18 грудня 2019 року Справа № 160/11587/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про повернення безпідставно сплачених коштів,
19.11.2019 року ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 9256 грн. 10 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позивачем і ОСОБА_3 , 23.04.2019 року укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений нотаріусом Бондаренко Р.О. та зареєстровано в реєстрі за № 2179, згідно з яким вона придбала квартиру у власність свого сина - ОСОБА_2 (п.н. НОМЕР_1 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки, відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів, пов'язаних з її вчиненням, особою, яка звернулась х проханням про вчинення нотаріальної дії, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у власність сина позивача - ОСОБА_2 у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 9256 грн.10 коп., підтвердженням чого є квитанція № 0.0.1335693661.1 від 23.04.2019 року, хоча житло у власність сина позивачем придбавалось вперше. На підставі вказаного позивач звернулась до відповідача з вимогою повернути безпідставно сплачені кошти, але отримала відмову у їх поверненні. На підтвердження факту першого придбання жила позивачем отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо зареєстрованого за ОСОБА_2 на праві власності об'єктів нерухомого майна. Крім того, позивач з сином перебували на момент купівлі квартири на квартирному обліку у виконавчому комітеті Індустріальної районної у м. Дніпрі ради з 23.03.2017 року. Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернулась із цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 20.11.2019 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
09.12.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позову, обґрунтовуючи тим, що на заяву позивача від 16.09.2019 року було роз'яснено, що Пенсійний фонд України та його органи не наділені повноваженнями щодо встановлення факту придбання особою житла вперше з метою подальшого звільнення такої особи від сплати збору. Із заяви позивача не можна зробити висновок стосовно доведеності обставин щодо обов'язку Управління повернути сплачені кошти.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.04.2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондаренком Р.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2179, придбано у власність квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 9256 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 10 коп., оскільки, відповідно до статті 49 Закону України "Про нотаріат" однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів, пов'язаних з її вчиненням, особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, хоча житло нею придбавалось вперше. Підтвердженням факту сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу є квитанція № 0.0.1335693661.1 від 23.04.2019 року.
У відповідності до довідки виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпрі ради від 31.03.2017 року № 15 ОСОБА_1 складом сім'ї з двох осіб, у тому числі син - ОСОБА_2 , згідно з рішенням виконкому районної у м. Дніпрі ради № 99 від 23.03.2017 року зачислені на квартирний облік. На одержання житла перебувають у списках загальної черги під № 715.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 26.04.2019 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2179, виданий 23.04.2019 року, належить квартира загальною площею 63,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, судом встановлено, що позивачем придбано для сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вперше.
16.09.2019 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про повернення коштів до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з проханням повернути помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1 % від купівлі-продажу нерухомого майна для сина, додала квитанцію № 0.0.1335693661.1 від 23.04.2019 року.
Листом від 27.09.2019 року № 19537/05-05/26 позивачу відмовлено у поверненні сплаченого збору з посиланням на те, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями щодо встановлення факту придбання особою житла вперше, зокрема, з метою подальшого звільнення такої особи від сплати збору.
Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.
Абзацом 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР встановлено, що платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.
Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку № 1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Водночас, суд зазначає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна можливі за наявності документа про підтвердження сплати такого збору. Жодних винятків для процедури посвідчення або реєстрації таких договорів не передбачено.
Інформація щодо реєстрації нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб відображена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Підстави та процедури надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).
Пунктом 8 вказаного Порядку № 1127 передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.
Згідно з пунктом 4 Порядку інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.
Відповідно до статті 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Підпунктом сьомим пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011 передбачено, що казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна", покладений на Пенсійний фонд України.
Системний аналіз вказаних норм Закону та Порядку дає підстави стверджувати, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому не є платниками такого збору.
Відповідно положень пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Пунктом 8 Порядку № 787 встановлено, що подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
У відповідності до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено, зокрема, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Судом встановлено, що 16.09.2019 року ОСОБА_1 таку заяву подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Суд зауважує, що доводи відповідача про те, що відповідач не наділений повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору, що придбавають нерухоме майно вперше, є необґрунтованими, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Окрім того, суд вказує на те, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме Держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 26.04.2019 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2179, виданий 23.04.2019 року, належить квартира загальною площею 63,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , м АДРЕСА_2 .
Суд зазначає, що жодних доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею (її сином) будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем суду не надано.
Таким чином, суд робить висновок про те, що позивач 26.04.2019 року вперше придбала для свого сина - ОСОБА_2 житло за договором договору купівлі-продажу, серія та номер: 2179, виданий 23.04.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 , та при оформленні угоди безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9256,10 грн., який підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства).
Згідно з пунктом 18 Порядку № 1740 повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Пунктом першим Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 22.12.2014 року (далі - Положення № 28-2) визначено, що Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Відповідно до підпункту другого пункту 4 Положення № 28-2 Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує надходження від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства.
Таким чином, органом, що контролює справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є територіальний орган Пенсійного фонду, в цьому випадку - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Механізм повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 787 заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернутись із поданням відповідно до вимог чинного законодавства України до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області щодо повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна від 23.04.2019 року у розмірі 9256,10 грн. відповідно до квитанції № 0.0.1335693661.1 від 23.04.2019 року.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 802, 80 грн., що сплачені згідно з квитанцією № 0.0.1522099279.1.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 90, 139, 242-243, 245-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про повернення безпідставно сплачених коштів - задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) звернутись із поданням відповідно до вимог чинного законодавства України до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області щодо повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна від 23.04.2019 року у розмірі 9256 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят шість) грн. 10 коп. відповідно до квитанції № 0.0.1335693661.1 від 23.04.2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 802 (вісімсот дві) грн. 80 коп. відповідно до квитанції № 0.0.1522099279.1.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський