16 грудня 2019 року справа № 580/3066/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) подав позов до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову, оформлену листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 3106/0/95-19 від 06.09.2019 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Озірнянської сільської радь (за межами населеного пункту с. Озірна);
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання позивача від 06.08.2019 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Озірнянської сільської ради Звенигородського району.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га є неправомірною та такою, що суперечить частині 3 статті 123 Земельного кодексу України, адже рішення Озірнянської сільської ради від 30.08.2019 № 33-4/VII не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Окрім того, рішення сільської ради не містить підстав для відмови у наданні дозволу, визначених статтею 123 Земельного кодексу України.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки.
11 жовтня 2019 року позивач надіслав до суду клопотання про усунення недоліків з додатком.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
15 березня 2019 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що 06.08.2019 до Головного управління надійшло клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га в адміністративних межах Озірянської сільської ради (за межами населеного пункту) Звенигородського району.
За результатам розгляду поданих документів, листом від 06.09.2019 № 3106/0/95-19 Головним управлінням позивачеві надано відповідь, що наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 15.10.2014 № 328 введено в дію, зокрема, рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 №2/1 "Про обов'язкове направлення на розгляд до місцевих рад питання щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності". Відповідно до п.2.1 зазначеного рішення під час розгляду клопотань про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності Головними управліннями Держгеокадастру в областях надсилаються органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) за місцем розташування земельної ділянки запити про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування.
Відповідно до рішення Озірнянської сільської ради від 30.08.2019 № 33-4/VII сільська рада категорично заперечує надання погодження позивачеві на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Враховуючи викладене, позитивне вирішення питання, зазначеного в заяві не є можливим.
З огляду на вищевикладене, Головне управління вважає свою відмову у наданні позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га в адміністративних межах Озірянської сільської ради (за межами населеного пункту) Звенигородського району Черкаської області від 06.09.2019 №3106/0/95-19 законною та обґрунтованою
06 листопада 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача - клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.
06 листопада 2019 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду розгляд справи по суті відкладено, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.11.2019.
18 листопада 2019 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, а представник відповідача - клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління.
У зв'язку з поданням всіма учасникам справи клопотань про розгляд справи без їх участі, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 06 серпня 2019 року (вхідний № А-5831/0/94-19 від 06.08.2019) позивач звернувся до Головного управління із клопотанням, в якому просив відповідно до статей 118, 121 Земельного кодексу України надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га, розташованої за адресою: Звенигородський район, в адміністративних межах Озірянської сільської ради (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства.
Листом від 06.09.2019 № 3106/0/95-19 Головне управління повідомило позивачеві, що позитивне вирішення питання, зазначеного у вказаній заяві не є можливим, оскільки відповідно до рішення Озірянської сільської ради від 30.08.2019 № 33-4/VII сільська рада категорично заперечує у наданні погодження на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельна ділянка площею 2,0000 га в адміністративних межах Звенигородський район, в адміністративних межах Озірянської сільської ради (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства у власність.
Під час вирішення спору по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України 28 червня 1996 року, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1, частини 2, пункту "а" 3 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини 6 статті 118 вказаного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Як свідчать матеріали справи, Головне управління повідомило позивача про неможливість позитивного вирішення зазначеного в клопотанні (вхідний № А-5831/0/94-19 від 06.08.2019) питання листом від 06.09.2019 № 3106/0/95-19.
З огляду на вищевикладене, на переконання суду, Головне управління проявило свою бездіяльність при розгляді вищевказаного клопотання позивача, оскільки не прийняло жодного з рішень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, а лише надіслало лист 06.09.2019 № 3106/0/95-19, який має інформаційний характер.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частини 1, 2 статті 9 вказаного Кодексу передбачають що, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд вважає, що для захисту порушених прав позивача в даному випадку слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття передбаченого законодавством рішення за клопотанням позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, в адміністративних межах Озірянської сільської ради Звенигородського району Черкаської області (вхідний номер № А-5831/0/94-19 від 06.08.2019) та зобов'язати відповідача розглянути вказане клопотання і прийняти рішення, передбачене статтею 118 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 вказаного Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо неприйняття передбаченого статтею 118 Земельного кодексу України рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 06.08.2019 (вхідний номер Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № А-5831/0/94-19 від 06.08.2019).
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 06.08.2019 (вхідний номер Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № А-5831/0/94-19 від 06.08.2019) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га розташованої за адресою: Звенигородський район, в адміністративних межах Озірянської сільської ради (за межами населеного пункту) і прийняти рішення, передбачене статтею 118 Земельного кодексу України.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 39765890).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 16.12.2019.
Суддя В.О. Гаврилюк