Справа №173/2942/19
Провадження №2-а/173/28/2019
16 грудня 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
У складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
при секретареві - Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 представник позивача адвокат Богачова Наталія Петрівна до сержанта поліції УПП в Дніпропетровській області Баранець Вадима Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
02.12.2019 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Богачова Н.П., з адміністративним позовом до сержанта поліції УПП в Дніпропетровській області Баранець Вадима Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2019 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні без виклику сторін 16.12.2019 року.
В установлений строк відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 121 КУпАП серії ЕАК № 1775446 від 21.11.2019 та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 21.11.2019 року відповідачем було винесено постанову серії ЕАК № 1775446 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі , згідно якої його було притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно винесеної постанови його притягнено до адміністративної відповідальності за те, що він керував транспортним засобом не пройшовши обов'язкового технічного контролю чим порушив п. 31.3.б ПДР.
Він намагався пояснити працівникові поліції, що транспортний засіб, яким він керував не підлягає обов'язковому проходженню техогляду. Автомобіль, яким він керував належить ТОВ «Астра», тобто є службовим автомобілем, тому не вважається таким, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Крім того витягом з відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, визначено види діяльності ТОВ «Астра» як оптова торгівля іншими машинами і устаткуванням; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інші будівельно-монтажні роботи; неспеціалізована оптова торгівля, тощо, тому висновок про те, що транспортний засіб використовується для службових цілей для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, відповідно підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю є необґрунтованим, що й стало підставою звернення до суду
Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить їх захистити.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений даною статтею Кодексу адміністративного судочинства
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що виникає у сфері публічно-правових правовідносин, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 21 листопада 2019 року серії ЕАК № 1775446 позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн., що підтверджується копією постанови
В оскаржуваній постанові зазначено, що 21.11.2019 року о 19:01:23 годині, транспортний засіб ЗАЗ 11055 АЕ7594НВ під керуванням водія ОСОБА_1 в м. Дніпро не пройшов обов'язковий технічний контроль , чим порушив ст.. 37 Закону України «про дорожній рух» - керування водієм транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
До позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про дорожній рух
Пунктом 11 частини 1 ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію» визначено, що Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Згідно з пунктом 31.3 б забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Статтею 29 вказаного нормативного акту встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про дорожній рух" технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, має відповідати правилам, нормативам і стандартам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Поняття обов'язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух". Зокрема, обов'язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
В той же час, обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (стаття 3 ГК України).
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Відповідно до статті 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Аналіз положень статті 35 Закону України "Про дорожній рух" дає підстави для висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Згідно з статтею 29 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Для віднесення автомобіля до об'єкту обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).
Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:
- транспортними засобами спеціального призначення;
- транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації;
- службовими легковими автомобілями;
- транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Відповідно до реєстраційного посвідчення, транспортний засіб ЗАЗ АЕ7594НВ є фургоном малотоннажний -В, повна маса 1595 т. Вказаний автомобіль належить товариству з обмеженою відповідальністю «Астра».
Відповідно до витягу з відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, визначено види діяльності ТОВ «Астра», як оптова торгівля іншими машинами і устаткуванням; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, інші будівельно-монтажні роботи; неспеціалізована оптова торгівля , вантажний автомобільний транспорт, установлення та монтаж машин і устаткування, будівництво житлових і нежитлових будівель.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку, чи таким, що використовується для здійснення господарської діяльності. Даний автомобіль є фургоном малотоннажний - В, повна маса 1595 т. Тобто відповідно до п.2 статті 35 Закону України "Про дорожній рух" є таким, що не підлягає обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1ст. 77 КАС України - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адмінстративного правопорушення, винність данної особи у його вчинені та інші обставини. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи. яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та інш.
Судом встановлено, що відповідачем, як посадовою особою, суб'єкта владних повноважень рішення якого оскаржуються, будь-яких доказів, які б підтвердили правомірність його дій. А за наведених вище обставин суд гоподжується з доводами позивача та його представника про те. що автомобіль , я ким керував позивач відноситься до категорії службових, не відноситься до таких , що використовуються для перевезення пасажирів і здійснення господарської діяльності, і за своїми характеристиками не підлягає обов'язковому технічному контролю..
Оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме ним не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем порушення, передбаченого п. 31.3.б Правил дорожнього руху, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності є безпідставним.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити: скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 121КУпАП .
Відповідно до п. 3 с. 3 ст. 286 КАС України - За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, суд вважає. що згідно приписів вищенаведеної норми виникає необхідність закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі відносно позивача.
Керуючись ст. 9, 90, 86, 139, 243-246 255, 286 КАС України , - суд
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Богачова Наталія Петрівна до сержанта поліції УПП в Дніпропетровській області Баранець Вадима Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову, винесену сержантом поліції УПП в Дніпропетровській області Баранець Вадимом Володимировичем (юридична адреса: вул.. Троїцька, 20-а, м.Дніпро, ЄДРПОУ 40108866) серії ЕАК № 1775446 від 21 листопада 2019 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 121 КУпАП та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомінікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до/або через відповідні місцеві суди
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення виготовлений 16.12.2019 року
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстроване: 16.12.2019 року
Оприлюднене: 18.12.2019 року
Дата набрання законної сили: 27.12.2019 року