Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 грудня 2019 р. Справа№200/10949/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зеленова А.С.
за участю:
секретаря Сєдих В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Сердюка А.Ю.,
представника відповідача Окорокової Є.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області оформлене протоколом №37 від 26.06.2018, зобов'язання вчинити певні дії,
10 вересня 2019 року шляхом надсилання поштою позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області оформлене протоколом №37 від 26.06.2018, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на початку травня 2019 року нею було подано анкету на участь у відкритому конкурсі №2468 па заміщення вакантної посади "Дільничний офіцер поліції" у ГУНП в Донецькій області, який проходив в період з 23 квітня 2019 року по 28 червня 2019 року. При успішному проходженні конкурсу, її повинні були для проходження служби направити в Покровський ВП ГУНП в Донецькій області. В березні 2019 року позивачка проходила медичну комісію на відповідність до служби в поліції України. Так, згідно висновку № 381/1, та довідки №217/КНП Центра психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ ТМО МВС України по Донецькій області медичної (військово-лікарської) комісії була визнана придатною до служби в поліції на посаді дільничного офіцера поліції ГУМИ в Донецькій області. 16 травня 2019 року вона успішно пройшла тестування по перевірці рівня знань с законодавства України та загальних навичок кандидатів на заміщення вакантної посади на службу в поліції. 19 червня 2019 року також успішно здала фізичні вправи. 24 червня 2019 року в Покровському ВП ГУНП в Донецькій області пройшла співбесіду, та була рекомендована на посаду дільничного офіцера поліції. Остаточним етапом конкурсу був етап співбесіди з Поліцейською комісією ГУНП в Донецькій області. 26 червня 2019 року була запрошена в місто Маріуполь Донецької області для співбесіди. На співбесіді були присутні три члена комісії. Результати опитування не оголошували. Через деякий час на електронну адресу надійшло коротке повідомлення про те, що ОСОБА_1 не пройшла співбесіду Поліцейської комісії без пояснень причин та мотивів відмови. З метою оскарження рішення поліцейської комісії вона звернулася до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з вимогою надати копію протоколу засідання поліцейської комісії, а також копії протоколів проходження етапів конкурсу. 08 серпня 2019 року отримала відповідь ГУНП в Донецькій області від 25 липня 2019 року № 134 зі /02/12-2019 із копіями протоколів та відомостей від 16 травня 2019 року, 19 червня 2019 року, копія протоколу засідання поліцейської комісії зроблена таким чином, що не підлягала для читання. Позивач повторно звернулася до відповідача для надання копії протоколу засідання поліцейської комісії. 26 серпня 2019 року, отримала копію протоколу №37 від 26 червня2019 року та дізналася, що вона не рекомендована для проходження служби в поліції, що вона повертається служити в поліцію тільки для того, щоб допрацювати до пенсії, а також у неї відсутня висока мотивація для проходження служби в поліції, а також не здатна принести суспільну користь населенню. З вищевказаним рішенням не погоджується, оскільки вважає висновки комісії надуманими та такими, які не відповідають дійсності.
Просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області оформлене протоколом № 37 від 26 червня 2019 року, щодо кандидата на зайняття вакантної посади "Дільничний офіцер поліції ГУНП в Донецькій області " ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Поліцейську комісію Головного управління Національної поліції України в Донецькій області повторно провести співбесіду з ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення за результатами обговорення кандидата з урахуванням висновків даного рішення.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що за результатами конкурсу поліцейська комісія прийняла рішення стосовно ОСОБА_1 : «не рекомендована до проходження служби в поліції». За результатами співбесіди поліцейська комісія приймає одне з таких рішень стосовно кандидата: рекомендований до проходження служби в поліції та/або на зайняття вакантної посади; не рекомендований до проходження служби в поліції та/або на зайняття вакантної посади. Співбесіда з кандидатом є завершальним етапом проходження конкурсу.
Відповідно до п. 10 розділу IV Порядку діяльності поліцейських комісій, рішення комісії, прийняті в межах визначених законодавством повноважень, є обов'язковим для керівника поліції (керівника відповідного органу поліції).
Право на прийняття одного із варіантів рішень є виключним правом цих комісій при реалізації їх повноважень на виконання встановлених Законом № 580 та Порядок № 1631 обов'язків. При цьому, відповідно до Порядку № 1631 при проведенні співбесіди з кандидатом поліцейська комісія з'ясовує його професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності. Отже, наявність позитивних результатів тестування не є беззаперечною підставою для надання рекомендації кандидату на зайняття вакантної посади.
З огляду на положення розділу IX Порядку № 1631 прийняття рішення про рекомендацію особи на зайняття вакантної посади поліцейського віднесено до дискреційних повноважень поліцейської комісії.
Просить суд відмовити у задоволенні позову /а.с.76-79/.
Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання по справі/а.с.1/.
8 жовтня 2019 року відповідачем, через відділ діловодства та документообігу суду надано відзив на позов з додатками /а.с.76-85/.
16 жовтня 2019 року позивачем, через відділ діловодства та документообігу суду надано відповідь на відзив /а.с.87-94/.
23 жовтня 2019 року ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 13 листопада 2019 року.
13 листопада 2019 року відкладено розгляд справи на 4 грудня 2019 року.
Позивач, представник позивача у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників розгляду справи, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Димитровським МСГУДМС України в Донецькій області /а.с.31-33/.
Відповідач 1 - Головне управління Національної поліції в Донецькій області зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: пр-т. Нахімова,86, м. Маріуполь, 87517, є органом державної влади, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань.
Відповідач 2 - Поліцейська комісія Головного управління Національної поліції в Донецькій області утворена на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 10 серпня 2016 року №1242, з метою забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підстав об'єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції /а.с.81/.
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19 квітня 2019 року №998 оголошено з 23 квітня 2019 року конкурс на службу в поліції/а.с.80/.
ОСОБА_1 подано анкету на участь у відкритому конкурсі № 2468 па заміщення вакантної посади "Дільничний офіцер поліції" у ГУНП в Донецькій області, який проходив в період з 23 червня 2019 року по 28 червня 2019 року.
Відповідно до висновку №381/1 від 06 березня 2019 року Центра психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ ТМО МВС України по Донецькій області медичної ( військово-лікарської ) комісії Мазурак ОСОБА_2 визнана придатною до служби в поліції на посаді дільничного офіцера поліції ГУМИ в Донецькій області/а.с.19,20/.
16 травня 2019 року ОСОБА_1 успішно пройшла тестування по перевірці рівня знань законодавства України та загальних навичок кандидатів на заміщення вакантної посади на службу в поліції.
19 червня 2019 року ОСОБА_1 успішно здала фізичні вправи.
24 червня 2019 року ОСОБА_1 в Покровському ВП ГУНП в Донецькій області пройшла співбесіду , за результатами якої була рекомендована на посаду дільничного офіцера поліції/а.с.21/.
26 червня 2019 року ОСОБА_1 проходила співбесіду на засіданні поліцейської комісії ГУНП в Донецькій області.
26 серпня 2019 року позивач отримала копію протоколу №37 від 26 червня 2019 року ОСОБА_1 стало відомо, що вона не рекомендована для проходження служби в поліції, та повертається служити в поліцію тільки для того, щоб допрацювати до пенсії, а також відсутня висока мотивація для проходження служби в поліції та не здатна принести суспільну користь населенню.
Позивач, не погоджуючись із відмовою, звернувся до суду із даним позовом.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету М і пістрі в України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
Згідно статті 49 Закону України "Про Національну поліцію" на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою.
Вимоги щодо рівня фізичної підготовки для поліцейських та кандидатів, які вступають на службу в поліції, затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які: 1) відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом; 2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України "Про очищення влади".
Відповідно до статті 50 Закону України "Про Національну поліцію" громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, з метою визначення стану їхнього здоров'я зобов'язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
Відповідно до порядку, встановленого законом, щодо осіб, які претендують на службу в поліції, проводиться спеціальна перевірка, порядок проведення якої визначається законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою та сьомою статті 52 Закону України "Про Національну поліцію" з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов'язки за відповідною вакантною посадою, у випадках, передбачених цим Законом, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади (далі - конкурс).
Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на прийняття на службу та зайняття вакантної посади.
Умови і порядок проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади визначено Типовим порядком проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 25 грудня 2015 року №1631 (далі по тексту - Типовий порядок).
Відповідно до абзацу першого пункту 2 розділу 1 Типового порядку конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади (далі - конкурс) проводиться в апараті центрального органу управління поліції (далі - апарат Національної поліції України) та в її територіальних (у тому числі міжрегіональних) органах (закладах, установах) (далі - органи поліції) з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов'язки за відповідною вакантною посадою.
Згідно пункту 1 розділу II Типового порядку інформація (оголошення) про вакантні посади в поліції і про проведення конкурсу оприлюднюється відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" і цього Типового порядку на офіційному веб-порталі центрального органу управління поліції, відповідного територіального органу (закладу, установи) поліції.
Відповідно до пунктів 1-4 розділу IV Типового порядку служба персоналу (кадрового забезпечення) органу поліції, де проходить конкурс, проводить перевірку документів, поданих кандидатами, на відповідність загальним вимогам, визначеним в оголошенні про проведення конкурсу, та інформує про це поліцейську комісію.
Кандидати, які відповідають вимогам частин першої, третьої статті 49 Закону України "Про Національну поліцію", допускаються до конкурсу.
Конкурс проходить в декілька етапів: 1) тестування: на знання законодавчої бази (професійний тест); на загальні здібності і навички (тест загальних навичок); особистісних характеристик (психологічний тест); 2) перевірка рівня фізичної підготовки; 3) співбесіда.
Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, перед складанням кваліфікаційного іспиту пред'являє поліцейській комісії паспорт громадянина України.
Згідно розділу VIII Типового порядку співбесіда з кандидатом проводиться поліцейською комісією.
Під час співбесіди поліцейська комісія вивчає результати тестувань, рівня фізичної підготовки та документи кандидата, які подані ним особисто та надані службою персоналу (кадрового забезпечення).
При проведенні співбесіди з кандидатом поліцейська комісія з'ясовує його професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності. Відповідно до пункту 1 розділу IX Типового порядку за результатами обговорення кандидата поліцейська комісія приймає одне з таких рішень: рекомендований до проходження служби в поліції та/або на зайняття вакантної посади; не рекомендований до проходження служби в поліції та/або на зайняття вакантної посади.
Голосування поліцейської комісії за результатами співбесіди та обговорення членами поліцейської комісії результатів тестувань (перевірок) і документів кандидата проводяться за відсутності кандидата і запрошених осіб.
Рішення поліцейської комісії приймаються відповідно до статті 55 Закону України "Про Національну поліцію". У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови поліцейської комісії.
Рішення поліцейської комісії оформлюється протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалося, мотиви прийнятого рішення. Протокол підписують голова, секретар і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення, не пізніше наступного дня після проведення засідання.
Відповідно до розділу ХІ Типового порядку переможцю конкурсу відмовляється в призначенні на посаду в поліції в разі: ненадання переможцем конкурсу у визначений строк документів, передбачених законодавством для спеціальної перевірки при прийомі на службу в поліції, та документів для оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання службових обов'язків потрібен такий допуск; виявлення, у тому числі за результатами спеціальної перевірки, обмежень, пов'язаних зі службою в поліції, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими законами України; відмови переможця конкурсу взяти на себе зобов'язання дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, що визначено законом; наявності щодо переможця конкурсу заборон, передбачених Законом України «Про очищення влади»; якщо переможець притягався на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією; якщо переможець притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Всі етапи конкурсу на заміщення вакантної посади "Дільничний офіцер поліції мною успішно пройдені, у зв'язку з чим, позивача було запрошено для проходження співбесіди. Після співбесіди ОСОБА_1 була визнана такою особою, яка не рекомендується для проходження служби в органах Національної поліції.
Підстав для відмови ОСОБА_1 в проходженні служби в органах поліції які вказані в ЗУ " Про Національну поліцію" та в Типовому порядку проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади не має.
Рішення поліцейської комісії не відповідає підставам, визначеним у законодавстві для відмови у призначенні на посаду в поліції.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки, Поліцейська комісія є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції в Донецькій області, тому позовні вимоги звернені саме до поліцейської комісії не підлягають задоволенню.
Поруч із цим суд не погоджується із твердженням відповідача, що рішення прийняті поліцейською комісією - не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 19 КАС України, оскільки поліцейська комісія утворюється наказом Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області з особового складу з метою забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підстав об'єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції, а її рішення породжують юридичні наслідки у вигляді прийняття/неприйняття на публічну службу.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини 2 статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме:
- визнати протиправним та скасувати рішення Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області оформлене протоколом №37 від 26 червня 2019 року, щодо кандидата на зайняття вакантної посади дільничного офіцеру поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_1 .
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області провести співбесіду Поліцейською комісією з ОСОБА_1 та прийняти рішення за результатами співбесіди з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на що суд присуджує на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області 384,2грн.
Згідно з ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись Конституцією України, статтями 2,5-14,19-22,72-78,94,132-143,159-165,192-205,241-247,255,295-297, п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області оформлене протоколом №37 від 26.06.2018, зобов'язання вчинити певні ді - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області оформлене протоколом №37 від 26 червня 2019 року, щодо кандидата на зайняття вакантної посади дільничного офіцеру поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області провести співбесіду Поліцейською комісією з ОСОБА_1 та прийняти рішення за результатами співбесіди з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області судовий збір в розмірі 384,2(триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок)грн.
Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 4 грудня 2019 року.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 грудня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов