м. Вінниця
06 грудня 2019 р. Справа № 120/2674/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар'єр" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Жежелівський кар'єр" з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області, в якому просить суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №0038325305 від 15.05.2019 року, прийняте на підставі Акту № 16554/02-32-53-05/00292379 від 22.04.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Білоцерківця А.О. від 12.12.2018 року у справі № 757/59195/18-к задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018000000001685 та накладено арешт на кошти приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар'єр" (ідентифікаційний номер юридичної особи 00292379), які знаходяться на розрахункових рахунках в банківських установах.
Відтак, у зв'язку із накладеним арештом, у підприємства фактично заблоковані розрахункові рахунки, що позбавило позивача можливості здійснювати перерахунок коштів, в тому числі і в частині погашення податкових зобов'язань та інших обов'язкових платежів.
Дана обставина стала підставою для несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 4-й квартал 2018 року в сумі - 539,37 грн.
Ухвалою суду від 22.08.2019 року позовну заяву приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар'єр" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
02.09.2019 року недоліки позовної заяви позивачем усунуто.
Ухвалою суду від 06.09.2019 року відкрито провадження у цій справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін у судовому засіданні 02 жовтня 2019 року. Також цією ухвалою роз'яснено відповідачу, що він має право подати відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.162 КАС України у 15-денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, доводи та аргументи позивача вважає безпідставними та помилковими, також вказує, що при проведенні камеральної перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб, встановлений чинним законодавством України. Зазначив, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення. Просила у позові відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.11.2019 року клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача - задоволено. Замінено неналежного відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у Вінницькій області.
У судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи. Однак, 27.11.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на заявлене клопотання, а також враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідно до пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 (зі змінами та доповненнями) в порядку, встановленому пункту 76.1 ст.76 розділу II Кодексу головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Козятинського управління ГУ ДФС у Вінницькій області, проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар'єр" (код ЄДРПОУ 00292379), за 4 квартал 2018 року.
За результатами даної перевірки складено Акт №16554/02-32-53-05/00292379 від 22.04.2019 року, висновками якого встановлено порушення приватним акціонерним товариством "Жежелівський кар'єр" своєчасності сплати податкового зобов'язання: п. п. 266.10.1 б) п. 266.10 ст. 266 ПКУ, а саме: порушено терміни сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 4-й квартал 2018 року в сумі - 539,37 грн.
Не погоджуючись з висновками акту №16554/02-32-53-05/00292379 від 22.04.2019 року приватне акціонерне товариство "Жежелівський кар'єр" подало до Головного управління ДФС у Вінницькій області на нього заперечення.
Рішенням про розгляд заперечення до акту №16554/02-32-53-05/00292379 від 22.04.2019 року, висновки зазначеного акту камеральної перевірки залишено без змін.
15.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення №0038325305 року про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 107,88 грн. за затримку на 52,52 календарних дні сплати грошового зобов'язання, визначених п. 257.5 ст. 257 ПКУ.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0038325305 від 15.05.2019 року, приватне акціонерне товариство "Жежелівський кар'єр" подало скаргу (Вих.№29/05/19-1 від 29.05.19) до ДФС України.
24.06.2019 року ДФС України прийнято Рішення №28607/6/99-99-11-06-01-25 про продовження строку розгляду скарги до 01.08.2019 року.
29.07.2019 року ДФС України прийнято Рішення №35969/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарг, яким податкове повідомлення-рішення №0038325305 від 15.05.2019 року - залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням №0038325305 від 15.05.2019 року приватне акціонерне товариство "Жежелівський кар'єр" звернулось до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ч. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У розумінні ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За загальним правилом нарахування та сплата податків, визначених в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, своєчасна сплата податків та зборів є безумовним обов'язком платника податків.
За змістом ст. 14 Податкового кодексу України «податковим зобов'язанням» визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України), а «грошовим зобов'язанням платника податків» - є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 31.1, п. 31.3 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст. 38 ПК України).
Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Згідно акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем термінів сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованої в декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 4-й квартал 2018 року, що стало підставою для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України.
У своїх доводах, викладених у позовній заяві, представник позивача факт несвоєчасної сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 4-й квартал 2018 року не заперечував, доказів на спростування цих фактів не надав, проте, позивач зазначає про неправомірність застосування штрафних санкцій відносно останнього, з огляду на те, що несвоєчасна сплата зобов'язання зумовлена арештом банківських рахунків позивача.
Так, позивач посилається на наявність кримінального провадження №42018000000001685, яке відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.240, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, в рамках якого ухвалою слідчого судді накладено арешт на банківські рахунки ПАТ "Жежелівський кар'єр", що, на думку представника позивача, унеможливлювало своєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Відтак, прострочення сплати грошового зобов'язання відбулось не з вини позивача і тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій згідно ст.126 ПК України.
Проте, судом відхиляються такі доводи представника позивача з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що остання є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Таким чином, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу.
Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України.
Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).
Накладення арешту на банківські рахунки ПАТ "Жежелівський кар'єр" суд розцінює як негативні результати ведення господарської діяльності, які є власними ризиками позивача, що не може бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Крім того, жодним приписом чинного податкового або іншого законодавства суб'єкта господарювання - платника податків не звільнено від сплати податків на підставі арешту його розрахункових рахунків.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
У зв'язку з викладеним, суду вважає що позовна вимога про визнання протиправним та скасування винесеного Головним управління ДФС у Вінницькій області податкового повідомлення - рішення №0038325305 від 15.05.2019 року є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову у суду відсутня необхідність застосовувати приписи п. 1 ст. 139 КАС України щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, всіх судових витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу.
Керуючись ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - приватне акціонерне товариство "Жежелівський кар'єр" (вул. Кар'єрна, с. Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, 22116, код ЄДРПОУ 00292379).
Відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Рішення у повному обсязі виготовлене 16.12.2019 року.
Суддя /підпис/ Бошкова Юлія Миколаївна
Згідно з оригіналом: суддя:
помічник: