у позовній заяві не зазначив. Судом під час розгляду справи обставин, які б вимагали встановлення судового контролю, також не встановлено.
Таким чином, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли всупереч Конституції України та чинному законодавству України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3842,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1078 від 24.06.2019 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3842,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою діяльністю «ПРОМЛІГА» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації від 17.05.2019р. за №1165243/32693427.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.05.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛІГА», датою її фактичного подання, тобто 13.05.2019 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЛІГА» (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Шахтарської Слави, буд. 5А, код ЄДРПОУ 32693427) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м. Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 39394856) та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 04.11.2019 року.
Суддя І.О. Лозицька