ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 грудня 2019 року 11 год. 20хв. № 640/19757/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Балась Т.П. при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,
за участі представників сторін:
від позивача - Слівінський М.О.
від відповідача - Демченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія
"Енергоатом"
до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.07.2019 № 0002464204.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі № 640/19757/19; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що позивачем виконано вимоги ст. 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V (далі Закон № 185) та пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138 (далі Порядок), самостійно подано розрахунок частини чистого прибутку у фінансовій звітності за І квартал 2019, виходячи з 75%, як це було передбачено Порядком станом на день подання звітності - 24.04.2019. Позивач зазначає, що частина чистого прибутку не є податковим платежем, у зв'язку з чим у відповідача відсутні повноваження приймати податкове повідомлення-рішення по платежу «частина чистого прибутку (доходу)».
13 листопада 2019 року від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти доводів позивача та посилається на положення Податкового кодексу щодо правомірності проведення камеральної перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Також відповідач зазначає, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями» та Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за повнотою і своєчасністю сплати чистого прибутку (доходу) покладено на Державну податкову службу.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій акцентовано увагу на доводи по суті заперечень на позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 04.12.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні подав заперечення на відповідь на відзив та зазначав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки прийняте Офісом великих платників податків ДПС податкове повідомлення-рішення від 04.07.2019 № 0002464204 є правомірним, прийняте на підставі норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
У зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», судом ухвалено про заміну неналежного відповідача Офісу великих платників податків ДФС на належного - Офіс великих платників податків ДПС.
04 грудня 2019 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представників сторін у судовому засіданні, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до статуту Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661) (далі ДП «НАЕК «Енергоатом» або Підприємство) створене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» від 17.10.1996 № 1268, засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості.
Посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ДП «НАЕК «Енергоатом» у розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємства та їх об'єднаннями за І квартал 2019 року, за результатами якої складено акт від 06.06.2019 № 1642/28-10-42-04/24584661 (а.с. 45-50).
У висновку акту перевірки зазначено про порушення позивачем статті 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями», у редакції постанови КМ України від 24.04.2019 № 363, у результаті чого занижене основне зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) за І квартал 2019 року на загальну суму 353 607 903 грн.
04 липня 2019 року на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002464204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) (21010100) на 353 607 903 грн. (а.с. 51)
Скарга ДП «НАЕК «Енергоатом» від 17.07.2019 № 9643/15 на податкове повідомлення-рішення залишена без задоволення відповідно до рішення Державної податкової служби України від 16.09.2019 № 1872/6/99-00-08-05-02 (а.с. 61-62).
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі ПК України), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно визначення, наведеного у підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Порядок проведення камеральних перевірок врегульований статтею 76 Податкового кодексу України. Така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова.
Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
При цьому, акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням - рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків акта перевірки (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України).
Відповідно до змісту податкового повідомлення-рішення від 04.07.2019 № 0002464204 правовими підставами збільшення грошового зобов'язання за платежем є частина чистого прибутку (доходу) зазначено п. 54.3 статті 54 та п. 58.1 статті 58 ПК України.
Відповідачем у акті перевірки зроблено висновок, що ДП «НАЕК «Енергоатом» мав нарахувати за І квартал 2019 частину чистого прибутку, що спрямовується до бюджету, у розмірі 90% з посиланням на те, що такий розмір почав діяти з 27.04.2019.
На думку суду, такий висновок відповідача є помилковим з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку (у редакції, що діяла до 27.04.2019) частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі 75 відсотків.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 12-1 цього Закону для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти (далі - МСФЗ), які викладені державною мовою та офіційно оприлюднені на веб-сторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.
Підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Підприємства інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, про складання ними фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев'яти місяців.
Позивач, як підприємство, що становить суспільний інтерес, з 01.01.2018 бухгалтерський облік та складання фінансової звітності здійснює відповідно вимог МСФЗ.
Відповідно до п. 5 Порядку подання фінансової звітності (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419) проміжна фінансова звітність (І квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Фінансова звітність позивача за І квартал 2019 була подана у встановлений термін - 24 квітня 2019 року, про що свідчить квитанція № 2 від 24.04.2019.
Відповідно до рядка 4215 Звіту про власний капітал сума чистого прибутку, належна до бюджету відповідно до законодавства, становить 1 768 040 грн., що становить 75 %, як цей й було передбачено Порядком станом на 24.04.2019.
Саме ця сума і була відображена у розрахунку частини чистого прибутку, який було подано відповідачу.
27.04.2019 після публікації в Урядовому кур'єрі від 27.04.2019 № 82, тобто через 3 дні після подання позивачем фінансової звітності, набрали чинності зміни до Порядку, внесені згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 363, якими було збільшено норматив відрахування спірного платежу до 90 %.
Таким чином, позивачем було відповідно до вимог законодавства, правомірно розраховано частину чистого прибутку за І квартал 2019 року в розмірі 75 %, яка підлягає сплаті до бюджету, на підставі бухгалтерського обліку та МСФЗ.
При вирішенні спору, суд також звертає увагу на те, що статтями 9 та 10 цього Кодексу визначено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів.
Пунктом п. 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення/збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Таким чином, комплексне тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що відповідач має право визначати (у даному випадку збільшувати) суми грошових зобов'язань лише щодо податків або зборів, які передбачені податковим законодавством.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі № 2а-8123/12/1370, від 07.11.2018 у справі № 812/1702/16, від 01.08.2018 № 826/19797/16.
Враховуючи викладене, відповідач не мав повноважень збільшувати суму грошового зобов'язання з платежу частина чистого прибутку та, відповідно, приймати спірне податкове повідомлення-рішення.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення, прийнято Офісом великих податків ДПС від 04 липня 2019 року № 0002464204 прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законом, і підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 19 210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.07.2019 № 0002464204, прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.
3. Стягнути на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код 24584661, адреса: вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43141471, адреса: вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ, 04119) витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 17.12.2019.
Суддя Т.П. Балась