Справа № 551/1276/19
Провадження №3/551/456/19
"17" грудня 2019 р. селище Шишаки
Шишацький районний суду Полтавської області в особі головуючого - судді Рябченка В.В., при секретарі - Барабан Ю.С., з участю прокурора Шишацького відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області Ємця Ю.І., особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 , розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Націанальної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковердина Балка Шишацького району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, працюючого на посаді лікаря - реаніматолога Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», депутата Шишацької селищної ради Полтавської області, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП,-
12 грудня 2019 року, за вхідним № 4674, до Шишацького районного суду Полтавської області, з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, надійшов протокол з доданими до нього матеріалами, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
З протоколу № 7 від 11.12.2019 року, про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, складеному відносно ОСОБА_1 вбачається, що він, будучи депутатом Шишацької селищної ради Полтавської області, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст. 52 вказаного Закону, у встановлений Законом десятиденний строк, а саме не пізніше 27.02.2019 року, не подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про суттєві зміни в майновому стані щодо придбання ( набуття у власність) 18.02.2019 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 339570,00 гривень, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 01.01.2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився, суду пояснив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст. 172-6 КУпАП, так як він не мав умислу на приховування даних про суттєві зміни в його майновому стані, в декларації за 2018 рік, яку він подав 15.03.2019 року, він вказав, що 31.12.2018 року придбав у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 339570,00 гривень, про те, що необхідно було подати окремо декларацію про зміну майнового стану йому не було відомо.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції вказаної статті.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши фактичні обставини справи, наявними в ній доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з цим, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.
Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією, Конвенцією ООН проти корупції / Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року /, Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією / Страсбург, 27 січня 1999 року /, додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією / Страсбург, 15 травня 2003 року /, законом «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VІІ, КУпАП, іншими нормативно - правовими актами, а також практикою Європейського суду з прав людини.
Під час розгляду справи встановлено, що Рішенням першої сесії першого скликання Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області від 05.11.2015 року « Про визнання повноважень депутатів Шишацької селищної ради», серед інших, було визнано повноваження депутата Шишацької селищної ради ОСОБА_1 ( а.с. 26), а тому вказана посада відноситься до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України « Про запобігання корупції ».
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України « Про запобігання корупції » / в редакції закону № 1022-VIII від 05 жовтня 2016 року /, встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані, визначаються Національним агентством.
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 961/29091, відповідно до якої під суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 мінімальних заробітних плат, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Дохід, який був нарахований, але не сплачений /не отриманий/, не повідомляється. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб'єкт декларування подає відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
Частиною 2 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Частиною 1 статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням /проступком/ визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія - умисне несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, зобов'язаний довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
При цьому, суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Такий висновок підтверджується і п. 2 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, згідно з яким суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 7 від 11.12.2019 року не вбачається будь-яких вказівок про наявність у ОСОБА_1 умислу ( прямого чи непрямого), судом наявність такого умислу також не встановлено.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не було доведено в законному порядку.
За таких обставин, суд приходить до переконання про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Між тим, у матеріалах справи відсутні й дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки відносно ОСОБА_1 , повідомлення НАЗК про результати такої перевірки УСР в Полтавській області ДСР НП України, тощо.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 10, 11, 247, 283-285, 287 КУпАП України, ч. 2 ст. 52 Закону України « Про запобігання корупції », суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий, суддя В. В. Рябченко