Справа № 473/4868/19
іменем України
"18" грудня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Заблоцької М.М.,
відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
25 листопада 2019 року Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в якому вказувало, що 14 червня 2019 року о 06 год. 30 хв. на річці Південний Буг, біля с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області, відповідачі спільно здійснювали вилов риби сітками лісковими з човна надувного, веслового. В момент огляду в сітках була виявлена риба: карась сріблястий в кількості 42 шт., карась звичайний в кількості 15 шт., щука в кількості 3 шт., лин в кількості 4 шт.
Своїми спільними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 порушили вимоги п.п. 3.15, 4.11 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, чим нанесли шкоду рибному господарству України в розмірі 7 160 грн.
У зв'язку з цим позивач просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави завдану шкоду в розмірі 7 160 грн.
Представник Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
В судовому засіданні, яке проводилося без участі відповідача ОСОБА_2 , його представник ОСОБА_3 позовні вимоги визнала повністю.
Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника позивача та відповідача ОСОБА_2 , оскільки матеріали справи містять достатньо інформації для вирішення спору.
Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних в ній доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ст. 206 ЦПК України наслідків визнання позову, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
При цьому судом встановлено, що 14 червня 2019 року о 06 год. 30 хв. на річці Південний Буг, біля с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області, відповідачі спільно здійснювали вилов риби сітками лісковими з човна надувного, веслового. В момент огляду в сітках була виявлена риба: карась сріблястий в кількості 42 шт., карась звичайний в кількості 15 шт., щука в кількості 3 шт., лин в кількості 4 шт.
Своїми спільними діями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 порушили вимоги п.п. 3.15, 4.11 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, чим нанесли шкоду рибному господарству України.
Згідно постанов Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 липня 2019 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 були визнані винними у скоєнні вказаного правопорушення та притягнуті до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином судом встановлено, що своїми спільними діями відповідачі заподіяли шкоду тваринному світу України.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.ст. 5, 10, 63, 69 Закону «Про тваринний світ», об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника об'єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Об'єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.
Громадяни зобов'язані відшкодовувати в повному обсязі шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності).
Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).
З урахуванням обставин справи, враховуючи норми «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1209 від 21 листопада 2011 року, розмір завданої шкоди складає 7 160 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь держави.
В силу ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача також слід стягнути в рівних частках 1 921 грн. судового збору, тобто по 960,50 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь держави (Вознесенський УК/Вознесенський р-н/21081100, р/р НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 38037770) завдану шкоду в розмірі 7 160 (сім тисяч сто шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 40850821, п/р НОМЕР_4 ) по 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень 50 копійок судового збору з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.В. Вуїв