Справа №156/832/19
Номер провадження 2-а/156/22/19
рядок статзвіту 39
17 грудня 2019 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Нєвєрова І. М..
за участю: секретаря судових засідань Салатюк Г. В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в смт. Іваничі Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 2135/20500/19 від 07 серпня 2019 року,-
У адміністративному позові ОСОБА_1 просить визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 2135/20500/19 від 07 серпня 2019 року за ознаками ст.485 МК України.
Вимоги обґрунтовує відсутністю доказів на наявність у нього умислу на ухилення від сплати обов'язкових платежів, відповідно суб'єктивної сторони правопорушення. При митному оформленні автомобіля " OPEL " модель «ASTRA» діяв добросовісно, без жодного умислу на заявлення неправдивих відомостей щодо транспортного засобу і заниження його митної вартості. До митного оформлення пред'явив виключно ті документи, які були йому передані і на даний час ніким не скасовані і не визнані недійсними. Заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу визначена самим митним органом за передбаченим ст.64 МК України резервним методом. В ході розгляду справи про порушення митних правил відповідач взяв до уваги документи не перекладені на державну мову, що є недопустимим згідно ст.492 МК України і не дає можливості їх дослідити та оцінити в сукупності з іншими доказами. Зазначених обставин відповідач не перевірив і не з'ясував, чим допустив неповноту і необ'єктивність під час розгляду справи і винесення постанови.
Представник відповідача, 26 листопада 2019 року подав відзив на позовну заяву, у якому вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил отриманими в порядку ст.352 МК України від литовських митних органів документами, які в розумінні ст.495 МК України є належними і допустимими доказами. Позивач особисто подав під час ввезення на митну територію України до митного оформлення рахунок-фактуру, в якій вартість транспортного засобу марки " OPEL " модель «ASTRA» вказана 3000 євро. Згідно документів отриманих від литовських митних органів транспортний засіб марки " OPEL " модель «ASTRA» ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , був проданий компанією UAB "TD TRANSPORT" ОСОБА_2 за ціною 5300 євро. Серед отриманих документів була копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на території України на ім'я ОСОБА_1 , яка була надіслана до компанії UAB "TD TRANSPORT" для підтвердження вивезення транспортного засобу за межі Європейського союзу, оскільки експортна декларація від 20.12.2017 року MRN № 17LTKR1000ЕК100354 при вивезенні не подавалась. Вказане свідчить про зацікавленість ОСОБА_1 у подачі рахунка-фактури з меншою вартістю з метою уникнення від сплати митних платежів у повному обсязі. Зазначив, що посадова особа Волинської митниці ДФС при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Позивач в судове засідання не з'явився, подавши у канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Митне оформлення легкового автомобіля "OPEL" модель «ASTRA», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , здійснене 29 грудня 2018 року посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ТзОВ «Нововолинська торгова компанія» ОСОБА_3 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA 205140/2018/010228.
Згідно рахунку-фактури від 23 грудня 2017 року вартість транспортного засобу становить 3000 євро, його продавцем виступала компанія UAB "TD TRANSPORT", покупцем ОСОБА_1 .
За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 138273,67 гривень було нараховано та сплачено 62372гривні митних платежів.
Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також " OPEL " модель «ASTRA», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
06 травня 2019 року документи литовських митних органів ДФС України надіслало Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.
Згідно експортної митної декларації Литовської Республіки MRN № 17LTKR1000ЕК100354, довідки-рахунку (документа під назвою "Pazyma-Saskaita") серії TDT № 03549 від 20 грудня 2017 року, автомобіль " OPEL " модель «ASTRA» був проданий компанією UAB "TD TRANSPORT"громадянину ОСОБА_4 за ціною 5300 євро.
З огляду на різницю вартості транспортного засобу,заявленої і прийнятої під час митного оформлення,стосовно литовської експортної митної декларації різниця розміру митних платежів становить 9539,60 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці № 1553/03-70-19-03-25 від 31 травня 2019 року, про що зазначено в протоколі про порушення митних правил № 2135/20500/19 за ознаками ст.485 МК України та оскаржуваній постанові, яка винесена за результатом розгляду даного протоколу.
13 червня 2019 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 2135/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 через декларанта (митного брокера) ТзОВ «Нововолинська торгова компанія» Волинська область, Іваничівський район, с. Осмиловичі вул. Львівська, 35 ОСОБА_3 під час митного оформлення автомобіля "OPEL" модель «ASTRA»" вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 9539,60 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
07 серпня 2019 року заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 2135/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 28618,80 гривень.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналіз досліджених доказів свідчить, що по справі достатніх доказів такої вини і мети в діях позивача не зібрано.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від литовських митних органів експортна митна декларація MRN №17LTKR1000ЕК100354, довідка-рахунок серії TDT № 03549 від 20 грудня 2017 року.
Між відомостями цієї експортної декларації і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідність щодо вартості транспортного засобу.
Однак сама по собі експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Литовській Республіці.
Експортна декларація MRN № 17LTKR1000ЕК100354 для митного оформлення надавалась експортером, тобто компанією UAB "TD TRANSPORT", яка виступала і декларантом; покупцем товару в декларації зазначений ОСОБА_5 , у якого позивач придбав вказаний автомобіль та здійснив реєстрацію на території України. Як вбачається із матеріалів справи, 22 грудня 2018 року ОСОБА_1 уклав договір № 183Ф/18 про надання послуг по декларуванню товарів із ТзОВ «Нововолинська торгова компанія». За вказаним договором, до обов'язків виконавця входить правильність нарахування митних платежів, а саме, на ньому лежить відповідальність правильністі їх нарахування. Позивач також виконав умови договору, надав всі необхідні документи для здійснення митного оформлення, яке здійснював митний брокер ТзОВ «Нововолинська торгова компанія» ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що автомобіль на територію України був ввезений ОСОБА_6 , а позивач лише розмитнив та здійснив його реєстрацію на території України.
Подані позивачем документи для митного оформлення транспортного засобу ніким не скасовані і не визнані недійсними.
Митне оформлення транспортного засобу та його декларування здійснював декларант (митний брокер) ТзОВ «Нововолинська торгова компанія» ОСОБА_3 , який в ході здійснення провадження та розгляду протоколу № 2135/20500/19 опитаний про обставини декларування і надання йому відповідних документів не був.
Зазначені у відзиві доводи представника відповідача, що одержані від литовських митних органів експортна митна декларація MRN № 17LTKR1000ЕК100354, довідка-рахунок серії TDT № 03549 від 20 грудня 2017 року, а рахунок-фактура, яка подана до митного оформлення, від 23 грудня 2017 року та отримана від литовських митних органів копія технічного паспорту про реєстрацію транспортного засобу на території України не доводять протиправних дій позивача і, в той же час, не спростовують факту придбання автомобіля за ціною, яка була вказана при його митному оформленні.
Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинила запитів відповідним компаніям та особам, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом ОСОБА_1 ; не опитала покупця цього автомобіля за литовськими документами.
З наведених міркувань суд вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару.
Такі документи лише свідчать, що литовська компанія UAB "TD TRANSPORT" задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.
В оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.
Отже, аналіз доказів по справі свідчить, що належних, допустимих і достатніх доказів про наявність в діях позивача складу передбаченого ст.485 МК України правопорушення не встановлено.
Крім цього, митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об'єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).
Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
По справі встановлено, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ40ДЕ № UA205140/2018/010228, в якій митна вартість автомобіля визначена за 6 (резервним) методом.
В порядку ст.55 МК України митниця коригування митної вартості транспортного засобу, в тому числі із застосуванням основного методу (за ціною договору), не проводила, відповідне рішення в матеріалах справи відсутнє.
Відтак самостійне визначення управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці розміру таких платежів на підставі документів, що були отримані від литовських митних органів, не відповідає положенням МК України щодо процедури коригування такої вартості, через що службова записка УАМП Волинської митниці є недопустимим доказом.
Оскільки визначення розміру митних платежів прямо впливає на розмір штрафу за порушення митних правил, вбачаються підстави для висновку про неповноту і необ'єктивність провадження в справі про порушення митних правил.
Разом з тим, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами як джерело права , у справі "Федорченко та Лозенко проти України" зазначив, при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Отже, сукупність наведених обставин дає підстави для визнання оскаржуваної постанови протиправною і її скасування.
У зв'язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича від 07 серпня 2019 року в справі про порушення митних правил № 2135/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.
Провадження в справі про порушення митних правил № 2135/20500/19 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Іваничівський районний суд.
Ім'я позивача ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Найменування відповідача Заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман Василь Миколайович; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ 39472698.
Суддя І. М. Нєвєров