копія
09 грудня 2019 року Справа № 160/8187/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Віхрової В.С.
при секретарі судового засідання Мосенка Г.Є
за участю:
представника позивача Сидоренка В.В.
представника відповідача Кравченка П.В.
представника третьої особи Джихури С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -
23.08.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (надалі - відповідач), третя особа - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (надалі - третя особа), в якій позивач просила (з урахуванням уточнень адміністративного позову від 16.10.2019 р.):
- визнати протиправним та скасувати наказ №139 о/с від 24 квітня 2019 року ГУНП в Дніпропетровській області в частині звільнення ОСОБА_1 старшого лейтенанта поліції з посади інспектора відділу моніторингу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та переміщення на посаду інспектора чергової частини Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції;
- поновити Керімову Ельнуру Ровшанівну старшого лейтенанта поліції 25 травня 1991 року народження на посаді інспектора відділу моніторингу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 24 квітня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки відповідно до нього ОСОБА_1 , без її згоди перемістили на посаду, яка не є рівнозначною посаді, на якій працювала позивач, що є порушенням п.п.1 п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про національну поліцію» та ст.32 Кодексу законів про працю України. Також при звільненні позивача оскаржуваним наказом не було додержано жодної з вимог, встановлених п.п. «б» п.41 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. №114. На думку позивача, посилаючись у спірному наказі на п.2 ч.1 ст.65 Закону України «Про національну поліцію», відповідач жодним чином не обґрунтував в чому полягає більш ефективна служба у разі переміщення позивача на іншу посаду та з яких інтересів служби він виходив, здійснюючи таке переміщення. Також позивач вказувала на те, що фактично підставою для переміщення її на іншу посаду став наказ ГУНП у Дніпропетровській області №1162 від 28.03.2019р., виданий на підставі висновку службового розслідування, який затверджено 28.03.2019р., однак, з вказаного висновку службового розслідування видно, що порушення виконавської дисципліни було допущено саме старшим інспектором відділу моніторингу Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі ВМ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області) Кіян В.І., а не інших поліцейських цього відділу, в тому числі, і не позивача, а тому фактично підстави для переміщення ОСОБА_1 в інтересах служби відсутні. З огляду на викладене позивач вважає, що наявні усі підстави для поновлення її на посаді, яку вона займала.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/8187/19 передані на розгляд судді Віхровій В.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 р. справу було прийнято до розгляду, позивачу поновлено строк звернення до суду та відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання на 23.09.2019 р. о 10:00 год.
18.09.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУНП у Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що начальником ГУНП у Дніпропетровській області в межах наданих йому повноважень, для забезпечення ефективного виконання завдань та функцій, покладених на поліцію Законом України «Про Національну поліцію», у спосіб та порядок, встановлені статтею 65 Закону України «Про Національну поліцію», переміщено позивача у порядку переведення на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в поліції. При цьому підставою видання спірного наказу про переміщення ОСОБА_1 на іншу посаду став наказ ГУНП у Дніпропетровській області від 28.03.2019 року №1162, яким останню за порушення 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службової дисципліни, недотримання вимог абзацу 8 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилось у неодноразових конфліктах, неналежному контролі за своєю поведінкою, почуттями та емоціями, що негативно впливає на службову поведінку та набуло суспільного резонансу, що впливає на рівень авторитету та довіри до поліції в цілому попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни. Враховуючи зазначені вище обставини, з урахуванням місця проживання позивача (м. Дніпро) її було переведено в межах зазначеного населеного пункту на рівнозначну посаду старшого інспектора-чергового чергової частини Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Рівнозначність посад при переміщенні позивача підтверджується приписами ч.2 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію», Переліком посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань, затвердженим Наказом Національної поліції України від 04.12.2015 № 142, а також постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988, якою затверджено схеми посадових окладів поліцейських, та посадовими інструкціями вказаних посад. Крім того, відповідач зазначав, що посилання позивача у своєму позові на норми КЗпП не можуть прийматися до уваги, оскільки норми КЗпП не регулюють спірні правовідносини.
У підготовче судове засідання 23.09.2019 р. з'явилися представники сторін та третьої особи, для підготовки відповіді на відзив позивачем розгляд справи відкладено до 10:40 год. 16.10.2019 р.
24.09.2019 р. представником позивача через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив на позовну заву в якому він зазначає, що висновок від 28 березня 2019 року за результатами службового розслідування, який і став фактично підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади та переміщення на іншу посаду, листи за підписом начальника Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Кабаненко О.М., рапорти безпосередніх працівників відділу моніторингу, рапорт начальника відділу моніторингу від 23.08.2018 року, публікації голови Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_2 від 21.02.2019 року та 20.03.2019 року у соціальній мережі «facebook» про приниження честі та гідності, провокації конфлікту та застосування фізичної сили до поліцейських відділу моніторингу в приміщенні адміністративної будівлі Дніпровського ВП підтверджують про відсутність порушень Правил етичної поведінки поліцейських в діях ОСОБА_1 , а лише підтверджують наявність конфліктної особи серед особового складу відділу моніторингу Дніпровського відділу поліції Кіян В.І., тому вимоги позивача є обґрунтованими.
16.10.2019 р. представником позивача через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано уточнення адміністративного позову, згідно якого прохальна частина залишилася незмінною, вказані додаткові підстави задоволення позову.
У підготовче засідання 16.10.2019 р. з'явилися представники сторін та третьої особи, за клопотанням представника позивача судом ухвалено витребувати у відповідача завірені належним чином копії повного тексту висновку службового розслідування за відомостями, викладеними у публікаціях голови Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_2 від 21.02.2019 р. та 20.03.2019 р. у соціальні мережі «Facebook», про приниження честі та гідності, провокації конфлікту та застосуванні фізичної сили до поліцейських відділу моніторингу в приміщенні адміністративної будівлі Дніпровського ВП, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 28.03.2018 р.; висновку ВПЗ УКЗ ГУНП, складеного за результатами вивчення 13.03.2019р. стану соціально-психологічного клімату та конфліктної ситуації в колективі відділу моніторингу Дніпровського ВП. Для надання витребуваних доказів та підготовки відзиву на уточнену позовну заяву розгляд справи відкладено до 12:20 год. 23.10.2019 р.
22.10.2019 р. представником відповідача подано заяву про неможливість надання витребуваних додаткових доказів у строк визначений судом, оскільки вказані документи мають гриф «Для службового користування» та направлені на адресу суду спеціальним поштовим зв'язком. Також залучено відзив на уточнену позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з доводами позивача з підстав аналогічним тим, що були наведені у відзиві на первісний позов.
У підготовче судове засідання 23.10.2019 р. з'явилися представники сторін та третьої особи, для отримання витребуваних доказів, що направлені спеціальним поштовим зв'язком, розгляд справи відкладено до 10:45 год. 22.11.2019 р.
На виконання ухвали суду від 16.10.2019 року 24.10.2019 р. на адресу суду надійшов лист з додатками, а саме: завірені належним чином копії повного тексту висновку службового розслідування за відомостями, викладеними у публікаціях голови Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_2 від 21.02.2019 р. та 20.03.2019 р. у соціальній мережі «Facebook», про приниження честі та гідності, провокації конфлікту та застосуванні фізичної сили до поліцейських відділу моніторингу в приміщенні адміністративної будівлі Дніпровського ВП, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 28.03.2018 р.; доповідної записки спеціаліста ВПЗ УКЗ ГУНП від 14.03.2019 року, складеного за результатами вивчення 13.03.2019 р. стану соціально-психологічного клімату та конфліктної ситуації в колективі відділу моніторингу Дніпровського ВП.
При цьому, зважаючи на те, що вказані документи містять службову інформацію, вони відповідно до Порядку роботи з документами, що містять службову інформацію, в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, затвердженого наказом голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2019 р. №45-ОД, сформовані в окремий том справи №160/8187/19 з присвоєнням йому грифу «ДСК», і їх дослідження судом відбувалося з урахуванням вимог вищевказаного Порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі.
У підготовче судове засідання 22.11.2019 р. з'явилися представники сторін та третьої особи. Суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 09.12.2019 р. о 10:20 год.
У судове засідання 09.12.2019 р. прибули представники сторін та третьої особи.
Представник позивача підтримав пред'явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача вимоги позову не визнав та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи, викладені у відзивах на позовну заяву.
Представник третьої особи підтримав позицію позивача, просив позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 38, частин першої, другої статті 43 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, користуються рівним правом доступу до державної служби, до служби в органах місцевого самоврядування; кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Наказом ГУНП у Дніпропетровській області від 07.11.2015 р. ОСОБА_1 відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 р. було призначено, як прибулу з МВС України, інспектором Дніпровського відділу поліції ГУНП, присвоївши їй в порядку переатестування спеціальне звання «лейтенант поліції» на підставі п.12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону.
Наказом ГУНП у Дніпропетровській області від 09.12.2016 р. №352 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 у зв'язку з проведенням реорганізації переміщено на посаду інспектора сектору превенції Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції, звільнивши з посади інспектора того ж відділення поліції.
Наказом ГУНП № 110 о/с від 23.04.2018 р. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за ініціативою поліцейського переміщено на посаду інспектора відділу моніторингу Дніпровського відділу поліції, звільнивши з посади інспектора сектору превенції Амур-Нижньодніпровського відділення поліції того ж відділу поліції з 24.04.2018 року.
Наказом ГУНП №139 о/с від 24.04.2019 р. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) на посаду інспектора-чергового чергової частини Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції.
В якості підстави в Наказі №139 о/с від 24.04.2019 р. вказані: наказ ГУНП від 28.03.2019 р. №1162 та акт Дніпровського відділу поліції про запропонування посад від 12.04.2019 р. №45/20-1261.
Незгода позивача з вищевказаним наказом стала підставою для звернення до суду з цим позовом, що становить предмет дослідження у даній справі.
Вирішуючи питання про відповідність даного Наказу нормам закону суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про Національну поліцію», Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 р. №1179 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 р. за №1576/29706, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказом Національної поліції України від 04.12.2015 р. №142 «Про затвердження Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Завдання поліції закріплені у статті 2 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якої завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Нормами ст.47, ст.48 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюють посадові особи поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Статтею 65 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені спеціальні положення, що регулюють порядок переміщення поліцейських на вищі, рівнозначні посади та нижчі посади.
Зокрема встановлено, що переміщення поліцейських, серед іншого, здійснюється на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби (пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію»).
Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, отже, якщо звання співпадає посада вважається рівнозначною (ч. 2 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію»).
Частинами 7, 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що переведення поліцейських здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників; переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Таким чином, вищевказаними нормами Закону України «Про національну поліцію» передбачено можливість здійснення за ініціативою прямих керівників (начальників) переміщення поліцейських, зокрема, на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Як зазначалося вище, підставою видання спірного наказу про переміщення позивача на іншу посаду став наказ ГУНП у Дніпропетровській області від 28.03.2019 року №1162, п.2 якого, зокрема, ОСОБА_1 за порушення 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службової дисципліни, недотримання вимог абзацу 8 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилось у неодноразових конфліктах, неналежному контролі за своєю поведінкою, почуттями та емоціями, що негативно впливає на службову поведінку та набуло суспільного резонансу, що впливає на рівень авторитету та довіри до поліції в цілому попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни.
Судом встановлено, що наказ ГУНП у Дніпропетровській області від 28.03.2019 року №1162 видано на підставі висновку службового розслідування за відомостями, викладеними у публікаціях голови Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_2 від 21.02.2019 р. та 20.03.2019 р. у соціальні мережі «Facebook» про приниження честі та гідності, провокації конфлікту та застосуванні фізичної сили до поліцейських відділу моніторингу в приміщенні адміністративної будівлі Дніпровського ВП, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 28.03.2018 р.
Зі змісту вказаного висновку службового розслідування, а також доповідної записки ВПЗ УКЗ ГУНП, складеної за результатами вивчення 13.03.2019 р. стану соціально-психологічного клімату та конфліктної ситуації в колективі відділу моніторингу Дніпровського ВП, які у сукупності із письмовими поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , наданими останніми під час проведення цього службового розслідування, підтверджують факт наявності в колективі відділу моніторингу Дніпровського ВП конфліктної ситуації, що виникла між працівниками відділу, в тому числі і ОСОБА_1 , та працівником цього ж відділу - майором поліції ОСОБА_6 , та факт нестатутних відносин між цими поліцейськими.
Долучені до матеріалів справи роздруківки з соціальної мережі «Facebook» з публікаціями голови Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_2 від 21.02.2019 р. та 20.03.2019 р. про приниження честі та гідності, провокації конфлікту та застосуванні фізичної сили до поліцейських відділу моніторингу в приміщенні адміністративної будівлі Дніпровського ВП, також підтверджують факт наявності вказаного конфлікту та факт того, що цей конфлікт набув публічного розголосу та суспільного резонансу, що, в свою чергу, впливає на рівень авторитету та довіри до поліції в цілому.
Під час судового розгляду справи сторонами вказані обставини не спростовані.
З огляду на що суд знаходить обґрунтованими підстави, які спричинили проведення службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський, зокрема, повинен:
- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;
- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
Відповідно до п.3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.
Висновок проведеного службового розслідування, а також доповідна записка ВПЗ УКЗ ГУНП, складена за результатами вивчення 13.03.2019 р. стану соціально-психологічного клімату та конфліктної ситуації в колективі відділу моніторингу Дніпровського ВП, у сукупності із письмовими поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , наданими останніми під час проведення цього службового розслідування, свідчать про те, що працівниками відділу моніторингу Дніпровського ВП дійсно було порушено Правила етичної поведінки поліцейських, оскільки останні не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, та дозволили особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службову поведінку та дисципліну, що призвело до неодноразових конфліктів, які в подальшому тільки загострювалися, набули публічного розголосу і могли призвести до більш негативних наслідків, у разі не вжиття відповідних заходів.
Тому п.6 наказу ГУНП у Дніпропетровській області від 28.03.2019 ро. №1162, з урахуванням встановлених висновком службового розслідування обставин, начальникам Дніпровського ВП та УКЗ ГУНП, з урахуванням рекомендацій поліцейських ВПЗ УКЗ ГУНП, на підставі пп.2 п.1 ст.65 Закону України «Про національну поліцію», з метою врегулювання ситуації, що склалася, недопущення випадків нестатутних відносин між поліцейськими у відділі моніторингу Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, для зміцнення дисципліни та законності, до 15.04.2019 р. наказано надати начальнику ГУНП у Дніпропетровській області пропозиції про переміщення на інші рівнозначні посади ГУНП в Дніпропетровській області, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби всіх поліцейських, що працювали у відділі моніторингу Дніпровського ВП ГУНП, в тому числі і ОСОБА_1 .
Зважаючи на те, що управління діяльністю ГУНП та підпорядкованих йому підрозділів поліції, а також забезпечення та організація виконання покладених на поліцію завдань, відноситься до прямих повноважень керівника ГУНП, відповідно, і вирішення питань щодо переміщення поліцейських по службі задля забезпечення ефективної служби і діяльності поліції, виходячи з інтересів служби, відноситься до виключної компетенції начальника ГУНП в Дніпропетровській області.
Таким чином, начальником ГУНП в межах наданих йому повноважень, для забезпечення ефективного виконання завдань та функцій, покладених на поліцію Законом України «Про Національну поліцію», у спосіб та порядок, встановлені статтею 65 Закону України «Про Національну поліцію», переміщено позивача у порядку переведення на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в поліції.
При цьому, переміщення позивача на іншу посаду здійснено з урахуванням місця її проживання (м. Дніпро), оскільки її було переведено в межах зазначеного населеного пункту на рівнозначну посаду інспектора-чергового чергової частини Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Судом встановлено, що переміщення позивача відбулося саме на рівнозначну посаду.
Так, частиною 2 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.
З наведеної норми закону слідує, що рівнозначні посади у поліції - це посади, за якими передбачені однакові спеціальні звання поліції.
Закон України «Про Національну поліцію» не містить вимог відносно того, що рівнозначність посад включає в себе обов'язковість виконання тотожних/аналогічних функціональних обов'язків.
Наказом Національної поліції України від 04.12.2015 р. №142 затверджений Перелік посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань.
Розділ IV Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань встановлює граничні спеціальні звання для управлінь, відділів і відділень поліції (надалі - Перелік), в тому числі до Дніпровського та АНД відділів поліції, оскільки останні є структурними підрозділами Головного управління НП.
Так, пунктом 4 Перелік встановлено граничне спеціальне звання «старший лейтенант поліції» для посади інспектора у відділі, відділенні поліції.
Крім цього, рівнозначність посад доводиться також постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, якою затверджено схеми посадових окладів поліцейських.
Так, у додатку 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 наведена Схема посадових окладів поліцейських управлінь, відділів (відділень) поліції, якою встановлено посадовий оклад для старшого інспектора відділу, відділення поліції в розмірі 2400 грн. (в категорії інші).
Відповідно до функціональних обов'язків інспектора відділу моніторингу Дніпровського відділу поліції ГУНП він підпорядковується начальникові відділу моніторингу Дніпровського ВП.
Посадовими інструкціями інспектора чергового чергової частини Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП визначено, що у службовій діяльності він підпорядковується начальнику чергової частини.
Таким чином, посади інспектора відділу моніторингу Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області і інспектора-чергового чергової частини Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області є рівнозначними.
Щодо посилань ОСОБА_1 в позовній заяві на вимоги Кодексу законів про працю України та норми Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, як на норми, які регулюють порядок проходження служби в поліції, суд зазначає, що проходження служби поліцейськими, з огляду на характер та складність, регулюється спеціальним законодавством про ці органи: Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, Дисциплінарним статутом, постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 р. № 988 і іншими спеціальними нормативними актами.
Відповідно ст.18 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114 затверджено Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом.
Закон України "Про міліцію" втратив чинність з 07.11.2015 року відповідно до п.5 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію».
Пунктом 4 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Загальні засади проходження служби в поліції визначено розділом VІІ Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, стаття 60 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, норми Закон України «Про Національну поліцію», як спеціальним нормативно правовим актом визначено порядок проходження служби в поліції, зокрема, переміщення на іншу посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Згідно ст.3, 4 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Суд акцентує увагу, шо у спірних відносинах пріоритетними до застосування є норми спеціальних законів, які в свою чергу не суперечать нормам трудового законодавства та їм відповідають.
Нормами ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені спеціальні положення, що регулюють порядок переміщення поліцейських на вищі, рівнозначні посади та нижчі посади. Норми КЗпП України таких положень не містить.
Відтак позивач помилково застосовує до спірних відносин загальні положення трудового законодавства.
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що доводи позивача про незаконне та нерівнозначне переведення на посаду згідно спірного Наказу не знайшли свого правового підтвердження, інших підстав для скасування Наказу позивачем не наведено та судом за результатами розгляду справи не встановлено, суд дійшов висновку про відповідність Наказу №139 о/с від 24.04.2019 р. нормам законів, що регулюють порядок проходження служби поліцейського. Відтак підстави для скасування Наказу №139 о/с від 24.04.2019 р. відсутні.
Решта доводів учасників справи висновків суду по суті спору не спростовують.
Приписами частини другої статті 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, критерій прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин у сукупності, підстави для задоволення позову відсутні.
У відповідності до ст.ст.132-139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 132-139, 241, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, - відмовити.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 18 грудня 2019 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 18.12.19 Суддя Згідно з оригіналом Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун