17 грудня 2019 року Справа № 160/8503/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Авісбуд" до відповідача-1 - Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідача-2 - Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Авісбуд» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1056307/38433270 від 22.01.2019р.
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №36 від 02.10.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позову зокрема зазначено, що товариство не відповідає жодному критерію ризиковості, а первинні документи засвідчують факт реального виконання підприємством та його контрагентами господарських зобов'язань.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 09.09.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадженні без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачам запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзиви на позовну заяву.
30.09.2019 року від ДФС України надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Позовні вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні вважає похідними від вимог до Головного управління, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації податкових накладних. В задоволенні адмініративного позову просить відмовити.
30.09.2019р. надійшов відзив на адміністративний позов від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому зазначено, що платника внесено до переліку ризикових згідно Протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №44 від 20.04.2018р., як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених ДФС України 21.03.2018р. №959/99-99-07-18. За результатами розгляду комісією пояснень та копій первинних документів, винесено рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з причини - ненадання платником податку копій документів.
Ухвалою суду від 23.10.2019р. призначено адміністративну справу №160/8503/19 за позовом Приватного підприємства "Авісбуд" до відповідача-1 - Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, відповідача-2 - Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалами суду від 03.12.2019р. замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, замінено відповідача Державну фіскальну службу України правонаступником Державною податковою службою України, закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 грудня 2019 року о 13:30 год.
04.12.2019р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі представника позивача.
Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч.9 ст.205 КАС України, суд розглянув адміністративну справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
28.02.2018р. між КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (замовник) та ТОВ «Авісбуд» (підрядник) укладено договір підряду №48Т, за умови якого за завданням замовника підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи з «Капітального ремонту фільтрів 1961 року будівництва на Кайдацькій насосно - фільтрувальній станції м.Дніпро» коригування (код ДК 021:2015: 45200000-0 Будівельно - монтажні роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Умови робіт - нормальні, ІІІ категорія складності.
Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018р. вартість устаткування, меблів, інвентарю з урахуванням ПДВ становить 39745846,66 грн.
Згідно Акту №1 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт (додатково до Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень2018р.) визначена на рівні 39745846,66 грн.
Оплату здійснено згідно платіжного доручення№64 від 02.10.2018р. на суму 18034228,24 грн., призначення платежу: Капітальний ремонт фільтрів 1961 на КНФС, зг рах28 від 02.10.2018р., Дог №48Т від 28.02.2018. ПДВ (20%) 300570,71 UA-2018-01-17-001641-c.
За результатами вказаної господарської операції ТОВ «Авісбуд'складено податкову накладну №36 від 02.10.2019 року на суму 18034228,24 грн., в т.ч. ПДВ 3005704,71 грн., яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Матеріалами справи підтверджується, що за результатами обробки в Єдиному реєстрі вищезазначеної податкової накладної, її реєстрацію було зупинено, та зазначено, що "відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПК/РН зупинена. ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
У зв'язку з отриманням квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної, товариством було направлені письмові Пояснення з додатками:
- договір підряду 48Т від 28.02.2018Р, Договірна ціна, графік виконання робіт;
- платіжне доручення №18 від 16.04.2018р.;
- платіжне доручення №64 від 02.10.2018р;
- ПН №36 від 02.10.2018р.;
- квитанція №9224922219 від 15.10.2018р.;
- довідка ГУ Статистики у Дніпропетровській області;
- ліцензія на виконання робіт реєстраційний запис №2013044003 від 14.11.2017р.;
- виписка з ЄДРПОУ.
Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрацій 22.01.2019Р. прийняторішення №1056307/38433270, яким відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 02.10.2018р. №36.
Вказане рішення прийнято з підстави ненадання платником податку копій документів, позначена графа «Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні».
Не погоджуючись із отриманим рішенням про відмову у реєстрації податкових накладних товариство звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Згідно з положеннями п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (набрання чинності 22.03.2018 року) (далі Порядок №117).
Згідно з пунктами 12 та 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
У відповідності до пунктів 15-21 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з п.27 Порядку №117, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку.
Як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документі, а саме: первинні документи щодо настання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описки), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У даному випадку судом встановлено, що ці рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваних рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством, суд виходить із наступного.
Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку із чим суд зобов'язує відповідача ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну, датою її подання.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18, яка в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 3842,00 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями №2195 від 30.08.2019р. №2201 від 30.08.219р.
Згідно Виписок про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір у розмірі 1921,00 грн. сплачений згідно документа №2195 від 30.08.2019 року та у розмірі 1921,00 грн. сплачений згідно документа №2201 від 30.08.2019 рокузараховані до спеціального фонду державного бюджету України.
Проте, суд вважає, що судові витрати щодо сплати судового збору лише у розмірі 1921,00 грн. підлягають стягненню на користь ТОВ «Авісбуд» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України, а решта суми судового збору не підлягає стягненню з відповідачів, оскільки є надміру сплаченою.
Згідно з Аналізом практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», що затверджена Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
В позові заявлено позовну вимогу немайнового характеру, а саме, позивач просить скасувати одне рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов'язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних одну податкову накладну, отже позовні вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії є похідними вимогами від скасування рішень, що є фактично однією вимогою.
Приймаючи до уваги задоволення позову ТОВ «Авісбуд'до ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України, характер спірних правовідносин та обставини встановлені під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження здійснених позивачем судових витрат порівну за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про Реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1056307/38433270 від 22.01.2019 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну№36 від 02.10.2018 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авісбуд» (код ЄДРПОУ 38433270; 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Генерала Пушкіна, буд.1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 960,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авісбуд» (код ЄДРПОУ 38433270; 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Генерала Пушкіна, буд.1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 960,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015; 49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко