Справа № 542/1492/19
Кримінальне провадження № 1-кп/542/300/19
18 грудня 2019 року Новосанжарський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, вдови, з неповною середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України,-
19.09.2019 року о 06 год. 37 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, спрямованим на неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, усвідомлюючи, що її завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у населення, порушить громадську безпеку, припускаючи можливість залучення органами влади значної кількості сил і засобів для перевірки фактів, викладених нею в усному повідомленні про підготовку вибуху, і запобіганню можливої загрози життю, здоров'ю людей, пошкодженню майна, та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, здійснила дзвінок з мобільного телефону марки «Мокіа-1112» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», № НОМЕР_2 на лінію екстреного виклику «102» чергової частини ГУНП в Полтавській області та повідомила працівникам поліції Новосанжарського ВП Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області завідомо неправдиву інформацію про наявність у неї вибухової речовини та боєприпаса, а саме гранати, якими вона має намір здійснити вибух будинку сусідки ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 , з якою наявний конфлікт. Було здійснено виїзд на місце події та в ході проведених невідкладних слідчих дій - обшуків з метою врятування життя та здоров'я людей, а також майна, - боєприпасів та вибухових речових не було виявлено. Таким чином було безпідставне відволікання сил і засобів спецслужб.
Своїми умисними діями, які виразились у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
05 листопада 2019 року у кримінальному провадженні № 12019170270000495 від 19.09.2019 року між першим заступником керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та підозрюваною ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості..
Згідно даної угоди прокурор та підозрювана дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 259 КК України, істотних для кримінального провадження обставин, де обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Сторони угоди узгодили покарання для обвинуваченої, за вчинення кримінального правопорушення, в межах санкції ч.1ст. 259 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки із застосуванням ст. 75 КК України.
В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, прохає цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачена ОСОБА_4 , її захисник, в судовому засіданні також прохають вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачена беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Таким чином, умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам закону, покарання, про призначення якого дійшли згоди сторони угоди, визначене в межах санкції ст. 335 КК України, не суперечить інтересам суспільства.
Також угода не порушує законні права, свободи та інтереси сторін, що дає суду підстави для її затвердження.
Обвинувачена ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між першим заступником керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 .
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України , якою врегульовані питання щодо розподілу процесуальних витрат, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи.
Статтею 368 КПК України передбачено, що ухвалюючи вирок суд повинен серед іншого вирішити питання про те, на кого мають бути покладені процесуальні витрати та в якому розмірі.
Відповідно до вимог ч.4 ст.374 КПК України в резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо процесуальних витрат.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під час розслідування даного злочину у справі було проведено дві експертизи звуко-відеозапису, вартість проведення яких склала загалом 2198 грн. 14 коп.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 314, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05 листопада 2019 року по кримінальному провадженні № 12019170270000495.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 05 листопада 2019 року покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Судові витрати у справі - 2198 грн. 14 коп., вартість проведення двох експертиз звуко-відеозапису - стягнути із засудженої ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Нокіа» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», № НОМЕР_2 , який передано до камери речових доказів Новосанжарського ВП ГУНП у Полтавській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя (підпис)
Відповідає оригіналу.
Голова Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1