м. Вінниця
16 грудня 2019 р. Справа № 120/4157/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги про сплату боргу
11.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги про сплату боргу.
Згідно з пунктом третім частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач, серед іншого, оскаржує Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000281305 від 13.08.2019р. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 56661,00 грн.
Так, в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Отже, строк оскарження вимоги становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги.
Суд встановлено, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску позивач отримала 19.08.2019, що підтверджується відомостями АТ "Укрпошта" з відстеження поштового відправлення за № 2102801399147, про що самостійно зазначає в матеріалах позовної заяви.
Водночас, адміністративний позов позивач подала до суду 11.12.2019 року, тобто із пропуском 10-ти денного строку звернення до суду визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строків звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач вказала, що оскаржувану вимогу отримала 19.08.2019 року засобами поштового зв'язку.
При цьому, вказала, що у період надходження податкової вимоги вона перебувала у лікарні з 12.08.2019 по 30.08.2019 року та була позбавлена в силу стану здоров'я об'єктивно займатись питанням звернення до адвоката з вивчення документів та підготовки окремої позовної заяви про скасування податкової вимоги. Крім того, поштову кореспонденцію з ГУ ДФС у Вінницькій області у цей час отримували члени її родини, а не вона особисто.
Також вказала, що податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу вже оскаржувались в адміністративній справі №120/3274/19-а, однак її представник без її відома залишив позовну заяву без розгляду. Зазначені обставини, на переконання позивача, об'єктивно позбавили її можливості власного звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Розглянувши дану заяву, суд не знаходить підстав для її задоволення, а наведені позивачем обставини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки належних та допустимих доказів наведених обставин до суду не надано.
Як вже зазначалося вище, для оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску встановлено строк у 10 календарних днів.
Відповідно до автоматизованої системи діловодства спеціалізованого суду, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу вже оскаржувались в адміністративній справі №120/3274/19-а, та ухвалою суду від 13.11.2019 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску. При цьому, головуючим суддею у зазначеній справі встановлено, що позов про скасування вказаної вимоги здано позивачем на пошту 07.10.2019 року.
Після залишення позовної заяви без руху, до суду надійшла заява представника позивача про відкликання адміністративного позову, що слугувало підставою для прийняття судом ухвали від 09.12.2019 року про залишення, в порядку п.2 ч.1 ст.240 КАС України, адміністративного позову без розгляду.
Як вбачається із заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач вказала, що у період надходження податкової вимоги вона перебувала у лікарні з 12.08.2019 по 30.08.2019 року, що підтверджується довідкою Тростянецької районної лікарні №559 від 11.11.2019 року.
Одночасно, суд наголошує, що в поданій заяві про поновлення строку звернення до суду, в даному адміністративному позові, позивачем обставин причин пропуску строку звернення до суду в період з серпня 2019 по 07.10.2019 року, не наводиться, доказів їх існування не додається.
Як вбачається із довідки Тростянецької районної лікарні №559 від 11.11.2019 року, позивач у період з 12.08.2019 по 30.08.2019 року перебувала на амбулаторному лікуванні у поліклінічному відділенні Тростянецької УРП.
При цьому, амбулаторне лікування, це лікування, що проводиться на дому або при відвідуванні самими хворими лікувального закладу. Тобто, посилання позивача на те, що вона в силу стану здоров'я об'єктивно не могла займатись питанням звернення до адвоката з вивчення документів та підготовки окремої позовної заяви про скасування податкової вимоги, є недоречними.
Крім того, позивачем не обґрунтовано, з посиланням на існування доказів такого, факт неналежного виконання її представником інтересів в межах справи №120/3274/19-а, в тому числі обов'язку передчасного узгодження з нею всіх процесуальних дій в межах розгляду справи.
Таким чином, в частині оскарження вимоги відповідача від 13.08.2019 № Ф-0000281305 позивач пропустила 10-денний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та доказів поважності такого пропуску не надала.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За таких обставин, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження спірної вимоги, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.
Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00 грн.
При зверненні до суду 11.12.2019 року позивачем до позовної заяви додано дублікат квитанції №0.0.1483628705.1 від 03.10.2019 року про сплату судового збору в сумі 3914,51 грн.
Разом з тим, відповідно до автоматизованої системи діловодства спеціалізованого суду, судом встановлено, що на підставі даної квитанції вже було оплачено судовий збір за подання позовної заяви в іншій адміністративній справі №120/3274/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Ухвалою суду від 09.12.2019 року позовну заяву залишено без розгляду та повернута позивачу.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частина 5 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначає, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
В той же час, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з новим адміністративним позовом, а тому, за подання даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір на загальних підставах, в розмірі, визначеному ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи вищевикладене, подана позивачем квитанція, позбавляє суд можливості встановити реальність сплати ним судового збору за подання даного адміністративного позову та вирішити питання щодо відкриття провадження у справі. Відтак, до позовної заяви не додано належних доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги про сплату боргу залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- надання суду заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
- надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3914,50 грн.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович