іменем України
Справа № 216/3162/19
Провадження № 1-кп/210/602/19
"16" грудня 2019 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
законний представник потерпілого ОСОБА_6 ,
свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження № 12019040230000695 за яким обвинувачується:
ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українець, громадянин України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , контактний телефон відсутній, раніше судимий:
1)07.06.2000 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 206 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, з випробувальним терміном на 1 рік.
2)14.11.2000 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 17, 140 ч. 2 КК України до 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 43 КК України частково долучити не відбутий строк за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 07.06.2000 року до відбуття 2 роки 1 місяць позбавлення волі.
3)02.08.2004 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, з випробувальним терміном на 1 рік.
4)23.12.2004 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч.2, 69 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково долучити не відбутий строк за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02.08.2004 року. До відбуття 3 роки 3 місяці позбавлення волі.
5)28.01.2009 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, з випробувальним терміном на 2 роки.
6)05.11.2009 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч.3, 122 ч.1, 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково долучити не відбутий строк за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28.01.2009 року. До відбуття 5 років позбавлення волі;
7)11.07.2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст.185 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
8)09.09.2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст.185 ч.2 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 11.07.2014 року та остаточно до відбуття визначено покарання 1 рік та 1 місяць обмеження волі,
9) 23.07.2015 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 289 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією всього особисто належного засудженому майна. На підставі ст.70 ч.4 КК України в строк покарання, призначеного за даним вироком, зарахувати частково з дотримання вимог ст. 72 КК України покарання, призначене за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09.09.2014 року та остаточно до відбуття визначено покарання 5 років та 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного засудженому майна, звільнився 04.04.2019 із ДУ «Солонянська ВК №21» по відбуттю строку покарання
у скоєнні злочину, передбаченогоч.3 ст.186 КК України ,-
14 квітня 2019 приблизно о 17 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна та обернення його на власну користь, прийшов до території домоволодіння АДРЕСА_2 , де, діючи з корисливих мотивів, через незачинені вхідні двері проник до приміщення зазначеного будинку та пройшов до приміщення коридору будинку.
Реалізуючи в подальшому свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна та звернення на свою користь, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні коридору домоволодіння АДРЕСА_2 , побачив малолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та, усвідомлюючи, що його носять відкритий характер для потерпілого та є очевидними, не вчинив жодних агресивних дій та не вдався до застосування насильства відносно потерпілої особи, проте, розуміючи відсутність будь-яких дорослих членів родини, використовуючи безпорадність та малолітній вік потерпілого, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на викрадення чужого майна та звернення на свою користь, миттєво підійшов до малолітнього ОСОБА_11 та шляхом ривку, із корисних намірів, відкрито викрав із рук малолітнього потерпілого ОСОБА_11 мобільний термінал марки «Lenovo S850» імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , без сім-картки, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1461 від 02.05.2019 року становить 1400 грн, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та обернувши викрадене на свою користь.
Таким чином, внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_6 спричинено матеріального збитку на суму 1400 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочинувизнавчастково та показав, що він дійсно забрав вказаний мобільний телефон, але не при таких обставинах, як вказано в обвинувальному акті.
У нього провали у свідомості бувають після травми голови. Він йшов повз дому з другом, зайшов у будинок, повз який проходили, попросити попити, побачив хлопця з телефоном в хаті, забрав телефон і пішов, вийшла жінка, стала кричати, він пішов далі. Потім його затримала поліція.
На питання учасників процесу додатково показав, що:
-це було в день, у квітні 2019 року, по вул. Чередниченка;
-в будинок не заходив;
-як брав телефон точно не пам'ятає, спросив, щоб дали зателефонувати, казав, що шукає хлопця. Потерпілий сам дав телефон. Хотів подзвонити і віддати телефон, але в той момент в телефоні не було сім карти;
-стояв на порозі прибудови, в будинок не заходив;
-почала кричати жінка і він став тікати;
-дитина стояла у дворі;
-у цьому будинку колись жив його знайомий, він зайшов до нього;
-коли він усвідомив, що забрав телефон, він одразу віддав телефон своєму знайомому, щоб нікуди його самому не діти і в подальшому повернути. Коли його затримала поліція, він одразу ж сказав, у кого телефон.
-у стані наркотичного сп'яніння не був, був у стані алкогольного сп'яніння;
-вчинив цей злочин, бо внаслідок травми голови іноді не розуміє, що робить. Коли зрозумів - одразу віддав телефон знайомому, щоб у подальшому повернути.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 в ході допиту показала, що вона була на роботі, свідком злочину не була. ЇЇ дитина говорить, що була вдома, хотіла виглянути з будинку подивитись де бабуся. Зайшов обвинувачений, запитав: «де ОСОБА_12 ?», попросив подзвонити, вихватив телефон і став тікати, бабуся побігла, але не наздогнала, викликали поліцію.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 в ході допиту показала, що в той день ОСОБА_4 заскочив до неї в хату і в її внука забрав телефон, вона знаходилась в літній кухні, виглянула у вікно у побачила, що ОСОБА_4 заходить до будинкуі двері зачиняє за собою, вона злякалась за онука, бо він був у хаті, вона вискочила і стала кричати.
ОСОБА_4 втік, вона зайшла в хату, дитина стояла налякана і сказала, що дядя в нього з рук забрав телефон. Свідок побігла за ним, але не наздогнала, потім викликала поліцію.
На питання учасників процесу додатково показала, що:
- Це було 14 квітня приблизно о 17 годині;
- Вона кричала обвинуваченому щоб він зупинився;
- Вона ОСОБА_4 раніше не зустрічала;
- Та людина, до якого начебто приходив ОСОБА_4 , помер 24 роки тому, ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 в ході допиту показала, що вона нічого не бачила, готувала їжу на кухні, почула крики, вискочила, ОСОБА_15 бігла за обвинуваченим біля калитки. Більше нічого не бачила.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 в ході допиту показав, що обвинувачений прийшов до нього у квітні 2019 року увечері п'яний, віддав йому розбитий телефон і сказав, що його треба віддати людям.
На питання учасників процесу додатково показав, що:
- Обвинуваченого знає давно, вони приятелі;
- Подія була приблизно у квітні 2019 року;
- Вдень вони разом випивали, потім ОСОБА_4 пішов, приблизно через годину прибігла жінка з дитиною, стояли звинувачували одного з них у викрадені білого мобільного телефону марки «Леново». Він пішов звідти до дому.
- Пізніше до нього прийшов ОСОБА_4 , приніс цей телефон, показав йому, білий «Леново», тріснутий екран, він зрозумів, що це той самий телефон. ОСОБА_4 запитав, що з цим робити. ОСОБА_4 не казав, що це за телефон, він сам здогадався. Він сказав, що телефон треба повернути. ОСОБА_4 був п'яний, потім віддав йому телефон, він поклав телефон у кишеню, щоб віддати дитині.
- Вони вийшли на вулицю і стали розмовляти, приїхала поліція, і ОСОБА_4 забрали. Телефон він потім віддав поліції;
- Можливо ОСОБА_4 пропонував йому здати телефон у ломбард, оскільки він не має паспорту.
Вищевказаними свідченнями потерпілої та свідків доводяться фактичні обставини щодо вчинення обвинуваченим злочину, а саме - щодо часу, місця, способу вчинення, проникнення до житла, тощо.
Приймаючи рішення щодо вини чи невинуватості обвинуваченого у скоєнні пограбування згідно пред'явленого обвинувачення, суд оцінює у їх сукупності свідчення обвинуваченого, потерпілої, свідків (усіх-безпосередньо допитаних в залі судового засідання) та досліджені судом докази та матеріали, що маються у матеріалах провадження, які досліджені в обсязі, визначеному судом за клопотанням сторін, та (за оцінкою суду) мають відношення для встановлення вини чи невинуватості обвинуваченого у даному епізоді обвинувачення, а саме:
Протоколом огляду місця події (т.1, а.с.4-6) з фототаблицями, якими доводяться обставини щодо фактичного місця скоєння злочину.
Протоколом огляду предмету (мобільного телефону) (т.1, а.с.22), яким доводиться факт вилучення викраденого майна у особи ( ОСОБА_7 ), якій вручив це майно обвинувачений.
Протоколом затримання обвинуваченого (т.1, а.с.24).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання (т.1. а.с.45-48), згідно з яким малолітній, у якого було викрадено телефон, упізнав обвинуваченого, як особу, що скоїла даний злочин.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (т.1, а.с.49-50), згідно якого свідок упізнала обвинуваченого як особу, що скоїла злочин.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (т.1, а.с.52-53), згідно якого свідок ОСОБА_8 упізнала обвинуваченого як особу, що скоїла злочин.
Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння (…) (т.1, а.с.62) від 14.02.2019 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_4 перебуває у стані поєднаного канабіоїдного та алкогольного сп'яніння, що спростовує свідчення обвинуваченого про те, що він не був у наркотичному сп'янінні.
Висновком судової товарознавчої експертизи (т.1, а.с.83-87), згідно якої вартість викраденого майна (мобільного телефону) складає 1400 грн.
Висновком судової психіатричної експертизи (т.1, а.с.95-101), згідно якої ОСОБА_4 на час скоєння злочину та на даний час міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, що спростовує позицію обвинуваченого з приводу того, що він іноді не може усвідомлювати свої дії внаслідок травми голови.
Протоколом пред'явлення речей для впізнання (т.1, а.с.110-113), згідно з яким малолітній, у якого було викрадено телефон, упізнав викрадений мобільний телефон.
Додатковим протоколом огляду мобільного телефону (т.1, а.с.114-117), згідно з яким у оглянутому мобільному телефоні містяться (зокрема) фотознімки потерпілої, малолітнього, тощо, чим доводиться факт того, що упізнаний малолітнім телефон дійсно є телефоном, викраденим обвинуваченим у нього.
Постановою про визнання вказаного телефону речовим доказом (т.1, а.с.118).
На підставі викладеного, враховуючи усі досліджені докази, свідчення свідків, представника потерпілого та обвинуваченого, суд доходить до висновку, що усі вищенаведені докази у їх сукупності повністю доводять вину ОСОБА_4 у скоєнні даного злочину.
Так, свідчення обвинуваченого щодо того, що він не заходив до будинку та малолітній сам віддав йому мобільний телефон, повністю спростовуються вищевикладеними свідченнями свідків, протоколами огляду та упізнання, тощо.
Так само, відповідними медичними висновками, у т.ч. - висновком судової психіатричної експертизи спростовуються його свідчення щодо нездатності усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок травми та щодо неперебування у стані наркотичного сп'яніння.
Інші обставини справи, фактично, ніким (включаючи обвинуваченого) не оспорюються.
Суд окремо зазначає, що не спростовує своїми висновками положення ч.3 ст.63 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, оскільки доходить до висновку, що оцінка усіх наявних у справі доказів у їх сукупності дозволяє уникнути сумнівів у вині обвинуваченого та будь-яких припущень щодо цього, оскільки сукупність наведених вище доказів є, на переконання суду, достатньою та повною для об'єктивного доведення причетності обвинуваченого до скоєння інкримінованого злочину та вини обвинуваченого у його скоєнні.
Таким чином, на переконання суду, та у відповідності до вимог ч.2 ст.17 КПК України, винуватість обвинуваченого у вчиненні даного злочину доведена поза розумним сумнівом, оскільки за таких обставин та такої сукупності доказів у поінформованого розсудливого стороннього спостерігача не виникне розумних сумнівів у доведеності вини обвинуваченого у скоєнні даного злочину, що, власне, і складає суть принципу доведення «поза розумними сумнівами».
Суд також доходить до висновку, що вина обвинуваченого у скоєні даного злочину доведена у повному обсязі, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд, згідно ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Так, суд враховує, що скоєний злочини є тяжким злочином.
Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, а також скоєння злочину у відношенні малолітнього.
ОСОБА_4 раніше судимий, знаходиться на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м.Кривий Ріг» з приводу органічного астенічного розладу внаслідок ЧМТ, за місцем проживання характеризується нейтрально( т.1, а.с.54-60).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що тільки таке покарання буде відповідати рівню суспільної небезпеки злочину та особи, що його вчинила.
Питання про речові докази вирішується судом згідно вимог ч.9 ст.100 КПК України, а саме:
-мобільний телефон НОМЕР_3 (передано на зберігання власнику, ОСОБА_6 , т.1, а.с.118-119) - залишити власнику.
Документально підтверджені витрати на залучення експерта у справі відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.374 КПК України суд вважає за необхідне обраний у відношенні ОСОБА_4 запобіжний захід-тримання під вартою (т.1, а.с. 78) - залишити без змін до набрання вироком законної сили, продовживши дію вказаного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, або ж до спливу гранично встановленого строку дії такого запобіжного заходу - 60 днів від дати винесення вироку, тобто до 15.02.2020 року при відсутності інших судових рішень з даного приводу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_16 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання враховувати з моменту затримання, тобто з 14.04.2019 року.
Речові докази - мобільний телефон Lenovo S850 (передано на зберігання власнику, ОСОБА_6 , т.1, а.с.118-119) - залишити власнику.
Обраний у відношенні ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою (т.1, а.с. 76- 78) - залишити без змін до набрання вироком законної сили, продовживши дію вказаного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, або ж до спливу гранично встановленого строку дії такого запобіжного заходу - 60 днів від дати винесення вироку, тобто до 15.02.2020 року при відсутності інших судових рішень з даного приводу.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1