17 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/3357/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного ( у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - також позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - також відповідач, ГУПФУ в Чернігівській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи час догляду за дитиною інвалідом за період з 27.07.1990 по 14.10.1995;
- зобов'язати відповідача зарахувати стаж роботи час догляду за дитиною інвалідом за період із 27.07.1990 по 14.10.1995;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до постанови КМУ від 26.06.2019 № 543 « Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» в розмірі не менше 2000 грн із 01.07.2019, з дня набрання нею законної сили.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має дочку інваліда з дитинства, що підтверджується довідками МСЕК, і на день звернення до пенсійного органу позивач досягла 50 років та має стаж, який є достатнім для призначення пенсії відповідно до постанови КМУ від 26.06.2019 № 543 « Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», але відповідач безпідставно відмовив їй у зарахуванні до трудового стажу час догляду за дитиною-інвалідом за період з 27.07.1990 по 14.10.1995 та призначенні пенсії, у зв'язку з чим позивач була вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 19.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідач на адресу суду в установлені строки направив відзив, у якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити повністю, оскільки позивач не надано будь - яких документів підтверджуючих догляд за дитиною - інвалідом із 27.07.1990 по 14.10.1995 (зокрема довідку управління праці та висновок медичного закладу), що передбачені п.10 Порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач має дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 19).
Медичною довідкою Прилуцької міської дитячої лікарні № 23 від 03.11.2008 підтверджується факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє з 1987 року та має право на державну соціальну допомогу як інвалід-дитинства до 18 років (а.с. 18).
Відповідно до довідок МСЕК, виданих Чернігівською міською МСЕК за період з 2003 по 2007 роки, дитині позивача встановлено ІІ групу інвалідності на строк 1 рік, причина інвалідності - інвалід з дитинства, з 2009 року -ІІІ група інвалідності, у 2012 році-ІІІ група інвалідності встановлена безтерміново (а.с.13- 15).
Згідно довідки Прилуцького управління соціального захисту населення №3339 від 29.10.2008 позивач з 15.10.1995 по 28.01.2000 отримувала допомогу по догляду за дитиною- інвалідом (а.с. 7).
Згідно довідки Комунального управління «Прилуки житлобуд»№ 1322 від 28.10.2008 позивач дійсно проживала разом з дитиною - інвалідом в АДРЕСА_1 (а.с.20).
Позивач звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області із зверненням щодо зарахування до стажу час догляду за дитиною - інвалідом у період з 27.07.1990 по 14.10.1995.
Листом від 25.10.2019 № 4109/02/С-12 відповідачем надано відповідь (лист від 25.10.2019 № 4109/02/С-12), в якій роз'яснено, за яких умов та за наявності, яких документів до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом І групи або престарілим та запропоновано надати такі документи (а.с. 11-12).
Вважаючи такі дії протиправними позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Надаючи нормативно-правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1ст.92 Конституції України регламентовано, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до п.14 ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами пункту "ж" ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Пунктом "є" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку №637 передбачено, що час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей інвалідів).
Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.
Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.
Відповідно до абз.8, п.п.5 п.2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абз.1 п. 3 ч.1 ст. 115 Закону).
Так, на підтвердження факту догляду за дитиною-інвалідом до 16 років у період з 27.07.1990 по 14.10.1995 року позивачем надано копії таких документів:
- свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 (а.с. 19);
- медичну довідку Прилуцької міської дитячої лікарні № 23 від 03.11.2008, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє з 1987 року та має право на державну соціальну допомогу як інвалід-дитинства до 18 років (а.с. 18);
- довідки МСЕК, видані Чернігівською міською МСЕК за період з 2003 по 2007роки, з яких видно, що ОСОБА_2 встановлена ІІ група інвалідності на строк 1 рік, причина інвалідності - інвалід з дитинства, з 2009 року -ІІІ група інвалідності, у 2012 році -ІІІ група інвалідності безтерміново (а.с.13- 15);
- довідку Прилуцького управління соціального захисту населення №3339 від 29.10.2008, що ОСОБА_1 з 15.10.1995 по 28.01.2000 отримувала допомогу по догляду за дитиною інвалідом (а.с. 17);
- довідку Комунального управління «Прилуки житлобуд»№ 1322 від 28.10.2008, що ОСОБА_1 дійсно проживала разом з дитиною - інвалідом в АДРЕСА_1 ( а.с.20).
Відомостей, що за ОСОБА_2 в спірний період могла здійснювати догляд інша особа ніж матір, відповідачем не надано.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивачем доведено факт здійснення догляду за дитиною-інвалідом до 16 років у спірний період. В свою чергу, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позивача.
Разом з тим, вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідач не приймав рішення про відмову в зарахуванні позивачу спірного періоду до трудового стажу, а звернення позивача розглянуто відповідачем, відповідно до Закону України "Про звернення громадян" і за результатами розгляду звернення позивачу надано письмову відповідь (лист від 25.10.2019 № 4109/02/с-12, в якій роз'яснено, за яких умов та за наявності, яких документів до стажу роботи зараховується час догляду за дитиною - інвалідом. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі №682/1212/16-а.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу позивача періоду здійснення ним догляду за дитиною-інвалідом.
Водночас у даному випадку суд встановив бездіяльність відповідача, яка виразилася у не зарахуванні до трудового стажу позивача спірного періоду при наявності відповідних документів, тому суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо не зарахування позивачу до трудового стажу період здійснення нею догляду за дитиною-інвалідом з 27.07.1990 по 14.10.1995 та зобов'язати відповідача зарахувати спірний період до трудового стажу позивача.
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що право на отримання пенсії з врахуванням вищезазначеного стажу, підлягає відновленню з моменту його порушення.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до постанови КМУ від 26.06.2019 № 543 « Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» в розмірі не менше 2000 грн із 01.07.2019, з дня набрання нею законної сили, то суд зазначає таке.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Враховуючи, що ГУ ПФУ в Чернігівській області не було зараховано позивачу до трудового стажу період здійснення нею догляду за дитиною-інвалідом з 27.07.1990 по 14.10.1995 на підставі вказаного рішення суду, то суд не може підміняти даний орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вчинення вказаних дій, оскільки законодавством такі функції віднесені до компетенції Пенсійного фонду України.
За таких обставин, в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 384,20 грн, пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до трудового стажу роботи час догляду за дитиною-інвалідом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 27.07.1990 по 14.10.1995.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи час догляду за дитиною-інвалідом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період із 27.07.1990 по 14.10.1995.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384,20 грн ( триста вісімдесят чотири грн) 20 коп., сплачених відповідно до квитанції від 13.11.2019 №0.0.1520725581.1.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (військове містечко12 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2019.
Суддя І.І. Соломко