16 грудня 2019 року справа № 823/2160/18
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До суду із заявою звернувся ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №823/2160/18 шляхом зобов?язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області негайно (без відстрочення) здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на підставі довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 07.06.2017 року № 2303005517 у порядку, визначеному статтею 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-XII, Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, однією сумою з урахуванням виплачених сум без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів (постанова від 22.08.2018 №649, тощо), які дають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
В обґрунтування подання заявник зазначив, що Конституція України не давала права Парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам (наприклад КМУ), а останній своїм нормативно-правовим актом змінювати положення законів чи відстрочувати або розстрочувати виконання рішень судів. Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» не надає права боржнику несвоєчасно виконувати рішення суду.
Сторони в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши заяву позивача про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №823/2160/18, суд зазначає наступне.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 скасовано, позовні вимоги позивача задоволено частково: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на підставі довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 07.06.2017 №2303005517; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на підставі довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 07.06.2017 №2303005517 у порядку, визначеному статтею 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII, Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
13.02.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати до суду протягом трьох місяців з дати прийняття даної ухвали звіт про виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2018 у справі №823/2160/18.
15.05.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подано до суду звіт про виконання рішення суду від 11.05.2019 №43389/08-01, в якому зазначено, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на підставі довідки Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 07.06.2017 №2303005517 у порядку, визначеному статтею 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що за приписами ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За правилами частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Між тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, прийшов до висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, позаяк обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Відтак, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, тому у задоволенні подання державного виконавця слід відмовити.
Аналогічна правова позиція при вирішенні спорів цієї категорії була неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11.11.2014 року (справи №21-394а14, №21-475а14), від 25.11.2014 року (справа №21-506а14), від 13.01.2015 року (справа №21-604а14), від 17.02.2015 року (справа №21-622а14), від 14.04.2015 року (справа №21-78а15).
Керуючись ст. ст. 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №823/2160/18 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позовної заяви без розгляду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Суддя В.А. Гайдаш