Справа № 953/24268/19
н/п 1-кс/953/14574/19
"17" грудня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника заявника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника «ТОВ ФОРЕСТ ГРУП ЮА» - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490003670 від 10.08.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
встановив:
09.12.2019 р. адвокат ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ФОРЕСТ ГРУП ЮА» звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту на вилучене під час огляду місця події майно, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2019 року, а саме на: лісоматеріали в кількості 106 штук, об'ємом 27,4030 метрів кубічних; ТТН серія ПЛА №774685 від 09.08.2019.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 29.08.2019 р. слідчим суддею винесену ухвалу, якою накладено арешт на вище вказане майно, яке належить ТОВ «ФОРЕСТ ГРУП ЮА». Вважає, що арешт було накладено необґрунтовано, а в подальшому застосуванні арешту відпала потреба. Посилаючись на вимоги ст.ст. 2,7,131,132,174 КПК України, просить скасувати арешт.
Представник ТОВ «ФОРЕСТ ГРУП ЮА» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав повністю, просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на те, що наразі вирішується питання щодо направлення кримінального провадження за підслідністю до іншої області. Зазначив, що претензій до ТОВ «ФОРЕСТ ГРУП ЮА» у органу досудового слідства немає.
Старший слідчий СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, до суду надав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, щодо задоволення клопотання заперечував.
Слідчий суддя, вислухавши доводи заявника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
З наданих суду документів вбачається, що в провадженні Київського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12019220490003670 від 10.08.2019р. розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2019р., накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події від 09.08.2019 за адресою: м. Харків, вул. Вінниченко, 7а, а саме: автомобіль DAF д.н.з НОМЕР_1 , 1997 р.в., який перебуває у власності ОСОБА_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; бортовий причеп № НОМЕР_2 , 1992 р.в., шасі № НОМЕР_3 , який перебуває у власності ОСОБА_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; лісоматеріали в кількості 106 штук, об'ємом 27,4030 метрів кубічних, які перевозились на вищевказаному причепі, замовником яких є ТОВ "Форест груп ЮА" відповідно до ТТН серія ПЛА № 774685 від 09.08.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 на причеп № НОМЕР_2 , 1992 р.в., шасі № НОМЕР_3 ; ТТН серія ПЛА № 774685 від 09.08.2019; три ключа в зв'язці до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.09.2019р. ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220490003670 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, скасовано в частині способу арешту автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, свідоцтва про реєстрацію та ключів від нього, який перебуває у власності ОСОБА_6 , та бортового причепу державний номер НОМЕР_2 , 1992 року випуску, шасі № НОМЕР_3 , та свідоцтва про реєстрацію, який перебуває у власності ОСОБА_7 , та визначено спосіб арешту вказаного майна у вигляді заборони його відчуження, повернувши його власникам на зберігання з попередженням їх про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України. В решті вказану ухвалу залишено без змін.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 07.11.2019р. відмовлено представнику власника майна ТОВ "ФОРЕСТ ГРУП ЮА" - адвокату ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2019. Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ "ФОРЕСТ ГРУП ЮА" - адвоката ОСОБА_4 , разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданій стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
Так, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Органом досудового слідства не надано доказів, які б свідчили, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт лісоматеріалів в кількості 106 штук, об'ємом 27,4030 метрів кубічних; ТТН серія ПЛА №774685 від 09.08.2019, існує подальша потреба, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт належного ТОВ «ФОРЕСТ ГРУП ЮА» майна.
Так, заявником були надані відповідні документи, які підтверджують законність заготівлі деревини ДП «Гадяцький лісгосп», придбання деревини ТОВ «ФОРЕСТ ГРУП ЮА», перевезення деревини ПП «Докукін», а саме: лісорубний квиток № 001415 від 24.07.2019р., договір купівлі-продажу № 165/19 від 01.07.2019р., товарно-транспортну накладну ПЛА № 774685 від 09.08.2019р., договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 160819 від 08.08.2019р.; договір-заявку на перевезення № 08/08-1 від 08.08.2019р., договір з надання послуг з розпилювання деревини № 4-2019 від 01.08.2019р.
Інформація зазначена в товарно-транспортній накладній ПЛА № 774685 від 09.08.2019р. цілком узгоджується з наданими договорами. Окрім наданих до суду документів, законність походження деревини підтверджується шляхом перевірки інформації, яка міститься у відкритому доступі на сайті https://open.ukrforest.com/ за наступними критеріями: перевірка за номером автомобіля; перевірка за номером ТТН.
Крім того, вилучені лісоматеріали зберігаються на вулиці під відкритим повітрям на протязі чотирьох місяців, що може призвести до псування і втрати вартісної цінності.
Стороною обвинувачення не надано даних, які б вказували на те, що з моменту вилучення лісоматеріалів були проведені будь які слідчі дії або призначені експертизи. Майно вилучено вже тривалий час, що у свою чергу позбавляє власника майна користуватися та розпоряджатися вказаний майном.
Також при скасуванні арешту слідчий суддя враховує, що до теперішнього часу підозра будь-яким особам у кримінальному провадженні № 12019220490003670 від 10.08.2019р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - не пред'явлена.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приймаючи до уваги той факт, що вказане майно перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення більше 4 місяців, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними у ст. 7 КПК України, положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 107, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт на майно, яке 09.08.2019р. було вилучене в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Вінниченко, 7А, а саме на: лісоматеріали в кількості 106 штук, об'ємом 27,4030 метрів кубічних; ТТН серія ПЛА №774685 від 09.08.2019, що належить ТОВ «ФОРЕСТ ГРУП ЮА», накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.08.2019 р. по справі № 640/15934/19, н/п 1-кс/953/10642/19.
Повернути вказане майно - директору або уповноваженій особі ТОВ «ФОЕСТ ГРУП ЮА» (код ЄДРПОУ 42640277, місцезнаходження юридичної особи 11500, Житомирська обл.., м. Коростень, вул. Князя Ярослава Мудрого, б. 187).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1