Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
16 грудня 2019 р. Справа №200/14352/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправним рішення та дії суб'єкта владних повноважень, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому просить суд:
Визнати протиправними дії Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, що полягають у внесенні зміни (доповнення) до актового запису про народження дитини № 763 від 27 серпня 2010 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди самої дитини десятирічного віку та без згоди її опікуна, здійснення прийому заяви про внесення змін до актового запису не за місцем проживання/перебування дитини та її опікуна, не за місцем зберігання актового запису, не за місцем проживання заявника і прийняттям заяви від особи, батьківство якої оскаржується і відносно якої ще заявлено позов про позбавлення батьківських прав, та у зв'язку з не проведенням перевірки інформації про заявника і дитину, а також опікуна дитини у Демографічному реєстрі,
Зобов'язати Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області внести зміни до актового запису про народження дитини № 763 від 27 серпня 2010 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у наступному: змінити у графі дитини: прізвище з: ОСОБА_2 на ОСОБА_2 , змінити у графі батько: прізвище з : ОСОБА_2 на ОСОБА_2 та анулювати повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 17.03.2017, видане ОСОБА_5
Стягнути з Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 11740,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу стало відомо в жовтні 2019 року, ОСОБА_5 17 березня 2017 року подав відповідачу, не за місцем проживання дитини, і без згоди опікуна, заяву про зміну актового запису про народження дитини щодо батька дитини та щодо зміни прізвища дитини з ОСОБА_2 на ОСОБА_2. Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану вказану заяву прийняв і здійснив державну реєстрацію зміни акту цивільного стану із внесенням таких змін до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження змін до актового запису про народження дитини, зміни прізвища дитини без згоди її і без згоди її опікуна. В подальшому, відповідач на виконання Постанови Донецького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у справі №243/10081/16-ц провадження 22-ц/804/19/19 здійснив скасування актового запису про реєстрацію зміни акту цивільного стану із внесенням таких змін до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження змін до актового запису про народження дитини, зміни прізвища дитини. 04 вересня 2019 року відповідач на виконання Постанови Донецького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у справі №243/10081/16-ц провадження 22-п/804/19/19 здійснив державну реєстрацію зміни акту цивільного стану із внесенням таких змін до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження дитини, зазначивши ОСОБА_5 батьком дитини, та реєстрацію змін до актового запису про народження дитини щодо зміни прізвища дитини з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 без згоди самої десятирічної дитини і без згоди її законного опікуна. При цьому, Постанова Донецького апеляційного суду від 06 серпня 2019 у справі №243/10081/16-ц провадження 22-ц/804/19/19 не містила вказівки на зміну прізвища дитині. Таким чином відповідач вийшов за межі виконання судового рішення і за межі своїх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Як передбачено частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Положеннями частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; де суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, а тому під час визначення предметної юрисдикції суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Судом встановлено, що позивач звертаючись із заявою до відповідача, зокрема, бажає внести зміни до актового запису про народження дитини № 763 від 27 серпня 2010 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у наступному: змінити у графі дитини: прізвище з: ОСОБА_2 на ОСОБА_2 , змінити у графі батько: прізвище з : ОСОБА_2 на ОСОБА_2 та анулювати повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 17.03.2017, видане ОСОБА_5 , а тому оскаржують протиправний висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Таким чином, спірні правовідносини пов'язані з внесенням зміни (зазначити факт вірного прізвища дитини) до зазначеного актового запису.
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч.1, 2, 3 ст.49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Разом з цим, аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 року № 2398-VI (далі - Закон №2398-VI).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Частиною 1 статті 22 Закону №2398-VI визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно частини 1, 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
При цьому, у пп.2.13.1 п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 (далі - Правила № 96/5) зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
З огляду на зазначене, позивачі у даній справі, оскаржуючи дії відповідача щодо внесення зміни (доповнення) актового запису про народження позивач має намір вирішити питання про внесення змін щодо зазначення ім'я дитини "з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 " та змінити прізвище у графі батько "з ОСОБА_2 на ОСОБА_2", отже спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 425/2737/17, від 23.01.2019 року у справі № 807/45/17, а тому відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що позивач фактично просить встановити факт, що прізвище дитини є " ОСОБА_2 ", а не "ОСОБА_2", на що вказують у позові, однак не враховують вищевказаний висновок Верховного Суду, і вимоги Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", тому, цей спір не відноситься до адміністративної юрисдикції.
Тобто, позивачі звернулися до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина 1 статті 273 Цивільного кодексу України) на відображення достовірної інформації про ім'я їх дитини в акті цивільного стану, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін до актового запису цивільного стану.
На переконання суду у справі, що розглядається, оскаржуються дії відповідача в сфері захисту приватного права, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Більше того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в даній справі та роз'яснити позивачу його право на звернення із скаргою до відповідного суду.
В силу викладеного, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу його право звернутися до місцевого суду, в порядку та у строки передбачені Цивільним процесуальним кодексом України.
На підставі викладеного та керуючись ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправним рішення та дії суб'єкта владних повноважень.
Суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою вимогою не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст. 295, 297 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено 16 грудня 2019 року.
Суддя І.В. Шинкарьова