17 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/6604/19
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення пенсії позивача з 90% грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату призначеної йому пенсії з урахуванням 90% від грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016 по 26.03.2018 та з 01.04.2019 у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 26.02.2005 є пенсіонером. У 2016 році здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70%. До перерахунку пенсії отримував 90% грошового забезпечення. На підставі норм Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на перерахунок призначеної пенсії у розмірі 90% суми грошового забезпечення, а не 70 % як встановив відповідач.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву вказано, що перерахунок пенсії позивача є правомірним та відповідає чинним на день перерахунку приписам ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Ухвалою суду від 03.05.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №240/6604/19 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18). Ухвалою суду від 12.11.2019 поновлено провадження у справі.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII).
В період з 27.03.2018 по 01.04.2019 позивач перебував на пенсії по інвалідності.
Таким чином, пенсію за вислугу років позивач отримував 26.02.2005 по 27.03.2018 та з 01.04.2019. Перерахунок пенсії в розмірі 90% позивач просить здійснити в періоди з 01.01.2016 по 26.03.2018 та з 01.04.2019.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.04.2019 №Р-1841 розглянуло звернення позивача щодо перерахунку пенсії у розмірі 90 %. По змісту позивачу відмовлено у такому перерахунку, оскільки перерахунок пенсії проведено за діючою на час перерахунку редакцією ст.13 Закону, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (а.с.11).
Не погоджуючись з перерахунком пенсії, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Абзац перший преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-XII визначено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з п."а" ч.1 ст.13 Закону №2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Приписами ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону №3591-IV від 04.04.2006, що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Згідно з п.8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач з 2005 року отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі п."а" ч.1 ст.13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент звільнення).
З урахуванням приписів статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент звільнення), позивач мав право на 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення для визначення пенсії в періоди з 01.01.2016 по 27.03.2018 та з 04.03.2019.
Виконуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідач перерахував пенсію позивачу з 01.01.2016, однак розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення.
Суд наголошує, що внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Приписами ч.1 ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 висловила позицію, що застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу, починаючи з 01.01.2016, виходячи з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення за періоди отримання ним пенсії за вислугу років, тому відмова відповідача у цьому є протиправною.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄРПОУ 13559341) провести з 01.01.2016 по 26.03.2018 та з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) з урахуванням для обчислення розміру пенсії 90% грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва