05 грудня 2019 року Справа № 160/9698/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В.,
при секретарі судового засідання - Дудко Ю.С.
за участю:
представника позивача - Біжко Ю.О.
представника відповідача - Петрушевської І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,-
04.10.2019 Державний реєстратор - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєва Ганна Олегівна звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якій просила:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №2291/5 від 29.07.2019 щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуваний наказ, винесений за результатами проведення камеральної перевірки, прийнято з порушенням встановленого законодавством Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №990.
Зокрема, позивач зазначив, що під час проведення камеральної перевірки суб'єктом владних повноважень не вживались заходи щодо перевірки порушень, які виявлено на підставі даних реєстру, у тому числі відповідачем не запитувались копії документів на паперових носіях, пояснення суб'єкта перевірки, а також відповідачем при проведенні камеральної перевірки, складено довідку та винесено оскаржуваний наказ без забезпечення участі державного реєстратора у процесі прийняття рішення шляхом можливості надання пояснень.
Окрім того, встановлюючи такий тривалий термін блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Міністерство юстиції України мало навести мотиви, з яких виходило, обираючи саме такий строк та засіб.
Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем при прийнятті наказу на підставі довідки про результати камеральної перевірки порушено принципи обґрунтованості та гласності та просить його скасувати.
Ухвалою суду від 07.10.2019 позовну заяву Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни було залишено без руху із встановленим строком для усунення її недоліків.
08.10.2019 до суду від державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2019.
08.10.2019 до суду від державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 09.10.2019 судом було задоволено заяву державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни про забезпечення позову в адміністративній справі №160/9698/19.
Ухвалою суду від 09.10.2019 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
13.11.2019 до суду від представника Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.
В обгрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що відповідна комісія уповноважена на проведення камеральної перевірки державних стандартів та/або суб'єктів державної реєстрації, встановивши, що державним реєстратором порушено порядок державної реєстрації прав складає довідку, яка є підставою для прийняття суб'єктом розгляду рішення, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав у формі наказу. Вказана довідка (висновок) є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення на підставі якого приймається відповідне рішення. Вважає, що в процесі проведення камеральної перевірки відповідачем було дотримано вимоги законодавства у повному обсязі. Довідка, яка міститься в матеріалах справи містить опис вчинених позивачами порушень чинного законодавства у сфері державної реєстрації, а наказ, що оскаржується, винесений на підставі довідки від 17.07.2019.
Щодо непроведення відповідачем дослідження або перевірки фактів за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора та ненаведення мотивів застосування такого дисциплінарного стягнення, як тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав в частині терміну блокування (1 рік), представник відповідача зазначив наступне.
Підставою для винесення наказу були матеріали камеральної перевірки щодо дотримання законодавства в процесі проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у формі довідки. Тимчасове блокування доступу до державного реєстру прав за своєю правовою природою є заходом адміністративного попередження (запобігання), тобто це визначені нормами адміністративного права способи офіційного вплив уповноваженого державного органу у вигляді організаційних обмежень їх прав задля попередження, виявлення протиправних діянь, захисту прав, свобод та законих інтересів фізичних/юридичних осіб, забезпечення громадського порядку та громадської безпеки. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає оскаржуване у даній справі рішення мотивованим, тому просять у задоволенні вимог відмовити в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні 05.12.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем було змінено прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , у зв'язку із укладенням шлюбу, та подано відповідну заяву до Соборного районного відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про що на час виготовлення нового паспорту громадянина України було видано довідку про надання документів для подальшого оформлення і отримання паспорта громадянина України.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11.07.2019 № 2657/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Павловської Ганни Олегівни» було проведено камеральну перевірку реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Павловської Ганни Олегівни.
За результатами проведення камеральної перевірки складено довідку від 17.07.2019, відповідно до якої виявлено порушення вимог статей 10, 18, 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 10, 12, 18 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною та вказано перелік заяв, під час розгляду яких вчинено порушення норм чинного законодавства.
На підставі матеріалів камеральної перевірки, Міністерство юстиції України винесло наказ №2291/5 від 29.07.2019 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Не погоджуючи із вказаним наказом, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06.10.2016 року №1666-VIII, який набрав чинності 02.11.2016, Закон №1952-IV доповнено статтею 37-1 «здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав», якою Міністерство юстиції України наділено повноваженнями контролю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
Згідно зі статтею 37-1 Закону №1952-IV, за результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про, зокрема, про обмеження доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на певний строк.
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження вищевказаних рішень, забезпечує їх негайне виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 37-1 Закону №1952-IV Кабінетом Міністрів України розроблено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затверджений постановою від 21.12.2016 року № 990, який набрав чинності 30.12.2016 року (далі також - Порядок № 990) та, зокрема, безпосередньо визначає процедуру здійснення Міністерством юстиції України відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до п. 6 вказаного Порядку №990, камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Міністерства юстиції України, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Міністерства.
Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.
Наказ Міністерства юстиції України про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.
Пунктом 7 цього д Порядку передбачено, що копія наказу Міністерства юстиції України про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.
В контексті зазначених норм, суд враховує зауваження представника позивача, що станом на дату подання позову Наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни, позивачем не отримано.
Відповідно до п. 8 Порядку № 990, під час проведення камеральної перевірки комісія має право: 1)ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів; 2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах; 3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень.
Згідно п. 9 цього ж Порядку, результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.
У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мінюсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.
Відповідно до п. 10 Порядку, за результатами проведеної камеральної перевірки Міністерство юстиції України на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.
Рішення, передбачені пунктами 1 і 2 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктами 1 і 2 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», виконуються технічним адміністратором реєстрів.
Відповідно до п. 12 Порядку № 990, копії рішення, прийнятого за результатами проведеної камеральної перевірки, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику (в разі розгляду скарги), державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Таким чином, судом встановлено, що підставою для звернення з даною позовною заявою став наказ, яким тимчасово блоковано доступ до Державного реєстра речових прав на нерухоме майно.
Спірний наказ прийнятий на підставі висновків, викладених у Довідці за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни у якій зазначено, що вона вчинила порушення норм чинного законодавства.
Вказаній події передувало прийняття 11.07.2019 Міністерством юстиції України наказу №2657 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни». Який відповідно до положень п. 7 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 року № 990 - повинен бути направлений протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору.
Суд зазначає, що докази на підтвердження отримання державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною вищевказаного наказу про проведення камеральної перевірки в матеріалах справи - відсутні.
Крім того, матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про належне поштове відправлення або нарочне вручення такого наказу позивачу.
Окремо суд зазначає, що супровідний лист про відправлення наказу на адресу позивача- не є належним доказом підтвердження направлення та отримання позивачем такого поштового відправлення.
Суд доходиться висновку, що неповідомлення позивача про проведення камеральної перевірки та не забезпечення надсилання копії наказу про її проведення є порушенням, яке позбавило державного реєстратора - приватного нотаріуса Павловську Ганну Олегівну приймати участь у процесі прийняття оскарженого наказу від 29.07.2019 року №2291/5, шляхом надання пояснень щодо виявлених порушень.
Тобто, зазначені факти позбавили можливості позивача надавати пояснення під час проведення перевірки, чим був порушений принцип обґрунтованості прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.
Зазначені висновки суду також кореспондуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.10.2019 у справі №1340/5656/18 (адміністративне провадження №К/9901/22618/19), відповідно до яких - відсутність доказів на підтвердження отримання наказу про проведення камеральної перевірки - не свідчать про повідомлення позивача про проведення камеральної перевірки, що позбавляє можливості позивача надавати пояснення під час проведення перевірки, чим порушується принцип обгрунтованості прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у разі виявлених порушень, комісія, що проводить камеральну перевірку має право витребовувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах, та відповідно вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень щодо виявлених порушень.
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що під час проведення перевірки будь-яких заходів, які б були спрямовані на перевірку виявлених порушень не проводилося, а саме не запитувались копії документів на паперових носіях, пояснення суб'єкта перевірки, а також відповідачем при проведенні камеральної перевірки, не забезпечено участі позивача у процесі прийняття рішення шляхом можливості надати пояснення.
Вказане, на думку суду, свідчить про позбавлення державного реєстратора - приватного нотаріуса Павловську Ганну Олегівну права на участь у процесі прийняття оскарженого рішення, шляхом надання пояснень щодо виявлених порушень.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 10 Порядку №990, за результатами проведеної камеральної перевірки Міністерство юстиції України на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.
Комісія, що проводить камеральну перевірку у довідці зазначає опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів та свої пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.
Як було вже встановлено судом, комісія у позивача не витребовувала жодних документів на паперових носіях, які б підтвердили вчинені порушення та не відбирала жодних пояснень, водночас рекомендувала тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Ганни Олегівни до Державного реєстру речових прав строком на 1 рік.
Вказане свідчить про порушення відповідачем принципів обґрунтованості та гласності прийнятого рішення.
Зокрема, принцип обґрунтованості прийнятого рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Суб'єкт владних повноважень повинен враховувати принцип гласності. Особа, щодо якої приймається рішення має право бути вислуханою суб'єктом владних повноважень. Вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи, має право брати участь у прийнятті рішення шляхом надання пояснень. При прийнятті рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для застосування такого дисциплінарного стягнення як, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Втім, як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, відповідачем при проведенні перевірки та складенні довідки не було забезпечено участі державного реєстратора у процесі прийняття рішення, а Міністерство юстиції України при винесенні оскарженого наказу не перевірило вказаних недоліків, та винесло рішення виключно на підставі рекомендацій комісії, що проводила камеральну перевірку.
Водночас, суд відхиляє доводи та аргументи представника відповідача, оскільки вони не спростовують висновки про не дотримання відповідачем обов'язку щодо повідомлення державного реєстратора - приватного нотаріуса про факт проведення такої перевірки та правові підстави її проведення (пункти 6, 7 Порядку №990), а також про невмотивованість застосованого до позивача стягнення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України №2291/5 від 29.07.2019 року «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС).
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування не виконано.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Частина 2 ст. 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб'єкта владних повноважень.
Зважаючи на наведені вище обставини, суд вважає, що оскаржене рішення відповідача не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати наказ Наказ Міністерства юстиції України №2291/5 від 29.07.2019 року «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. відповідно до квитанції №11 від 07.10.2019, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування Наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №2291/5 від 29.07.2019 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. відповідно до квитанції №11 від 07.10.2019, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 грудня 2019 року.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко