Справа № 199/6150/19
Провадження (1-кп/199/468/19)
18.12.2019 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін:
прокурора - ОСОБА_3
захисниких: - ОСОБА_4
-ОСОБА_5
обвинувачених: - ОСОБА_6
-ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро кримінальне провадження №12019040630000868, відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ,
18.12.2019 року в судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 просив відкласти засідання, повторити виклик свідків, також заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1), 3), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_6 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи тяжкість злочину, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, ОСОБА_6 , володіючи відомостями щодо свідків, може вплинути на них. Прокурор вважає, що, беручи до уваги підвищену суспільну небезпеку інкримінуємих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, є ризик перешкоджання останнім здійсненню кримінального провадження, продовження злочинної діяльності. Також прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_7 з цілодобовою забороною залишати житло. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, в тому числі за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, а тому вважає, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинення нового кримінального правопорушення, який вказує на необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти відкладення судового розгляду, стосовно клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, вважаючи дане клопотання необґрунтованим, просив відкласти розгляд клопотання із-за того, що не розглянута попередня апеляційна скарга на таке ж рішення, а по суті клопотання вважав його необгрунтованим, просив відмовити в його задоволенні, стосовно клопотання відносно ОСОБА_7 просив відмовити в його задоволенні, змінити на нічний домашній арешт.
Обвинуваченим ОСОБА_6 , який отримав копію клопотання і відмовився засвідчувати це своїм підписом, не просив надавати йому час для підготовки і не просив суд переносити розгляд клопотання до розгляду скарги на попереднє рішення суду з цього приводу, висловив свою думку по суті, просив відмовити в його задоволенні. Стосовно клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 - просив його змінити на нічний домашній арешт..
Захисник ОСОБА_5 не заперечувала проти відкладення судового розгляду, заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, відносно ОСОБА_7 та просила його змінити на домашній арешт із забороною зашити житло у нічний час доби, що було підтримано обвинуваченим ОСОБА_7 . Стосовно клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - захисник і обвинувачений просили відмовити в його задоволенні, також захисник ОСОБА_5 підтримала позицію захисника ОСОБА_4 .
Зокрема, своє клопотання захисники і обвинувачені обґрунтували тим, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні, не знайшли свого підтвердження, а ОСОБА_6 повинен бути звільнений з-під варти, що ОСОБА_6 не буде ухилятися від суду та не буде перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Прокурор був проти задоволення клопотань про зміну запобіжного захисту ОСОБА_7 - на нічний домашній арешт, наполягав на задоволенні клопотань про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 і цілодобового домашнього арешту ОСОБА_7 .
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора про відкладення судового розгляду підлягає задоволенню, стосовно продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, клопотання прокурора про продовження строку цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7 , а також клопотання захисників і обвинувачених стосовно запобіжних заходів, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора, а в задоволенні клопотання захисників і обвинувачених суд вважає необхідним відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, відповідно до змісту обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується за ст.ст.185 ч.2,186 ч.2, 187 ч.2, 28 ч.2, 357 ч.1 КК України, з яких за ст.187 ч.2 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
За таких обставин суд вважає, що оскільки на цей час ОСОБА_6 продовжує обвинувачуватися у вчиненні злочинів, в тому числі тяжкого умисного злочину, враховуючи те, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, продовження застосування обвинуваченому тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, а також в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Для відмови в звільненні особи з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб потерпілих, свідків, які ще не допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів обвинуваченому.
При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_6 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.
Досліджуючи клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв'язки, репутацію обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред'явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1), 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи на цей час не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд виходить з того, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних, в тому числі тяжких злочинів. Санкцією ч. 2 ст. 187 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
За таких обставин суд вважає, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, який вказує на необхідність продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з цілодобовою забороною залишати житло.
Розглядаючи можливість зміни запобіжного заходу на інший, менш суворий, суд, враховуючи вищезазначене, вважає, що альтернативні запобіжні заходи є такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, не визначався, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується за ст.ст.185 ч.2,186 ч.2, 187 ч.2, 28 ч.2, 357 ч.1 КК України.
Стосовно клопотань про відкладення розгляду клопотання відносно ОСОБА_6 із-за того, що ще не розглянуто по суті апеляційна скарга на попереднє рішення суду з цього питання, то суд вважає,що це не пов'язано з розглядом цього клопотання, у кожному випадку рішення приймаються окремо і не пов'язані один з одним, кожне з них може оскаржуватись окремо, також спливають попередні строки запобіжних заходів, також сам обвинувачений ОСОБА_6 не просив суд відкладати розгляд по суті клопотання відносно нього, тому підстав для відкладення розгляду цього клопотання відносно ОСОБА_6 суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд,-
1. Відкласти судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019040630000868 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ст.ст.186 ч.2, 28 ч.2, 357 ч.1, 185 ч.2, 187 ч.2 КК України, на 24.12. 2019 року о 11 год. 30 хв. в залі суду за адресою: 49083 м.Дніпро, вул.Новоселівська,9, в яке викликати:
прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1;_____________________________
обвинувачених: ОСОБА_6 (ДУВП №4) і ОСОБА_7 ;____________________________
захисників: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ;__________________________________________
2. В задоволенні клопотань захисника ОСОБА_4 про відкладення розгляду клопотання відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_5 - на зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт - відмовити.
3. Задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - продовжити на 60 днів, тобто до 15 лютого 2020 року.
4. Задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 15 лютого 2020 року, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, з'являтися до суду по викликам.
По закінченню строку дії запобіжного заходу та за відсутністю клопотання прокурора в порядку ст. 199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборона залишати житло припиняє свою дію і запобіжний захід, заборона та обов'язок вважаються скасованими.
5. Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» та начальнику Амур-Нижньодніпровському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.
6. Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.
7. В той же час, відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», зважаючи на Рішення Конституційного Суду України у справі № 3-208/2018 (2402/18) від 13.06.2019 за конституційною скаргою ОСОБА_8 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 392 КПК України, учасники судового провадження на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1