Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 грудня 2019 р. Справа№200/11923/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., при секретарі Смаль О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в його населеному пункті він був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до м. Бахмут Донецької області, де і став на облік як внутрішньо переміщена особа.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року по справі № 200/5660/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено повністю. Визнано протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2018 року. Зобов'язано Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити належну ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2018 року. На підставі цього рішення суду було видано виконавчий лист від 14.08.2019 року, який позивачем було пред'явлено до примусового виконання до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Проте боржником на адресу Управління ДВС надіслано листа, згідно з який доплата за рішенням суду за період з 01.02.2018 року по 31.08.2019 року у загальній сумі 188 465, 20 грн, як така, що не передбачена бюджетом ПФУ та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Тому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому заборгованості по пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.08.2019 року, та стягнути з відповідача заборгованість по пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.08.2019 року у розмірі 188 465, 20 грн. на банківський рахунок, який відкрито в АТ «Ощадбанк».
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому припинення виплати пенсії позивачу пояснює посиланням на постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - Постанова КМУ № 509), від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 637) та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 365). Також відповідач зазначає, що протоколом про індивідуальний перерахунок позивачу нарахована пенсія згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року по справі 200/5660/19-а. Управління виконало розрахунок суми пенсії позивачу за період з 01.02.2018 по 31.08.2019 року, яка складає 188 465,20 грн., таким чином зобов'язання нарахувати пенсію з 01.02.2018 року виконано в повному обсязі. Виплата пенсії позивачу була здійснена за період вересень 2019 року - жовтень 2019 року у загальному розмірі 22 011, 82 грн, що підтверджується протоколом про масовий перерахунок за період 01.02.2018 року по 31.11.2019 року. Відповідач вказує, що доплата за рішенням суду за період з 01.02.2018 року по 31.08.2019 року в сумі 188 465, 20 грн, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансування. Тому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору задоволено, відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі. Клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, задоволено. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості та відкрито провадження по справі № 200/11923/19-а. Розгляд адміністративної справи № 200/11923/19-а визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання по справі на 13.11.2019 року о 09 год. 00 хв.
Pозгляд справи № 200/11923/19-а за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості відкладено з 13.11.2019 року на 11.12.2019 року о 17-50 год.
Позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.10).
Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується посвідченням серії АЗ НОМЕР_2 від 10.04.2007 року (а.с.11).
Позивач є внутрішньо переміщеною особою із зареєстрованим місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Про вказане свідчить довідка від 20 червня 2018 року № 1419119754 (а.с.11).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року по справі № 200/5660/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено повністю. Визнано протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2018 року. Зобов'язано Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити належну ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2018 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768, 40 грн. (а.с. 33-38).
Вказане рішення суду набрало законної сили 08.07.2019 року, у зв'язку з чим 14.08.2019 року позивачу був виданий виконавчий лист (а.с.12), який позивачем було пред'явлено до примусового виконання до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Начальником Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ім'я представника позивача надіслано лист № 2-7/65 від 18.09.2019 року, зі змісту якого вбачається, що на адресу відділу надійшов лист від Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за № 22860/13 від 13.09.2019 року, в якому боржник повідомив, що ОСОБА_1 поновлено нарахування пенсії з 01.02.2018 року по 31.08.2019 року у загальній сумі 188 465, 20 грн, а у вересні 2019 року запланована виплата поточної пенсії у розмірі 11 005, 91 грн в термін до 25 числа. Згідно інформації у вищезазначеному листі боржника, доплата за рішенням суду за період з 01.02.2018 року по 31.08.2019 року у загальній сумі 188 465, 20 грн, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. Також боржником було зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року по справі № 200/5660/19-а виконано управлінням відповідно покладених судом зобов'язань в межах своєї компетенції в повному обсязі (а.с. 13).
З лютого 2018 по серпень 2019 року включно Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплату пенсії позивачу не здійснювало, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку відповідача за період 01.02.2018 року по 30.11.2019 року (а.с.29).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати призначеної пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Спірні правовідносини виникли з приводу невиплати відповідачем нарахованої на підставі рішення суду суми пенсії.
Право позивача на отримання заявлених до стягнення коштів підтверджене рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року по справі № 200/5660/19-а, яке набрало законної сили.
Отже, у даному випадку застосуванню підлягають Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), оскільки позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до вимог вказаного Закону.
Конституція України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ст. 46).
Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що спору відносно розміру нарахованої заборгованості з виплати пенсії між сторонами немає.
Суд вважає, що бездіяльність відповідача не може бути виправдана ані спливом часу, ані змінами в законодавстві, які не змінили прав і обов'язків відповідача щодо пенсійного забезпечення осіб та виконання судових рішень.
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
КАС України гарантує право кожній особі в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України).Тобто відповідачем порушено права позивача на своєчасне отримання належної йому пенсії, відтак суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо її невиплати.
При цьому суд роз'яснює позивачеві, що у даному випадку має місце саме бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті заборгованості по пенсії, а дії, як зазначає у позовних вимогах позивач.
Серед доводів відповідача, викладених у відзиві, зазначено, що виплата вказаних коштів не здійснена у зв'язку з відсутністю фінансування. Тому, на думку відповідача, ним в межах своїх повноважень виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року по справі № 200/5660/19-а, що набрало законної сили 08.07.2019 року.
Але наведене спростовується матеріалами справи. Так, як вбачається з резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року по справі № 200/5660/19-а, зобов'язано Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити належну ОСОБА_1 пенсію з 01.02.2018 року.
Судом встановлено, що відповідачем вказане рішення суду було виконано частково, а саме: в частині нарахування пенсії, проте пенсійний орган так і не здійснив виплату пенсії.
Законом, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання є Закон України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI).
Частиною 2 ст. 1 Закону № 4901-VI передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
В частині 1 ст. 3 Закону № 4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Отже, суд вважає, що право позивача на отримання нарахованої йому суми пенсії має бути забезпечено шляхом стягнення цих коштів з відповідача в порядку, особливості якого передбачені Законом № 4901-VI.
За приписами частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини, потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України від 07 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п. 54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ефективним засобом правового захисту буде визнання бездіяльності Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 01.02.2018 року по 31.08.2019 року в розмірі 188 465, 20 грн. протиправною та стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості на користь позивача.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року позивачу відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення по справі, у зв'язку із призупиненням виплати пенсії, яка є єдиним джерелом доходу позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб становить 1 921, 00 грн.
Таким чином, зважаючи на те, що ухвалою суду позивачу була відстрочена сплата судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 768,40 грн. на користь Державного бюджету України, як того вимагає ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 01 лютого 2018 року по 31 серпня 2019 року.
Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період 01 лютого 2018 року по 31 серпня 2019 року у розмірі 188 465, 20 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень двадцять копійок) на банківський рахунок, який відкрито АТ «Ощадбанк».
Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області суму судового збору у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) на користь Державного бюджету України.
Повний текст рішення складено 16.12.2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб