17 грудня 2019 року м.Чернігів Справа № 620/3329/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Клопота С.Л., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить:
1. Визнати протиправною відмову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в призначенні ОСОБА_1 пенсії, яку викладену в листі-відмові від 18.04.2019 №10855/06.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 21.02.2019.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що маючи статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та докази направлення на роботи в зоні відчуження з квітня 1986 року по вересень 1986 року та серпень 1990, а саме 30.04.1986, 09.05.1986, 27.05.1986, 03.07.1986, 13.07.1986, 03.09.1986,23.08.1990, він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відмова у призначенні йому такої пенсії порушує його права та соціальні гарантії.
Ухвалою судді від 18.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні). Також установлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.
Від відповідача у становлений ухвалою суду строк надійшов відзив на позов, в якому він просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.
21.02.2019 позивач звернувся до головного Управління із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Листом від 18 квітня 2019 року за вих. № 10855/06 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку йому було відмовлено з посиланням на відсутність зазначення щоденної кількості годин, в довідці про кількість днів перебування позивача в зоні відчуження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на 10 років, мають учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.
Згідно норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846, в редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 № 13-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.07.2014 за № 895/25672, до заяви додається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка за період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на. ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи,, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Первинними документами, що підтверджують періоди перебування в зоні відчуження є: довідки про період роботи в зоні відчуження, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи та які були розташовані в зоні відчуження.
У виключних випадках, для підтвердження періодів роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, можуть прийматись виписки з особових рахунків про здійснення підвищеної оплати праці за умови, що в особових рахунках зазначено за скільки днів здійснено підвищену оплату.
При цьому, суд зазначає, що первинними є саме ті документи, що складені в період роботи особи в зоні відчуження.
Документами, що підтверджують періоди роботи в зоні відчуження можуть слугувати також: первинні довідки, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листи та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи та які були розташовані в зоні відчуження.
Згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року №153/10-43 для працівників, які виконували роботи пов'язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні радіоактивного випромінення був встановлений 6-ти годинний робочий день.
Також, згідно даної постанови, громадяни, які не відпрацювали у зоні відчуження одного повного робочого дня (6 годин), згідно зі статтями 10, 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ в редакції (125702 від 06.06.1996 року №230/96-ВР, не можуть бути визначені учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС жодної із категорій.
До заяви про призначення пенсії позивач надав наступне документи:
- копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії;
- довідку форми 122 від 16.04.2014 №639, видану відокремленим підрозділом Моторвагонне депо Чернігів державним територіально-галузевим об'єднанням “Південно-західна залізниця”, за роботу в зоні відчуження з квітня 1986 року по вересень 1986 року та серпень 1990, а саме 30.04.1986, 09.05.1986, 27.05.1986, 03.07.1986, 13.07.1986, 03.09.1986,23.08.1990;
- рішення суду Новозаводського району м. Чернігова від 31.10.1994 №2- 1478/94г.
З поданих суду доказів вбачається, що в довідці від 16.04.2014 №639 не вказано кількість годин, які позивач відпрацював у вказані дати, а тому, на підставі даної довідки, неможливо встановити чи відпрацював позивач хоча б один повний робочий день до липня 1986 року.
Згідно тієї ж довідки вбачається, що з липня місяця 1986 року по 31 грудня 1986 року позивач відпрацював в зоні відчуження лише 3 календарні дні.
Інших первинних документів за час роботи в зоні відчуження, які б підтвердили факт роботи в 30 км зоні позивачем не було надано.
За таких обставин, оскільки, на підставі доданих до заяви про призначення пенсії від 21.02.2019 документів, неможливо підтвердити періоди роботи у зоні відчуження, позивач не має права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто дії відповідача, щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є правомірними.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведені судом висновки та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83-А, м.Чернігів,14005) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2019 року.
Суддя С.Л. Клопот