Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження №1-кп/641/262/2019 Справа №641/7656/18
18 грудня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000002372 від 26.09.2018 про звільнення від кримінальної відповідальності
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганська, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-у вчинені кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
Органом досудового слідства ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він у період із червня 1999 року до березня 2008 року, з метою представлення своєї особистості у суспільстві як особи високого рівня наукових, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності у галузі права, а також підтвердження наявності диплому про вищу юридичну освіту задля отримання в Україні відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на підроблення диплома про вищу юридичну освіту, який видається та посвідчується закладом освіти.
У той же період часу, ОСОБА_4 , у невстановленому слідством місці та невстановлених слідством обставин домовився із невстановленими слідством особами про спільне підроблення диплома про здобуття ним вищої юридичної освіти, який видається та посвідчується закладом освіти.
Отримавши від невстановлених слідством осіб згоду на спільне підроблення документа, який засвідчував би здобуття ОСОБА_4 вищої юридичної освіти, останній, у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час, у період 1999 - березня 2008 року передав невстановленим досудовим розслідуванням особам свої анкетні дані для використання їх при виготовленні підробленого диплому щодо здобуття ОСОБА_4 вищої юридичної освіти у Львівському державному університеті ім. Івана Франка.
На виконання попередніх злочинних домовленостей із ОСОБА_4 , у той же період часу, тобто із 1999 року до березня 2008 року, невстановлені у ході досудового розслідування особи, які діяли за попередньою змовою із ОСОБА_4 , у невстановленому місці та за невстановлених слідством обставин, виготовили заздалегідь підроблений диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданий Львівським державним університетом ім. Івана Франка 25.06.1999 за реєстраційним №57 з відображенням у такому підробленому документі відомостей про здобуття ОСОБА_4 спеціальності «правознавство» та присвоєння йому кваліфікації спеціаліста «юриста».
Виготовлений підроблений диплом Львівського державного університету ім. Івана Франка № 004940 невстановлені особи тоді ж передали ОСОБА_4 з метою його подальшого використання останнім.
Крім того, у період із червня 1999 року до березня 2008 року, з метою представлення своєї особистості у суспільстві як особи високого рівня наукових, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності у галузі права, а також підтвердження наявності диплому про вищу юридичну освіту задля отримання в Україні відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на підроблення диплома про вищу юридичну освіту, який видається та посвідчується закладом освіти.
У той же період часу, ОСОБА_4 , у невстановленому слідством місці та невстановлених слідством обставин домовився із невстановленими слідством особами про спільне підроблення диплома про здобуття ним вищої юридичної освіти, який видається та посвідчується закладом освіти.
Отримавши від невстановлених слідством осіб згоду на спільне підроблення документа, який засвідчував би здобуття ОСОБА_4 вищої юридичної освіти, останній, у невстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час, у період 1999 - березня 2008 року передав невстановленим досудовим розслідуванням особам свої анкетні дані для використання їх при виготовленні підробленого диплому щодо здобуття ОСОБА_4 вищої юридичної освіти у Львівському державному університеті ім. Івана Франка.
На виконання попередніх злочинних домовленостей із ОСОБА_4 , у той же період часу, тобто із 1999 року до березня 2008 року, невстановлені у ході досудового розслідування особи, які діяли за попередньою змовою із ОСОБА_4 , у невстановленому місці та за невстановлених слідством обставин, виготовили заздалегідь підроблений диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданий Львівським державним університетом ім. Івана Франка 25.06.1999 за реєстраційним №57 з відображенням у такому підробленому документі відомостей про здобуття ОСОБА_4 спеціальності «правознавство» та присвоєння йому кваліфікації спеціаліста «юриста».
Виготовлений підроблений диплом Львівського державного університету ім. Івана Франка № 004940 невстановлені особи тоді ж передали ОСОБА_4 з метою його подальшого використання останнім.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29 березня 2008 року, маючи у своєму розпорядженні підроблений документ (диплом Львівського державного університету ім. Івана Франка № 004940 про здобуття ОСОБА_4 у 1999 році вищої юридичної освіти), який, поміж інших вимог, надавав право відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 отримати в Україні свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, ОСОБА_4 діючи умисно з метою використання підробленого документа для отримання свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, передав вказаний диплом для огляду та зняття з його фотокопії членам кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області, що за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 55.
Крім того, у період із червня 1999 року до березня 2008 року, з метою представлення своєї особистості у суспільстві як особи високого рівня наукових, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності у галузі права, а також підтвердження наявності диплому про вищу юридичну освіту, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб вчинив підроблення диплому Львівського державного університету ім. Івана Франка № 004940 про здобуття ним у 1999 році вищої юридичної освіти, з метою його подальшого використання.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29 березня 2008 року, маючи у своєму розпорядженні підроблений документ (диплом Львівського державного університету ім. Івана Франка № 004940 про здобуття ОСОБА_4 у 1999 році вищої юридичної освіти), який, поміж інших вимог, надавав право відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 отримати в Україні свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 55, діючи умисно з метою використання підробленого документа для отримання свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, передав вказаний диплом для огляду та зняття з нього фотокопії членам кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Крім того, діючи повторно, приблизно в червні 2013 року, маючи у своєму розпорядженні підроблений документ (диплом Львівського державного університету ім. Івана Франка № 004940 про здобуття ОСОБА_4 у 1999 році вищої юридичної освіти), ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Харків, пр. Льва Ландау, 27, діючи умисно з метою використання підробленого документа для подальшого закріплення у якості здобувача наукового ступеню кандидата юридичних наук до Харківського національного університету внутрішніх справ і отримання диплому про здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук, передав вказаний диплом для огляду та зняття з нього фотокопії працівникам Харківського національного університету внутрішніх справ.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, закривши кримінальне провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Підозрюваний ОСОБА_4 свою провину у скоєному кримінальному правопорушенні-злочині не визнав. Вказав, що на досудовому слідстві був згоден із клопотанням, оскільки був введений в оману щодо того, що це є реабілітуючою обставиною. Надав суду клопотання про відмову в задоволенні клопотання та його повернення прокурору.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 вказала, що закриття кримінального провадження з підстав ст. 49 КК України є нереабілітуючою обставиною, а ОСОБА_4 не визнає своєї вини у скоєнні злочину.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання прокурора, дійшов наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК.
Пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що наявні умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Даною Постановою Пленуму ВСУ звертає увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Правова позиція Верховного Суду щодо цього питання висловлена в ухвалі від 09.04.2019 у справі № 760/18016/15-к.
Так, Суд вказав: «Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. В цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК може звільнити від нього засудженого…
…Звільнення від покарання на наведеній підставі застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК. Зокрема у випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв'язку з відсутністю в діях особи складу злочину або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у вчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та ч. 5 ст. 74 вказаного Кодексу.»
З аналізу викладеного випливає, що закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - є нереабілітуючою ознакою і зобов'язує суд встановити окрім передбачених статтею 49 КК України умов, також і те, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні.
Оскільки ОСОБА_4 заперечує свою провину, а до суду надійшло лише клопотання прокурора про закриття кримінального провадження без обвинувального акту, суд позбавлений можливості розглядати кримінальне провадження в повному обсязі відповідно до норм КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 288 КПК України, у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акту до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 288, 314, 372, 376 КПК України, суд -
Відмовити прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України у клопотанні про закриття кримінального провадження № 42018000000002372 від 26.09.2018 та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Повернути прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України клопотання про закриття кримінального провадження № 42018000000002372 від 26.09.2018 та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , підозрюваного за ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя- ОСОБА_1