13 грудня 2019 року справа № 580/3140/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії,
07.10.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ДСНС України, яка полягає у неприйнятті рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби цивільного захисту;
- зобов'язати ДСНС України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби цивільного захисту, та надіслати його до ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України для видання наказу про виплату такої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 26.06.2018р. він звільнений зі служби у відставку з посади заступника начальника навчальної пожежно-рятувальної частини Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України. 06.07.2018 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням військової служби, у зв'язку з чим, на підставі його заяви, ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України направлено до відповідача перелік документів із висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги. Однак, відповідачем не прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги чим допущено протиправну бездіяльність. Позивач зазначає, що набув право на її отримання оскільки інвалідність встановлено йому у межах трьох місяців після звільнення зі служби. У зв'язку із зазначеним, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.10.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
06.11.2019р., в межах строку встановлено судом, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник зазначив, що позивач дійсно має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності, однак рішення про виплату такої допомоги буде прийнято у порядку черговості розгляду справ у разі наявності коштів на її виплату. Відповідач зазначає, що вживає заходів для збільшення кошторисних призначень на зазначені цілі, а в разі прийняття рішення про виплату позивачу допомоги поза чергою буде порушено право інших осіб, для яких не прийняте рішення з аналогічних підстав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що наказом Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України від 27.06.2018р. №243 позивача звільнено з посади заступника начальника навчальної пожежно-рятувальної частини Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України та виключено його з кадрів ДСНС України і знято з усіх видів забезпечення.
06.07.2018р. Обласною МСЕК №1 м. Черкаси встановлено позивачу ІІ (другу) групу інвалідності безтерміново, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК від 06.07.2018р. серії 12 ААБ №125781.
З листа ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України від 24.09.2019р. №37-14-05/2015, судом вбачається, що на підставі заяви позивача, Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України супровідним листом від 26.07.2018р. №37-01-28/1598 направив відповідачу відповідні документи з висновком щодо можливості виплати грошової допомоги.
У вересні 2019 року представник позивач звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Листом від 23.09.2019р. №03-13484/201 відповідач повідомив представника позивача, що Центральна лікарсько-експертна комісія розглянула матеріали та встановила причинний зв'язок отриманої позивачем ІІ групи інвалідності, однак через відсутність бюджетних асигнувань документи позивача не виносились на розгляд відповідної комісії з призначення одноразової грошової допомоги, тому прийняття вказаного рішення буде здійснено у порядку черговості розгляду справ при наявності коштів на зазначені цілі.
Позивач, вважаючи зазначену бездіяльність протиправною, звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст.101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.118 КЦЗ України, у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог ст.118 КЦЗ України Кабінет Міністрів України постановою від 11.07.2007 №908 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок №908).
На підставі пп.2 п.2 Порядку №908, особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, грошова допомога інвалідам II групи виплачується у розмірі 42-місячного грошового забезпечення.
Розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення (п.3 Порядку №908).
Згідно з п.5 Порядку №908, для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання; постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв'язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
На підставі абз.1 п.6 Порядку №908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.
Вимоги цього пункту ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України дотримано, що підтверджується супровідним листом третьої особи від 26.07.2018 №37-01-28/1598, яким направлені відповідачу перелік документів з висновком позивача.
Відповідно до абз.2 п.6 Порядку №908, служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.
Наказом Державної служби з надзвичайних ситуацій України від 17.07.2014р. №394 утворено комісію з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та затверджено її склад.
Проаналізувавши викладені норми Порядку №908, суд дійшов висновку, що у разі наявності в особи права на отримання одноразової грошової допомоги та отримання висновку щодо можливості такої виплати, відповідач має обов'язок прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акти організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Суд, при розгляді справи по суті, зазначає, що відповідачем, за результатами розгляду отриманих від ЧІПБ ім. Героїв Чорнобиля НУЦЗ України переліку документів та висновку, не прийнято жодного з передбачених абз.2 п.6 Порядку №908 рішень.
Доводи відповідача, з приводу того що рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги не прийнято у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань на такі цілі, судом не може бути враховано в якості належної підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).
Зокрема, в Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.
Відповідно до вимог ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні в справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету. Однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань, як на підставу неприйняття рішення про виплату допомоги, яке він має прийняти на виконання закону, не є обґрунтованими.
Твердження відповідача, що рішення про виплату такої допомоги прийме у порядку черговості розгляду справ також не є обґрунтованим, оскільки Порядок №908 передбачає умовою його прийняття наявність права особи на отримання допомоги та отримання відповідних документів. Умов щодо черговості прийняття такого рішення Порядком №908 чи іншими законодавчими актами не встановлено.
Таким чином, відповідач не довів жодним належним і допустимим доказом правомірності зволікань з часу отримання документів про призначення позивачу відповідної допомоги (липня 2018 року до часу звернення позивача з позовною заявою) щодо виконання обов'язку прийняти рішення у спірних правовідносинах.
На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням йому 2 групи інвалідності є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДСНС України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, суд зазначає наступне.
Способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень згідно з п.4 ч.1 ст.5 КАС України є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Судом, з аналізу абз.2 п.6 Порядку №908 вбачається, що на підставі поданих документів відповідачем приймається рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.
При цьому, судом, зі змісту відзиву на адміністративний позов, судом вбачається, що відповідачем, не заперечується право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як і повноту та достовірність документів поданих для її призначення.
Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У постанові від 05.09.2018р. у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.
Таким чином, беручи до уваги встановлену, в ході розгляду даної справи, протиправність бездіяльності а також подання необхідного переліку документів встановленого Порядком №908, суд доходить висновку про обгрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання прийняття відповідачем рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та доцільність її задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність бездіяльності з огляду на що позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка полягає у неприйнятті рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби цивільного захисту.
Зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій (01601, м. Київ, вул. О. Гончара, 55а; код ЄДРПОУ - 38516849) розглянути отримані від Черкаського інституту пожежної безпеки ім.Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України документи та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, що пов'язане з проходженням служби цивільного захисту, та надіслати його до Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України для видання наказу про виплату такої допомоги.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко