05 грудня 2019 року Справа № 160/10718/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
31.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та рішення Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови оформити довідку про склад грошового забезпечення (станом на 01.03.2018 у відповідності з постановою КМУ №704 від 30.08.2017) для обчислення пенсії, з урахуванням раніше сплачуваних до перерахунку пенсій (до 01.03.2018р.) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%), премія (33.3%)) надбавка за кваліфікацію (2,5%), які повинні бути враховані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії із зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%) та премії ( 33,3%), надбавка за кваліфікацію (2,5%);
- визнати неправомірними дії та рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо:
- відмови від проведення перерахунку пенсії у її основному розмірі 90% від суми грошового забезпечення;
- зменшення основного розміру пенсії, за рахунок здійснення нарахування та виплати пенсії у розмірі 50% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018р., починаючи з перерахованої пенсії за січень 2018 року;
- відмови від компенсування щомісячних недоплат до пенсії, у її основному розмірі - 90% від суми грошового забезпечення, починаючи з перерахованої пенсії за січень 2018 року, з урахуванням 100% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018р.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію у її основному розмірі - 90% від суми грошового забезпечення, з урахуванням 100% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р. з 01.01.2018р.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 19.04.2002 року є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової службі та деяких інших осіб" №2262-ХІІ. Вказує, що до його грошового забезпечення внаслідок неправомірних дій Дніпропетровського обласного військового комісаріату не включено всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які він отримував та з урахуванням яких йому було обчислено пенсію, а саме: надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%), надбавка за кваліфікацію (2,5%), премія (33,3%), які повинні бути враховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії. Як наслідок, вказані дії призвели до невірного розрахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розміру пенсії під час її перерахунку. Також вказує, що розмір призначеної пенсії становив 90 % сум грошового забезпечення. 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова КМУ №704, якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, у зв'язку з чим Головне УПФ здійснило перерахунок пенсії позивача з 1 січня 2018 року. Проте при перерахунку пенсії її розмір було зменшено з 90% до 70% сум грошового забезпечення на підставі частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції, чинній на час перерахунку пенсії. Вказує, що Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, починаючи з перерахованої пенсії за січень 2018 року, здійснює нарахування і виплату позивачеві пенсії, основний розмір якої зменшено з 90 % до 70 % від суми грошового забезпечення та у розмірі 50% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 року, за рахунок чого позивачеві щомісячно не видається певна частина пенсії, без її повернення та компенсації.
У встановлений судом строк Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, заперечуючи проти позову, надало відзив на позов.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими. Вказує, що Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не наділено повноваженнями визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, відповідальність за внесення тих чи інших складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладається на установу, якою видавалась довідка. Також, вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, якою визначаються розміри пенсій за вислугу років, визначено, що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів. Окрім цього, зазначає, що виплата позивачу 100 % підвищення до пенсії можлива лише з 05.03.2019 року, тобто з моменту набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі № 826/3858/18, а не з 01.01.2018 року, як того вимагає позивач. Відповідач вважає, що позовні вимоги до головного управління в частині нарахування та виплати компенсації частини втрати доходу починаючи з 01.01.2018 року та з урахуванням 90 % грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати» - передчасними, оскільки у відповідності із ст. 5 КАС України захисту підлягають лише порушені права, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ще не здійснював перерахунок пенсії позивача, виходячи з іншого розміру грошового забезпечення позивача, отже, суд не наділений повноваженнями вирішувати спір на майбутнє. Тому, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
02.12.2019 року Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом надано відзив на адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи. Вважає, що вимоги є необґрунтованими і незаконними. Зазначає, що Дніпропетровський ОТЦК та СП не має повноважень щодо самостійного проведення нарахувань та видачі довідки з включенням додаткових видів грошового забезпечення. Також наголошує, що у позивача право на проведення перерахунку пенсії виникло 01.01.2018 року, та Дніпропетровський обласний військовий комісаріат відповідно до вимог чинного, на час проведення перерахунку пенсії, законодавства, надав довідку встановленого зразка до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, на підставі якої йому було проведено перерахунок пенсії. Скасування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 286/3858/18 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку пенсії, та не може слугувати підставою для надання до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області нової довідки для проведення перерахунку пенсії позивачеві, оскільки рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям в 2019 році не приймалося. Тому, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є пенсіонером Міністерства оборони України, полковник у відставці, отримує пенсію за вислугу років з 19.04.2002 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
На виконання вимог Наказу Міністра оборони України від 25.06.2011 р. №355 з 01.06.2011 року офіцерам Збройних Сил України було встановлено премію у розмірі - 90%. У 2012 році на підставі Постанови КМУ №355 від 23.04.2012 р. «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»», на підставі отриманої від Дніпропетровського ОВК довідки про склад грошового забезпечення позивача від 27.05.2012 року №11110, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було здійснено перерахунок пенсії позивача, яка нараховувалася та виплачувалася щомісячно до 01.03.2018 року, із включенням до основного розміру його пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15 %), надбавка за кваліфікацію (2,5 %), премія (33,3 %).
Враховуючи, що 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Постанова №103), Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом до довідки про склад грошового забезпечення для обчислення пенсії не було включено раніше сплачувані до перерахунку пенсій щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які входили до складу грошового, а саме: надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%); надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%); надбавка за кваліфікацію (2,5 %), премія (33,3 %), тому позивач звернувся з заявою до Дніпропетровського обласного військового комісаріату від 09.09.2019 року щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення (станом на 01.03.2018 року), відповідно до Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року для обчислення пенсії з урахуванням раніше сплачуваних до перерахунку пенсій (до 01.03.2018 року), щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Листом Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.09.2019 року № 7/12891/5 позивача повідомлено, що прийняття рішення щодо видачі довідки з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» виходить за межі повноважень Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки Кабінетом Міністрів не виконані вимоги частини 4 ст. 63 Закону та не внесені зміни у Постанову щодо форми довідки. Окрім того, повідомлено, що з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області не надійшли списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою від 09.09.2019 року про витребування у Дніпропетровського ОВК довідки про розмір грошового забезпечення, у відповідності до вимог Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року, та на підставі проведеної довідки провести перерахунок загального розміру пенсії в розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення і компенсувати позивачеві щомісячні недоплати до пенсії, починаючи з 01.01.2018 року.
Листом від 23.09.2019 року № 6666/Т-09 «Про розгляд звернення» Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що на виконання Постанови № 103 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року за чинною на цю дату редакцією закону №2262, а саме за умовами статті 13, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70 % відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби. На підставі довідки, яка надана Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом, позивачеві проведено перерахунок пенсії з наступних видів грошового забезпечення: посадового окладу - 7470,00 грн., окладу за військовим званням - 1480,00 грн., 50 % надбавки за вислугу років - 4475,00 грн. Всього грошове забезпечення - 13425, 00 грн. Розмір пенсійної виплати 70 % складає 9397,50 грн. Розмір пенсії до перерахунку складав - 4060,24 грн. Розмір підвищення пенсії складає 9397,50 грн. - 4060,24 грн.=5337,26 грн. З 01.01.2018 року відповідно до п. 2 Постанови № 103 підвищення виплачувалося в розмірі 50 %, а саме: 5337,26 грн.*50% = 2668,63 грн. Загальний розмір пенсійної виплати з 01.01.2018 року складав 4060,24+2668,63 грн. = 6728,87 грн. З 01.01.2019 року підвищення виплачується в розмірі 75 %, розмір пенсійної виплати складає 8063,19 грн. Відповідач-2 у своєму листі посилається на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2 Постанови № 103. При цьому, відповідач-2 зазначає, що оскільки бюджетні асигнування з Державного бюджету України Пенсійного фонду України не збільшувались, то виплата підвищених пенсій продовжується з урахуванням бюджетних асигнувань, визначених на цю мету. Інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій Урядом не приймалося.
Не погодившись з такими діями відповідачі, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Тому, вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 ,останньому було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-ХІІ у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років - 37 років), що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08 липня 2011 року було прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у ч.2 ст.13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року було прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014 року, крім деяких положень, п.23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у ч.2 ст.13 цифри «80» замінено цифрами «70». Зміни набрали чинності з 01.05.2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 01.01.2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, яка набрала чинності з 01.03.2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до п.1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
13.02.2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), відповідно до п.3 якого, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
Таким чином, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 01.03.2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01.03.2018 року, на підставі вказаного Закону пенсій з 01.01.2018 року.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії, тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було проведено з 01.01.2018 року перерахунок розміру пенсії позивачу, виходячи із основного розміру пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення та 50% підвищення розміру пенсії. До проведення зазначеного перерахунку, розмір пенсії позивачу був призначений та обчислювався у розмірі 90 % грошового забезпечення.
За вказаних обставин, суд вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, тому суд визнає протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивачеві з 90% до 70% грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із положеннями ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій зміст та обсяг отриманих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, у тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 року, з урахуванням вже виплачених сум, визначатися безпосередньо положеннями Закону №2262-ХІІ, а отже підпадає під дію ст.1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності» і що відповідні суми доплати до пенсії за результатом проведення перерахунку слід вважати "майном" у значенні цього положення, з огляду на обставини того, що позивач отримав право на вказані суми виплат, ще до прийняття постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року.
Вказані обставини свідчать про те, що невиплата вказаних належних позивачу сум є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном.
Зазначена правова позиція, викладена і в рішенні ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (за заявою №68385/10 та №71378/10), відповідно до якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Враховуючи наведене наявні підстави вважати, що у позивача наявні «законні сподівання», оскільки останній отримав право на перерахунок пенсії відповідно до Закону у січні 2018 року, а Постанова №103 була прийнята 21.02.2018 року, та набула чинності з 24.02.2018 року.
При цьому, друге речення першого пункту ст.1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності», яке дозволяє позбавити майна лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію «законів» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.
Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-2 перерахувати з 01.01.2018 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача-2, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року та зобов'язання перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 Постанови №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до п.1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50%; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75%; з 01 січня 2020 року - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Отже, право особи на отримання пенсії (у тому числі і за минулий час) як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України, а тому обмеження такого права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, і у сфері спірних правовідносин, врегульованих Законом №2262-ХІІ, не можуть застосовуватись.
Суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 року у адміністративній справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України було залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 року - без змін, отже, рішення суду першої інстанції є таким, що набрало законної сили 05.03.2019 року, та є обов'язковим до виконання на всій території України.
За викладених обставин, у зв'язку із прийняттям рішення Окружним адміністративним судом м.Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, яким визнано протиправні та нечинні пункти 1, 2 постанови №103, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року та зобов'язання перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, отже до спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи пунктів 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103, при визначенні порядку та розміру виплати пенсії позивачу, як такі, що втратили чинність.
Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року, тобто у подальшому, суд зазначає, що ч.1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, завданням Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та відновлення порушеного права. Суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання суб'єктів владних повноважень вчиняти дії у майбутньому, враховуючи, що у судовому порядку має встановлюватись порушення права, тому, в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати йому пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року, суд вважає відмовити.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та рішення Дніпропетровського обласного військового комісаріату, щодо відмови оформити довідку про склад грошового забезпечення для обчислення пенсії, з урахуванням раніше сплачуваних до перерахунку пенсій щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Частина 2 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» затверджено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року.
Відповідно до п. 2 Постанови № 103, виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року 50%,
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75%,
з 1 січня 2020 року 100% відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Порядок проведення перерахунку пенсій визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» від 13.02.2008 року №45.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» було внесено зміни і до Порядку від 13.02.2008 року №45.
Так, у відповідності до п. 1 Порядку від 13.02.2008 року №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку від 13.02.2008 року №45 пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мінюсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Згідно з п. 3 Порядку від 13.02.2008 року №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.
Пунктом 5 Порядку від 13.02.2008 року №45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена (п. 6 Порядку від 13.02.2008 року №45).
Судом встановлено, що військовим комісаріатом видано довідку від 12.03.2018 року №ФД108313 (з урахуванням збільшеного посадового окладу) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, відповідно до якої за посадою начальник штабу - заступник начальника тилу 6 гв. Армійського корпусу південного оперативного командування, встановлено: посадовий оклад - 7470,00 грн., оклад за військовим званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50 %) - 447,00 грн., всього - 13425,00 грн.
Після отримання довідки від 12.03.2018 року № ФД108313 Пенсійним органом проведено перерахунок пенсії Позивачу з 01.01.2018 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного у цій довідці.
За таких обставин, судом не встановлено протиправних дій відповідачів щодо не включення до довідки від 12.03.2018 року № ФД108313 щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які отримував позивач на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії (надбавку за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, премії, надбавки за кваліфікацію, надбавки за безперервну військову службу) та здійсненні останньому перерахунку пенсії на підставі такої довідки відповідно.
До того ж, проводити перерахунок пенсії позивача з іншого розміру грошового забезпечення та інших його складових суб'єкт владних повноважень права не має, оскільки вищевказаним Порядком це не передбачено.
Отже, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови оформити довідку про склад грошового забезпечення для обчислення пенсії, з урахуванням раніше сплачуваних до перерахунку пенсій щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, названих вище додаткових видів грошового забезпечення не підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2018 року у зразковій адміністративній справі №802/2196/17-а, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року було залишено без змін.
Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію у її основному розмірі - 90 % від суми грошового забезпечення, з урахуванням 100 % сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 01.01.2018 року, суд зазначає наступне.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103, набрало законної сили 05.03.2019 року. За вказаної обставини, виплата позивачу 100 % підвищення до пенсії можлива лише з 05.03.2019 року, тобто з моменту набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, з викладених вище підстав.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від спати судового збору за подачу адміністративного позову до суду, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 13.07.2018 року. Тому, питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення з 01.01.2018 року розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% замість 90% від грошового забезпечення та здійснення нарахування і виплати йому пенсії у розмірі 50% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 01.01.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90 % від розміру грошового забезпечення з 01 січня 2018 року з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у її основному розмірі - 90 % від суми грошового забезпечення, з урахуванням 100% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 05.03.2019 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 05 грудня 2019 року.
Суддя І.О. Лозицька