17 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/3706/19
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до міського голови м. Ніжина Чернігівської області Лінника Анатолія Валерійовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до міського голови м. Ніжина Лінника Анатолія Валерійовича, у якому просить:
- досконально та ретельно вивчити додані юридичні, законні матеріали, які є доказом, що ОСОБА_2 перевищує свої повноваження та навмисно порушує закони України, принижує його людську гідність, розпалює ненависть до держави;
- поновити соціальну справедливість, зупинити дискримінацію та соціальний геноцид над інвалідами війни та мешканцями м. Ніжина;
- зупинити нелюдське Лінникове відношення до інвалідів війни. При злочинному режимі Януковича такого знущання над інвалідами війни не було та навмисно ОСОБА_2 перевищував та зловживав своїми службовими повноваженнями;
- визнати дії міського голови м. Ніжина Лінника А.В. неправовими;
- зобов'язати ОСОБА_2 вирішити питання на позачерговій сесії міської ради виділити позивачу суму 594,85 грн із місцевого бюджету на погашення створеного боргу;
- зобов'язати ОСОБА_2 та міську раду у новому опалювальному сезоні кожен рік не нехтувати зверненнями інваліда війни про допомогу вирішення питання по оплаті опалювання та у подальших опалювальних сезонах за перевищене надане ТОВ «НіжинТеплоМережі» соціальної норми спожитої теплоенергії інваліду війни;
- доручити державному бюро розслідування створити слідчу комісію та розслідувати, де ділися державні гроші на початок 2019 року та розслідувати, де ділися 52 млн., так як начальник поліції м. Ніжина ОСОБА_3 знехтував листом Національної поліції від 05.03.2019 вх. №М-42/39/124/03-2019;
- зобов'язати Лінника, щоб він до суду надав роз'яснення по договору, якого позивач не заключав, та хто цьому сприяв на підставі листа від 13.11.2019 вх. №02.1-23/99, у якому посилається, що він відмовляється знищити завищені, необґрунтовані тарифи - 2036,84 грн.;
- надати юридичну оцінку чи законно посилається ОСОБА_2 у своєму листі від 13.11.2019 №02.1-23/99 про неможливість переглянути завищену норму тарифу за центральне опалення у розмірі 2036,80 грн., та з'ясувати чи законно Лінник посилається, що позивач не заключив договір;
- зобов'язати Лінника надати до суду пояснення, на якій підставі у 2016-2017 роках включно завищили навмисно тарифи на опалення в м. Ніжині. Ціна на той час ГКкал - 1613,25 грн. (по Україні на той час було 1200,00 грн., що привело у 2019 році до значного подорожчання 1 ГКкал із 1613,25 грн., враховуючи 25К% вийшла сума 2036,80 грн/ГКкал);
- з'ясувати та надати юридичну оцінку, чи обґрунтовано в м. Ніжині були завищені тарифи тепломережі опалювального сезону 2016-2017 років, порівняно з іншими містами України. Від дому позивача до котельні відстань 100 м;
- зобов'язати ОСОБА_2 та міську раду привести тарифи до обґрунтованої ціни, яку навмисно набагато зависили, що призвело до повної дискримінації інвалідів війни та мешканців м. Ніжина. Квитанції споживача з опалення перерахувати з початку опалювального сезону 2017 року та признати дії Лінника та міської ради неправомірними.
Пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами пункту 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Як вбачається з тексту позовної заяви позивач вживає в ній образливі, некоректні, провокативні висловлювання, із застосуванням неповажних слів щодо учасників справи, судових та правоохоронних органів України.
Образливі, провокативні та лайливі слова, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками образливих, провокативних і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.
З огляду на вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, в силу вимог частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд звертає увагу, що обґрунтування позовної заяви з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту три статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20.09.2011, заява № 46549/06).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про допущення позивачем зловживання його процесуальними правами, що є підставою для повернення позовної заяви згідно вимог частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.03.2019 (провадження №9901/34/19).
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 45, 159, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до міського голови м. Ніжина Лінника Анатолія Валерійовича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.Є. Ткаченко