Справа № 638/17456/18
Провадження № 2/638/1204/19
16.12.2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Подус Г.С.,
при секретарі - Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей, про розірвання шлюбу та визначення способу участі батька у вихованні дітей, -
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , третя особа: Департамент служб у справах дітей, про розірвання шлюбу,обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_2 , 28.04.2001 року було зареєстровано шлюб у міському відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис №485. Від шлюбу подружжя мають дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Подружні стосунки між позивачем та відповідачем на даний час фактично припинені, подружжя не веде спільного господарства і не проживає однією сім'єю, збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача та відповідача.
За наявних сімейних обставин, сам факт одруження приносить сторонам дискомфорт та виключно негативні емоції, що суттєво перешкоджає належній життєдіяльності та соціальній самореалізації.
В подальшому, 01.07.2019 року, позивач надав уточнену позовну заяву, в якій відмовився від частини позовних вимог, а саме від визначення способу участі батька у вихованні дітей.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги, визначені в уточненій позовній заяві, підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася завчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи. Надала відзив на позовну заяву, де зазначила, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та необґрунтованим, а також просила надати їй п'ять місяців на примирення з позивачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, 28.04.2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у міському відділі реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис №485.
Подружні стосунки між позивачем та відповідачем на даний час фактично припинені, подружжя не веде спільного господарства і не проживає однією сім'єю, збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача та відповідача. Суперечок про поділ спільного майна подружжя немає.
Від шлюбу подружжя мають дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач неодноразово подавала заяву про перенесення розгляду справи, зокрема через хворобу, через відсутність в місті Харкові, тому, враховуючи те, що судом надавалось достатня кількість часу для примирення сторін, надалі відкладення розгляду справи неможливе, адже це буде порушувати права позивача.
Відповідно до частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 104, частини 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно із пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Керуючись ст. ст. 110 - 114 СК України, ст. ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей, про розірвання шлюбу та визначення способу участі батька у вихованні дітей - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.04.2001 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, актовий запис №485.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Суддя: