Справа №560/532/19
11 грудня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,
представника відповідача - адвоката Богельського І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Позивач Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Одеса) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Свої вимоги мотивує тим, що 08 грудня 2014 року о 09 год. 45 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ГАЗ-32212", номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись в м. Одеса по пров Дунаєва, напроти будинку №3, не врахував дорожні обставини (ожеледиця), внаслідок заносу своїв наїзд на припарований автомобіль "Skoda Fabia", номерний знак НОМЕР_3 , який знаходився з правого боку. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 січня 2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На день вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував на військовій службі та у трудових відносинах з військовою частиною НОМЕР_1 . На даний час ОСОБА_1 звільнений з військової служби. ПрАТ "Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна" звернулася до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 11333,32 грн., та стягнення сплаченого судового збору в розмірі 1600 грн. з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Одеса). Рішенням Господарського суду Одеської області від 15 березня 2018 року по справі №916/3066/17 стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Одеса) на користь ПрАТ "Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна" 11333,32 грн. шкоди в порядку регресу та 1600 грн. витрат по сплаті судового збору. Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Одеса) виконано рішення Господарського суду Одеської області від 15 березня 2018 року. Таким чином, державі в особі Військової частини НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 08 грудня 2014 з вини ОСОБА_1 , завдано матеріальну шкоду в розмірі 11333,32 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Відповідач та його представник в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов. Крім того, відподач заявив клопотання про застосування строків позовної давності до вказаних правовідносин.
Заслухавши доводи відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
08 грудня 2014 року о 09 год. 45 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ГАЗ-32212", номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись в м. Одеса по пров Дунаєва, напроти будинку №3, не врахував дорожні обставини (ожеледиця), внаслідок заносу своїв наїзд на припарований автомобіль "Skoda Fabia", номерний знак НОМЕР_3 , який знаходився з правого боку. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 січня 2015 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (а.с.58).
Даною постановю встановлено, що 08 грудня 2014 о 09 год. 45 хв. в м. Одеса по пров Дунаєва, напроти будинку №3, військовослужбовець Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "ГАЗ-32212", номерний знак НОМЕР_2 , що належить Військовій частині НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем "Skoda Fabia", номерний знак НОМЕР_3 , що належить ТОВ "Перша лізингова компанія".
Відповідно до вимог частини 3 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З рішення Господарського суду Одеської області від 15 березня 2018 року вбачається, що 28 січня 2015 року, ТОВ "Перша лізингова компанія" звернулася до ПрАТ "Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна" із заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно страхового акту №124646 від 06 лютого 2015 року, сума відшкодування становить 11333,32 грн. Згідно платіжного доручення №991 від 19 лютого 2015 року, ПрАТ "Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна" сплатила ТОВ "Перша лізингова компанія" суму страхового відшкодування в розмірі 11333,32 грн. (а.с.5-7).
ПрАТ "Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна" звернулася до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 11333,32 грн., та стягнення сплаченого судового збору в розмірі 1600 грн. з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Одеса). Рішенням Господарського суду Одеської області від 15 березня 2018 року по справі №916/3066/17 стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Одеса) на користь ПрАТ "Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна" 11333,32 грн. шкоди в порядку регресу та 1600 грн. витрат по сплаті судового збору (а.с.5-7).
Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Одеса) виконано рішення Господарського суду Одеської області від 15 березня 2018 року, про що свідчать платіжні доручення №856 від 29 травня 2018 року та №857 від 29 травня 2018 року (а.с.8-9).
Судом встановлено, що на даний час відповідач ОСОБА_1 звільнений з військової служби, про що свідчить довідка №108 від 20 листопада 2019 року (а.с.57).
Відповідно до вимог статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до пункту 7 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (яке було чинне на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди), військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані у разі заподіяння з їх вини третім особам шкоди, яку було відшкодовано відповідно до чинного законодавства військовою частиною, зобов'язані відшкодувати її військовій частині у порядку, передбаченому цим Положенням та цивільним законодавством України.
Згідно вимог пункту 8 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність.
Пункт 10 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Судом встановлено, що на час несення служби, місячне грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 становило 154 грн., про що свідчить довідка №108 від 20 листопада 2019 року (а.с.57).
За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. Право страховика за договором страхування на подання до суду регресного позову про стягнення з винної особи коштів, виплачених страховиком як страхове відшкодування, виникає з моменту сплати такого відшкодування, а не з моменту виникнення страхового випадку.
Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов'язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв'язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим і виникло нове - пов'язане саме з регресною вимогою.
Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником - страховик.
Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов'язання, що тягне за собою припинення обов'язку страховика здійснити страхову виплату (пункт 4 частини 1 статті 991 Цивільного кодексу України), але не навпаки.
Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов'язком страховика за договором (стаття 988 Цивільного кодексу України). Така виплата не припиняє деліктного зобов'язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов'язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов'язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов'язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Відповідно до статті 262 Цивільного кодксу України, заміна кредитора у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
З досліджених матеріалів справи вбачається,що дорожна-транспортна пригода з участю відповідача ОСОБА_1 відбулася 08 грудня 2014 року. До суду представник позивача звернувся 16 квітня 2019 року, тобто пройшло більше трьох років, при цьому позивачем не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку.
Для звернення до суду встановлюється загальний термін позовної давності - три роки, який передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Починаючи з 2014 року права позивача були порушені,однак до суду звернувся лише у 2019 році, таким чином пропустив термін звернення до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав.
Відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Згідно з наданих матеріалів, угода про збільшення строку позовної давності між сторонами не укладалася.
У позовній заяві представником позивача не було поставлено питання про поновлення строку позовної давності і судом підстав для його поновлення не встановлено.
Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, з яким позивач звернувся до суду 16 квітня 2019 року, пропустивши трирічний строк звернення, тому в його задоволенні слід відмовити у зв'язку з спливом позовної давності.
Керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - відмовити за пропуском строків позовної давності.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення складено 16 грудня 2019 року.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор