ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
13 листопада 2019 року № 640/13224/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Харченка А.О.,
за участі представників сторін:
позивач: Тедєєв К.Е.,
від позивача: Борсук Г.В.,
від відповідача: не прибув
від третьої особи: Гриб Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Ради прокурорів України
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: прокуратура Київської області
про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Ради прокурорів України (далі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді скарги позивача, що виявилось в ігноруванні та неналежному дослідженні доказів, що були подані в обґрунтування скарги, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення;
- визнати протиправним рішення відповідача від 11.06.2019 №61;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути скаргу позивача та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем та представником позивача зазначено, що оскаржуване рішення прийнято без належного дослідження доказів, які були надані відповідачу для розгляду звернення про загрозу незалежності прокурора та без перевірки достовірності доводів, на які посилалась третя особа, що призвело до прийняття необґрунтованого та протиправного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2019 відкрито провадження у справі.
Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про дату, час і місце судових засідань повідомлений належним чином. Своєї позиції стосовно заявлених позовних вимог відповідачем суд не повідомлено.
Представником третьої особи надано письмові пояснення, у яких третя особа проти задоволення позову заперечила. У поясненнях зазначено про те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження протиправної поведінки прокурора Київської області відносно ОСОБА_1 щодо створення штучних умов для звільнення та дискримінації останнього за національністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Відповідно до наказу прокуратури Київської області від 15.08.2018 №240к молодшого радника юстиції ОСОБА_1 з 16.08.2018 призначено на посаду прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області.
Позивачем подано до Ради прокурорів України звернення від 17.04.2019 про загрозу незалежності у вигляді незаконного впливу та тиску з боку керівництва прокуратури Київської області.
У даному зверненні позивачем зазначено про незаконне, на його думку, зменшення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи з 70 відсотків до 20 відсотків посадового окладу; безпідставність рапорту начальника відділу про порушення ОСОБА_1 виконавської дисципліни, неналежного здійснення керівництва у ряді кримінальних проваджень, незнання державної мови. Позивач вважає, що вказані необґрунтовані доводи керівництва стали підставою для про вивільнення ОСОБА_1 , що, на його думку, свідчить про незаконний вплив та тиск з боку керівництва прокуратури Київської області в частині незаконного впливу та неналежного матеріального забезпечення, шляхом необґрунтованого зниження надбавки та повідомлення про вивільнення за дискримінаційними ознаками на основі етнічного походження.
За результатом розгляду звернення ОСОБА_1 Радою прокурорів України прийнято рішення від 12.06.2019 №61, яким встановлено відсутність загрози незалежності прокурора ОСОБА_1 та підстав вжиття заходів для її усунення.
Вважаючи, що при розгляді звернення ОСОБА_1 відповідачем не надано належну оцінку наданим до звернення доказам, що призвело до прийняття необґрунтованого і протиправного рішення від 12.06.2019 №61, позивач оскаржив його до суду.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно із пунктами 6.1, 6.6 Положення Рада прокурорів здійснює свою роботу у формі засідань, що проводяться за необхідності, як правило, не рідше одного разу на квартал. До участі у роботі Ради прокурорів за рішенням її голови можуть бути запрошені Генеральний прокурор та його заступники, керівники регіональних і місцевих прокуратур, прокурори під час розгляду їхніх заяв, у разі необхідності - посадові особи державних органів, представники засобів масової інформації, урядових, громадських організацій та інші.
Матеріали справи свідчать про те, що начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення старшим радником юстиції Козарем В.В. складено рапорт від 20.02.2019, яким він просить зменшити та встановити надбавку прокурору ОСОБА_1 у розмірі 20 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок за класний чин та вислугу років.
У даному рапорті зазначено, що підставою для зменшення надбавки позивачу є наступні обставини. ОСОБА_1 упродовж 2018 року здійснювалось процесуальне керівництво близько 100 кримінальних проваджень в ході якого допущено невнесення даних про виконану роботу до системи ОСОП, що знижує показники роботи прокуратури, також зазначено про надходження численних скарг у кримінальних провадженнях, процесуальне керівництво яких здійснювалось за участю ОСОБА_1 . У рапорті вказано про випадки порушення позивачем виконавської дисципліни, а також про надходження скарг щодо нетактовного поводження прокурора ОСОБА_1 з потерпілими під час судового розгляду та незнання державної мови.
Генеральною прокуратурою України видано наказ від 25.02.2019 №30ш, яким скорочено у штатному розписі прокуратури Київської області 4 одиниці, у тому числі посади:
- прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності;
- слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу.
Рапортом виконувача обов'язків начальника управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області - начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення старшого радника юстиції Козара В .В. від 27.02.2019 запропоновано зменшити на 50% розмір премії прокурору ОСОБА_1 за березень 2019 року з огляду на допущенням прокурором порушень вимог законодавства під час здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, неналежне підтримання публічного обвинувачення в суді, неодноразове пропущення термінів виконання завдань Генеральної прокуратури України та строків розгляду звернень, а також неодноразові скарги на дії позивача з боку учасників кримінальних проваджень.
Прокуратурою Київської області видано наказ від 28.02.2019 №114к, яким позивачу з 01.03.2019 установлено надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 20 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок за класний чин та вислугу років.
У зв'язку зі скороченням посади, яку обіймає позивач, відповідно до наказу Генерального прокурора України від 25.02.2019 №30ш, прокуратурою Київської області складено попередження про вивільнення від 12.03.2019, з яким ОСОБА_1 ознайомлено 22.04.2019.
Позивачем зазначено, що дії прокуратури Київської області щодо зменшення надбавки та розміру премії, а також попередження про вивільнення є тиском з боку керівництва на діяльність прокурора ОСОБА_1 , оскільки вказані рапорти містять непідтверджені дані щодо недоліків виконання останнім посадових обов'язків.
У зв'язку із цим ОСОБА_1 , в порядку статей 16, 71 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до Ради прокурорів України зі зверненням про загрозу незалежності у вигляді незаконного впливу та тиску з боку керівництва прокуратури Київської області від 17.04.2019.
Судом встановлено, що звернення ОСОБА_1 від 17.04.2019 розглянуто на засіданні Ради прокурорів України 11.06.2019, що підтверджується копією витягу з протоколу з протоколу засідання №7 від 11-12.06.2019.
У засіданні при розгляді звернення позивача брали участь ОСОБА_1 та його представник, а також представники прокуратури Київської області.
Позивачем на засіданні повідомлено, що відповідно до наказу Генерального прокурора України від 25.02.2019 у штатній структурі прокуратури Київської області відбулось скорочення посади прокурора відділу, в якому він працював. Враховуючи наведене, за дорученням прокурора Київської області у період до 05.03.2019 організовано вивчення рівнів кваліфікації та рівень продуктивності праці усіх працівників даного відділу, результати яких викладені в таблиці, що надані на розгляд Раді прокурорів України. Позивачем зазначено, що він вважає себе найкращим працівником відділу, оскільки підтримує публічне обвинувачення у резонансних кримінальних провадженнях.
З протоколу засідання Ради прокурорів України слідує, що представником прокуратури Київської області повідомлено, що ОСОБА_1 не звільнено з органів прокуратури та запропоновано інші посади в прокуратурі Київської області. Стосовно позбавлення преміальних виплат представник повідомив, що рішення керівництва були прийняті на підставі об'єктивних фактів та виключно враховуючи результати роботи ОСОБА_1 . Крім того, представником прокуратури Київської області зазначено щодо закритих кримінальних проваджень, про які вказував позивач у своїх поясненнях, то у них прокурор ОСОБА_1 підписав підозри, незважаючи на те, що у матеріалах справи були дані з державної прикордонної служби про те, що вказані особи на момент вчинення кримінальних правопорушень перебували за кордоном та явно не могли вчинити на території України інкриміновані їх злочини. Судом прийнято рішення про скасування підозр. По іншим кримінальним провадженням стосовно слідчих триває службове розслідування за фактом фальсифікації матеріалів кримінальних проваджень, що залишалось поза увагою процесуального керівника ОСОБА_1
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 . та представників прокуратури Київської області Радою прокурорів України зроблено висновок про те, що доводи позивача про упереджене ставлення, створення штучних умов для звільнення та дискримінацію не знайшли свого підтвердження, у зв'язку із чим прийнято оскаржуване рішення від 12.06.2019 №61, яким встановлено відсутність загрози незалежності прокурора ОСОБА_1 та підстав для вжиття заходів для її усунення.
Позивачем зазначено, що Радою прокурорів України при прийнятті даного рішення не надано оцінку наданим ним доказам, зокрема, виданих прокурору ОСОБА_1 подяк за сумлінне виконання службових обов'язків та знаку народної пошани «Золота зірка» героя українського народу, вказано на отримання ним свідоцтва про проходження курсу підвищення кваліфікації з мови ділового спілкування, що, на його думку, спростовує доводи третьої особи про незнання ним державної мови.
Крім того, позивачем зазначено, що він звернувся до прокуратури Київської області із заявою, якою просив надати копію скарги родини Россошанських щодо незнання ОСОБА_1 державної мови, про яку зазначено у рапорті, однак відповідної скарги не отримано.
Відповідно до пояснень позивача, що всі процесуальні документи при здійсненні службової діяльності складені ним державною мовою, що є додатковим підтвердженням знання державної мови. ОСОБА_1 зазначено, що на його думку, необґрунтовані посилання прокуратури міста Києва на незнання позивачем державної мови свідчать про ознаки дискримінації за етнічним походженням, оскільки він за національністю є осетином.
Позивачем та його представником вказано про те, що Радою прокурорів України при розгляді звернення ОСОБА_1 про загрозу незалежності у вигляді незаконного впливу та тиску з боку керівництва прокуратури Київської області від 17.04.2019 не досліджено обставини справи, не перевірено достовірність доводів, на які посилалась третя особа та, як наслідок, зроблено хибний висновок про відсутність незалежності прокурора ОСОБА_1, який викладено в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про прокуратуру» незалежність прокурора забезпечується:
1) особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
2) порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами;
3) забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора;
4) установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;
5) належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора;
6) функціонуванням органів прокурорського самоврядування;
7) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
Положеннями частини 2 названої статті Закону встановлено, що здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 5 статті 16 Закону України «Про прокуратуру» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов'язків або прийняття ним незаконного рішення.
Межі обґрунтованої критики діяльності прокурора визначаються з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 6 статті 16 вказаного Закону передбачено, що прокурор має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради прокурорів України, яка зобов'язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за його участю та вжити в межах своїх повноважень, передбачених цим Законом, необхідних заходів для усунення загрози.
У відповідності до частини 1 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів вищим органом прокурорського самоврядування є Рада прокурорів України.
До повноважень Ради прокурорів України, відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про прокуратуру» належить, зокрема, розгляд звернень прокурорів та інших повідомлень про загрозу незалежності прокурорів, вжиття за наслідками розгляду відповідних заходів (повідомлення відповідних органів про підстави для притягнення до кримінальної, дисциплінарної чи іншої відповідальності; ініціювання розгляду питання щодо вжиття заходів забезпечення безпеки прокурорів; оприлюднення заяв від імені прокурорського корпусу про факти порушення незалежності прокурора; звернення до міжнародних організацій з відповідними повідомленнями тощо).
Організаційні засади діяльності, повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України визначені Положенням про Раду прокурорів України, затвердженим всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 (далі - Положення).
Підпунктом 8 пункту 4.1 Положення встановлено, що Рада прокурорів України розглядає звернення прокурорів та інші повідомлення про загрозу незалежності прокурорів, за наслідками розгляду вживає відповідних заходів (повідомляє відповідні органи про підстави для притягнення до кримінальної, дисциплінарної чи іншої відповідальності; ініціює розгляд питання щодо вжиття заходів забезпечення безпеки прокурорів; оприлюднює заяви від імені прокурорського корпусу про факти порушення незалежності прокурора; звертається до міжнародних організацій з відповідними повідомленнями тощо).
Суд зазначає, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів належного дослідження обставин, на які посились ОСОБА_1 та представники прокуратури Київської області при розгляді звернення позивача від 17.04.2019.
Крім того, у зверненні від 17.04.2019 позивач просив витребувати з прокуратури Київської області копії наказів та повідомлень з рапортами, які слугували підставами для їх винесення відносно позивача у 2019 році та провести перевірку відомостей про загрозу незалежності у вигляді незаконного впливу та тиску з боку керівництва прокуратури Київської області на позивача в частині незаконного впливу та належного матеріального забезпечення шляхом необґрунтованого зниження надбавки та повідомлення про вивільнення за дискримінаційними ознаками на основі етнічного походження.
При цьому, у протоколі засідання Ради прокурорів України №7 від 11-12.06.2019 зафіксовано, що доводи ОСОБА_1 про упереджене ставлення, створення штучних умов для звільнення та дискримінацію не знайшли свого підтвердження.
Суд дійшов висновку, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні від 12.06.2019 №61 та зафіксовані у протоколі засідання №7 від 11-12.06.2019 є передчасними, оскільки зроблені без належного дослідження доводів позивача щодо необґрунтованості дій та рішень керівництва прокуратури Київського області щодо прокурора ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог визнання протиправним рішення Ради прокурорів України від 11.06.2019 №61 та наявність підстав для зобов'язати відповідача повторно розглянути скаргу позивача.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача при розгляді скарги позивача, що виявилось в ігноруванні та неналежному дослідженні доказів, які були подані в обґрунтування скарги, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає. Матеріали справи не містять переліку доказів, наданих позивачем для розгляду Радою прокурорів України, що позбавляє суд можливості встановити факт ігнорування та неналежного дослідження доказів, що були надані в обґрунтування скарги.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним рішення Ради прокурорів України від 11.06.2019 №61 щодо тиску з боку керівництва та впливу на незалежність професійної діяльності.
3. Зобов'язати Раду прокурорів України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 .
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст судового рішення виготовлено 27.11.2019.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Рада прокурорів України (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/185).
Третя особа: прокуратури Київської області (код ЄДРПОУ 02909996, адреса: 01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2).
Суддя Н.М. Клименчук