Дата документу 12.12.2019 Справа № 554/10548/19
Провадження № 3/554/2368/2019
Іменем України
12 грудня 2019 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, начальника відділу ДП «Полтаватрансбуд метрологія», РНОКПП та інші відомості невідомі і ініціатором складення протоколів суду не надані
Відповідно до протоколу складеного інспектором ЮП СП Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області лейтенантом поліції Приходько Д. С. « ОСОБА_1 21 жовтня 2019 року о 16 год. 40 хв. не належним чином виконував батьківські обов'язки по вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній наніс тілесні ушкодження однокласнику ОСОБА_3 », що на думку ініціатора складення протоколу є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання порушник, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився, заяви про відкладення розгляду не подав, в зв'язку з чим суд розглядає справу за його відсутності.
Дослідивши протокол про вчинення адміністративного правопорушення та матеріали додані до нього, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи, виходячи з наступного.
У відповідності до чинного законодавства частиною 1 ст. 184 КУпАП встановлена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цією нормою вказаної статті полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Як видно із змісту протоколу, він складений з грубими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, яка встановлює, що в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинні бути зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один із яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 254 КУпАП).
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.
Судом встановлено, що Протокол про адміністративне правопорушення має суттєві недоліки - у ньому, зокрема, суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у частині 1 статті 184 КУпАП, диспозиція якої є бланкетною, оскільки не розкрито зміст порушення норми закону і самого порушення, а лише констатовано факт вчинення такого порушення та зроблено посилання на норму, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В протоколі не зазначено, як діяв порушник по відношенню до виконання, покладених на нього обов'язків по вихованню дитину, в чому полягає невиконання «батьківських обов'язків по вихованню свого сина», умисно чи з необережності він не виконав покладених на нього обов'язків, тобто не розкрита і не зазначена суб'єктивна сторона інкримінованого йому правопорушення.
Ініціатором складення протоколу не надано також доказів того, що ОСОБА_1 , як батько, не створив належних умов проживання, навчання та виховання його малолітнього дитини або не займався його вихованням.
Протокол має виправлення в даті складення протоколу 13 січня 2018 чи 2019 року, крім того, протокол виконаний незрозумілим почерком, який практично не піддається прочитуванню, що позбавляє суд можливості його прочитати та зрозуміти зміст, оформлений неохайно, всупереч Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 6 листопада 2015 року № 1376 та без додержання вимог, які зазначені в статті 256 КУпАП, що позбавляє суд можливості приймати його до уваги як доказ по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, на підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що порушник не вчинював будь-яких конкретних дій, які б могли інкримінуватися як невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов'язків щодо виховання дітей, що свідчить про відсутність самої події правопорушення.
Відповідно до п. 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Будь-яких доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення ініціатором складення протоколу не надано і посилання на них в самому протоколі не наведено, а тому констатація факту вчинення ним адміністративного правопорушення в протоколі є припущенням, яке на доказах не ґрунтується.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про відсутність в діяннях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, так як висновки ініціатора складення протоколу про його винуватість у цьому не ґрунтуються на наданих доказах, протокол про адміністративне правопорушення, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, що виключає притягнення особи до відповідальності, а з змісту протоколу не слідує, що мала місце сама подія вчинення правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя А. Г. Савченко