ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні адміністративного позову
17 грудня 2019 року м. Київ № 640/24559/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши заяву представника Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп» про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп»
до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,
Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України щодо відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 23 жовтня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних №1337473/42174936 від 25 листопада 2019 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 23 жовтня 2019 року; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп» до переліку ризикових платників податку; зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп» з переліку ризикових платників податку.
Разом з позовом представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп» подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп» до переліку ризикових платників податку.
В обґрунтування заяви представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп» вказує, що включення останнього до переліку ризикових платників податків тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп». Внаслідок реалізації оскаржуваного рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків останній несе значні фінансові збитки, погіршує репутацію, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп» не може реєструвати податкові накладні, тому контрагенти відмовляються купувати товар. На думку позивача зупинення дії рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податку буде ефективним способом захисту прав позивача до вирішення справи по суті спору.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп» про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.
У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року №826/16365/17).
Однак, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Слід зазначити, що протиправність оскаржуваних рішень підлягає встановленню в ході розгляду даної справи.
За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні підстави стверджувати наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки вирішення вказаного питання у запропонований позивачем спосіб на даній стадії фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемікс Груп» про забезпечення позову відмовити.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко