Справа № 551/1137/19
17 грудня 2019 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Сиволапа Д.С.,
секретаря - Кирди Н.М.,
розглянувши заочно, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів служба у справах дітей Шишацької районної державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом,
05 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Шишацького районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання їх, а також їх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування належним позивачу житловим будинком.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Відповідачі та їх неповнолітні діти у даному будинку зареєстровані, але фактично не проживають без поважних причин з жовтня 2013 року. Участі в утриманні житла вони не приймають, спільного господарства з позивачем не ведуть, на даний час проживають на території Російської Федерації, їх особисті речі у будинку відсутні.
Факт реєстрації відповідачів у будинку, в якому проживає позивач створює позивачу перешкоди у розпорядженні будинком на власний розсуд, тягне додаткові витрати по оплаті житлово-комунальних платежів, зокрема перешкоджає оформленню позивачем житлової субсидії.
Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Будучі належним чином повідомленими судом про час та місце розгляду справи, позивач та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Заперечень проти ухвалення заочного рішення не висловлювали.
Позивач вказала, що позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні. У вирішенні спору представник третьої особи поклалась на розсуд суду.
Відповідачі, будучи належним чином у відповідності до вимог п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України повідомленими судом про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від них не надходило.
В зв'язку з цим суд, відповідно до норм ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглядає справу у заочному порядку та ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів. Враховуючи неявку всіх учасників справи, розгляд справи здійснено судом в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні факти та правовідносини, що їх супроводжують.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 323013 виданого 29.10.2008 виконавчим комітетом Воскобійницької сільської ради та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 25228633 від 28.11.2019 співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 . Кожному з них належить 1/3 частина будинку (а.с.9, 21-22).
Згідно довідки Воскобійницького старостинського округу виконавчого комітету Шишацької селищної ради від 24.10.2019 № 729 згідно рішення десятої сесії шостого скликання Воскобійницької сільської ради від 25 жовтня 2011 року по вул АДРЕСА_1 змінено номер будинку з 9 на 18 (а.с.11). В той же час до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дані зміни не внесено.
Як встановлено судом із довідки Воскобійницького старостинського округу виконавчого комітету Шишацької селищної ради від 24.10.2019 № 730 в будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано 5 осіб. ОСОБА_1 (заявник), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (невістка), ОСОБА_4 (онука), ОСОБА_5 (онук). Останні за списком 4 особи згідно довідки в домогосподарстві не проживають, проживають на території Російської Федерації (а.с.12).
Відповідно до довідки того ж старостату від 23.10.2019 № 728 ОСОБА_2 , разом з дружиною ОСОБА_3 та дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зі слів матері ОСОБА_1 в жовтні 2003 року вибули з домогосподарства в Росію без зняття з реєстрації (а.с.10).
З доводів позовної заяви слідує, що відповідач ОСОБА_2 є сином позивачки, а відповідач ОСОБА_3 його дружиною. Останні разом зі своїми двома неповнолітніми дітьми в жовтні 2013 року виїхали до Росії, при цьому з реєстраційного обліку за місцем проживання не знялись. До теперішнього часу спірний будинок вони не відвідували, участі в його утриманні не приймають, їх особисті речі у будинку відсутні.
Факт реєстрації в будинку відповідачів та їх дітей перешкоджає позивачу оформити житлову субсидію, яка нараховуються в залежності від кількості зареєстрованих у житлі осіб та їх доходів.
Так, згідно повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Шишацької РДА від листопада 2018 року № 4271 ОСОБА_1 не призначено житлову субсидію в зв'язку з перебуванням членів сім'ї за кордоном сукупно більше 60 днів (а.с.9).
Правовідносини щодо користування житловими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду регулюються главою 6 Розділу ІІІ ЖК України, ст. 405 та главою 59 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій ст. 64 цього Кодексу (дружина, діти, батьки, інші особи, якщо вони постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство). Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користуватись займаним приміщенням.
Згідно з ч. 3 ст. 156 ЖК України повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 ЖК України (плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові).
Відповідно до ч 2. ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Разом з тим частиною 1 ст. 355 ЦК України визначено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст. 356 ЦК).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч.ч.1-3 ст. 319 ЦК).
Згідно ст. 155 ЖК України власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Таким чином, являючись співвласником спірного житлового будинку, відповідач ОСОБА_2 може використовувати належну йому частку у даному майні на власний розсуд, зокрема для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї. При цьому він в праві сам визначати періоди свого та членів його сім'ї проживання і відсутності у даному житловому приміщенні.
При цьому відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 володіють рівними правами, щодо спірного житлового будинку, а тому позовні вимоги одного співвласника житла про визнання іншого співвласника таким, що втратив право користування спільним житлом через відсутність у ньому на протязі більше 1 року не ґрунтується на нормах закону, оскільки право користування є невід'ємною складовою права власності (в даному випадку спільної часткової власності).
Так само безпідставними є позовні вимоги до ОСОБА_3 та неповнолітніх дітей відповідачів, оскільки вони наділені правом користування даним житлом, будучі членами сім'ї його співвласника житлового будинку ОСОБА_2 .
Суд вважає, що в даному випадку позивач наділена рядом інших законних можливостей захистити свої права як співвласника житла, що перебуває у спільні частковій власності декількох осіб, зокрема шляхом його поділу на декілька об'єктів нерухомості із розподілом особових рахунків за комунальні послуги (ст.ст. 364, 367 ЦК), шляхом припинення права ОСОБА_2 на частку у спільному майні в судовому порядку. При цьому позивач також не позбавлення можливості стягнення з відповідач витрат, що виникають в зв'язку з утриманням нею спільного майна.
Таким чином, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні даних позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273-289 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути переглянуто Шишацьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 30 днів з дня його підписання
Рішення може бути оскаржено відповідачами до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30 денний строк з дня постановлення судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області в 30 денний строк з дня його підписання.
Головуючий суддя Д.С. Сиволап