Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 грудня 2019 р. Справа№200/13015/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 45, зобов'язання повторно розглянути заяву із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення № 45, зобов'язання повторно розглянути заяву із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що після розгляду поданих документів рішенням Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 45 від 21.08.2019 року Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з тим, що до його пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 18.12.1989 року по 31.12.1997 року, оскільки неможливо провести перевірку документів, та з 2010 року по 2014 рік через відсутність атестації робочих місць. Позивач вважає, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 45 було прийнято Відповідачем неправомірно. Просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати Рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №45 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно до його заяви від 27 березня 2019р. №1693,
- зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах із урахуванням періоду роботи з 18 грудня 1989 року по 31 грудня 1997 року, у якості підземного учня машиніста підземних установок 1 роз., підземного гірничого II роз., машиніста підземних установок 3 роз., підземного гірничого по РГВ 4 роз. та за період роботи з 2010 по 2014рр.
Ухвалою суду першої інстанції від 12 листопада 2019 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно відзиву на адміністративний позов, наданого відповідачем до суду, до пільгового стажу позивача згідно п.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не враховані періоди роботи з 18.12.1989р по 31.12.1997р. оскільки не можливо провести перевірку документів; в трудовій книжці відсутня повна інформація щодо включення періодів роботи до пільгового стажу, а саме не зазначено повний робочий день, № постанови чи Списків, розділ, підрозділ, первинні документи; та з 2010-2014 оскільки в відомостях по спецстажу відсутні накази про атестацію робочих місць (код підприємства 32270533), а зазначений код підстави для обліку спеціального стажу ЗП 301ЗА1 передбачає наявність атестації. Виходячи з вище наведеного страховий стаж Позивача склав 27 років 7 місяці 22 дні, пільговий стаж роботи по Списку №1 склав 11 років 11 місяців 27 днів. Управлінням було прийнято рішення №47 від 21.05.2019 року про відмову Позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого чинним законодавством.
Відповідач просить в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
З 25 листопада 2019 року по 13 грудня 2019 року суддя Череповський Є.В. перебував у щорічній відпустці.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач - Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Згідно довідки від 27.03.2019 року № 1419-5000093533, позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу, фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
27 березня 2019 року Позивач звернувся до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 1693 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пенсійний орган рішенням № 47 від 21 травня 2019 року в призначенні пенсії на пільгових умовах Позивачу відмовив, мотивуючи відмову відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. До пільгового стажу не враховані періоди роботи позивача з 18.12.1989 року по 31.12.1997 року, оскільки неможливо провести перевірку документів, та з 2010 року по 2014 рік оскільки в відомостях по спец стажу відсутні накази про атестацію робочих місць (код підприємства 32270533), а зазначений код підстави для обліку спец стажу ЗП 3013А1 передбачає наявність атестації.
Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України № 3108-IV від 17.11.2005 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Судом встановлено, що із записів трудової книжки НОМЕР_1 , яка оформлена на ім'я ОСОБА_1 30.07.1987 року, вбачається, що останній в спірні періоди працював:
- з 18.12.1989 року по 31.12.1997 року на підприємстві Артемівське виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Артемвугілля» на посадах підземного учня машиніста підземних установок 1 розряду, підземного гірничого 2 розряду, машиніста підземних установок 3 розряду, підземного гірничого по РГВ 4 розряду,
- з 01.01.2010 року по 31.12.2014 року на підприємстві СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» на посаді машиніста підземних установок 3 розряду підземного.
Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені їх підписом, та скріплені печатками.
Крім того, згідно довідки № 2 від 12.01.2015 року, виданої СП «Ордену трудового червоного прапору шахта імені К.А. Румянцева», ОСОБА_1 в період з 18.12.1989 року по 31.12.1997 року виконував гірничі роботи під землею, що передбачені Списком № 1.
Отже спірний період підлягає включенню до пільгового стажу Позивача.
Щодо не зарахування до страхового стажу спірного періоду роботи Позивача з 2010 по 2014 рр., суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Згідно з абзацом 10 частині третьої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
В пунктах 4.2 та 4.3 наведеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Міністерства праці № 41 від 01 вересня 1992 року періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Наведені вище положення свідчать про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Згідно з даними трудової книжки позивача, в період з 2010 року по 2014 рік він працював на підприємстві СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» на посаді машиніста підземних установок 3 розряду підземного.
Згідно довідки СП «Ордену трудового червоного прапору шахта імені К.А. Румянцева» № 2 від 12.01.2015 року, у вказаний період позивач виконував гірничі роботи під землею. Підприємством атестацію робочих місць проведено на підставі наказів № 1309 від 29.07.1994 року, № 362 від 29.07.1999 року, № 740 від 19.07.2004 року, № 740 від 14.07.2009 року, № 190/А від 14.07.2014 року.
Правова позиція щодо можливості включення до пільгового стажу періоду роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах у випадках порушення термінів проведення чергової атестації підприємством роботодавцем викладена в постановах Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі 21-307а14, від 26 жовтня 2016 року у справі № 174/603/15-а та від 21.02.2018 у справі К/9901/20098/18 (352/547/16-а). Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд зазначає, що згідно з пунктом 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсії за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
При цьому, підпунктом 4.5 Порядку №383 визначено, якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.
Суд також наголошує, що Позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством. Дана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року.
Обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.
Враховуючи підтвердження наявними матеріалами справи факту виконання Позивачем в період з 2010 по 2014 роки роботи, що надає право на призначення пільгової пенсії та наявність атестації робочих місць по підприємству, суд дійшов висновку про можливість зарахування наведеного періоду роботи до пільгового стажу. Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи Позивача про наявність підстав щодо включення періоду роботи з 2010 року по 2014 рік до пільгового стажу.
Отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, скасування рішення пенсійного органу про відмову в призначенні позивачу пенсії № 47 від 21.05.2019 року.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 8 ст. 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання неправомірним та скасування рішення № 45, зобов'язання повторно розглянути заяву із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи - задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 47 від 21.05.2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 1693 від 27.03.2019 року про призначення пенсії на пільгових умовах із урахуванням до пільгового страхового стажу періодів роботи з 18.12.1989 року по 31.12.1997 року та з 2010 року по 2014 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.В. Череповський