м. Вінниця
17 грудня 2019 р. Справа № 120/3503/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву військової частини НОМЕР_1 про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
29 жовтня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 20 вересня 2018 року, зобов'язання здійснити таке нарахування та виплату, а також зобов'язання нарахувати та виплатити середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою від 04 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. При цьому, керуючись положеннями статей 12, 257 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
21 листопада 2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також у відзиві відповідач просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що розцінюється судом як відповідна заява, посилаючись при цьому на положення статті 257 КАС України, відповідно до частини 3 якої при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відтак, на думку відповідача, приймаючи рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд не врахував того, що на забезпеченні у Військової частини НОМЕР_1 знаходиться більше півтори тисячі осіб, а тому ця справа має велике значення для відповідача. Також відповідач вказує на те, що судом не враховано особливої складності справи, а також обмежень щодо оскарження рішення, прийнятого за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду такої заяви врегульовані частинами 4-6 статті 260 КАС України. Так, частиною 4 вказаної вище статті визначено, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Розглянувши подану відповідачем заяву щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зважає на таке.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими КАС України, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 1, 2 та 3 статті 12 КАС України).
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження, серед яких: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Водночас, у частині 6 статті 12 КАС України наведено орієнтовний перелік справ незначної складності, адже пунктом 10 цієї частини передбачено можливість віднесення до таких справ й інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Варто звернути увагу на те, що вказаним вище положенням кореспондуються приписи частини 2 статті 257 КАС України, згідно із якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відтак, з аналізу наведених вище норм слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які містяться у переліку, передбаченому частиною 4 статті 12 КАС України.
При цьому, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі (пункт 4 частини 9 статті 171 КАС України).
Мотивувальна частина ухвали про відкриття провадження у справі від 04 листопада 2019 року містить обгрунтування, чому суд дійшов висновку розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Посилання представника відповідача на те, що дана справа має велике значення для військової частини, а також на складність цієї справи не є достатньо обґрунтованими та такими, що свідчать про наявність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Більше того, суд звертає увагу на тому, що предметом доказування в межах даної справи є правомірність відмови відповідача у виплаті військовослужбовцю під час його звільнення індексації грошового забезпечення, а також непроведення із ним всіх виплат при звільненні, що є наслідком для застосування компенсаційних заходів.
Жодних перешкод у доведені своєї позиції сторонами у визначеному судом порядку розгляду справи, на думку суду, не існує.
Також безпідставними, на думку суду, є й посилання відповідача як на підставу для задоволення заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження обмежить право особи на оскарження прийнятого судового рішення, адже частиною 1 статті 13 КАС України таке право гарантується учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
З огляду на викладене, наведені відповідачем доводи щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження суд розцінює як безпідставні та непереконливі.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд
Залишити без задоволення заяву Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович