16 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3044/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФ України у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 04.09.2019 №880/Г-01 про відмову у перерахунку пенсії по інвалідності та зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання провести перерахунок пенсії та зарахувати до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності на загальних підставах, період з дня встановлення інвалідності до досягнення ОСОБА_1 віку, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 57 років, провести нарахування та виплату підвищеної пенсії, починаючи з 07.08.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16.03.2011 було призначено довічну пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначає, що відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Відповідно до частини 1 статті 26 вказаного закону до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки після досягнення ними такого віку: 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року.
07.08.2019 позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії згідно з частиною 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
20.09.2019 позивачем отримано письмову відмову ГУ ПФ України у Волинській області за вих. № 880/Г-01 від 04.09.2019 (прийняту на підставі Протоколу про призначення пенсії від 12.08.2019 №907190114467), якою повністю відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії згідно з частиною 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважає, що відмова ГУ ПФ України у Волинській області є протиправною, та такою, що порушує її права та інтереси, а тому просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 у задоволенні клопотання ГУ ПФ України у Волинській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Представник відповідача у відзиві на позов від 01.11.2019 №22120/06-39 позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просив відмовити у їх задоволенні, з наступних підстав.
ОСОБА_1 було подано дві заяви від 07.08.2019 про перерахунок пенсії та від 21.08.2019, яка не є заявою про перерахунок пенсії, оскільки була подана не за встановленою формою в порушення вимог норм чинного законодавства.
12.08.2019 за результатом розгляду заяви позивача від 07.08.2019 відповідачем було прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Зокрема, рішенням №907190144767 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача оскільки позивач з метою зарахування неповних місяців до страхового стажу відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснила доплату за періоди з січня по березень 2004 року, з травня по вересень 2004 року, з липня по грудень 2007 року, з січня по червень 2008 року, з січня по квітень 2009 року, що підтверджується повідомленням-розрахунком від 29.07.2019 №8. До заяви про перерахунок пенсії від 07.08.2019 року позивач додала індивідуальні відомості про застраховану особу, в яких відображалось, що періоди, за які було здійснено доплату, були включені до страхового стажу як повні місяці.
Натомість, листом за вих. №880/Г-01 від 04.09.2019 надано письмову відповідь на заяву позивача від 21.08.2019, з якою вона звернулась в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» та просила надати роз'яснення стосовно підстав відмови у перерахунку пенсії з врахуванням додаткового стажу до досягнення нею пенсійного віку 57 років.
Таким чином, ОСОБА_1 було подано дві різні заяви від 07.08.2019 про перерахунок пенсії, та від 21.08.2019, яка не є заявою про перерахунок пенсії, оскільки була подана не за встановленою формою в порушення вимог норм чинного законодавства.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що листом №880/Г-01 від 04.09.2019 Управління повністю відмовило їй у проведенні перерахунку пенсії згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не відповідає дійсності, оскільки вказаним листом надавалась відповідь стосовно іншої заяви - від 21.08.2019, а не заяви від 07.08.2019 про перерахунок пенсії згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Представник відповідача зазначає, що у заяві від 07.08.2019 позивач просила перерахувати пенсію відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка не містить такої підстави для перерахунку, як врахування додаткового стажу до досягнення пенсійного віку. У вказаній заяві від 07.08.2019 позивач не порушувала питання про проведення перерахунку пенсії шляхом врахування додаткового стажу до досягнення пенсійного віку 57 років.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 цієї статті, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше 3 місяців з дня встановлення інвалідності. Нормами ст. 24 вказаного Закону України передбачено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії, визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років. При цьому, Законом України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2011, згідно яких пенсійний вік для жінок становить 57 років для осіб, які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року.
При призначенні пенсії позивачу по інвалідності, окрім набутого страхового стажу для обрахування розміру пенсії за віком, з якої обчислюється розмір пенсії по інвалідності, враховано період з дня встановлення інвалідності до досягнення нею 55 років. Позивач же бажає, щоб у зв'язку з внесеннями змін до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обрахування розміру пенсії за віком, з якої обчислюється розмір пенсії по інвалідності, їй будо враховано період з дня встановлення інвалідності до досягнення нею 57 років.
Проте, врахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відбувається виключно при призначенні пенсії по інвалідності, а повторне призначення однієї і тієї ж пенсії не допускається. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також не передбачено підстав для здійснення перерахунку шляхом повторного врахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З наведених підстав просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області та з 16.03.2011 отримує довічну пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.08.2019 позивач звернулася до ГУ ПФ України у Волинській області з заявою встановленого зразка про перерахунок її пенсії згідно з частиною 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. До заяви про перерахунок пенсії від 07.08.2019 позивач додала індивідуальні відомості про застраховану особу, в яких відображалось, що періоди, за які було здійснено доплату, були включені до страхового стажу як повні місяці (а.с.32-35).
Підставою для звернення з заявою про перерахунок пенсії слугувало те, що позивач з метою зарахування неповних місяців до страхового стажу відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснила доплату за періоди з січня по березень 2004 року, з травня по вересень 2004 року, з липня по грудень 2007 року, з січня по червень 2008 року та з січня по квітень 2009 року, що підтверджується повідомленням-розрахунком від 29.07.2019 №8 (а.с.40-47).
12.08.2019 за результатом розгляду заяви позивача від 07.08.2019 та наданих документів відповідачем було прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 №907190144767 з врахуванням періодів, за які було здійснено доплату та які були включені до страхового стажу як повні місяці (а.с.29-31).
21.08.2019 позивач звернулась до ГУ ПФ України у Волинській області з заявою про надання роз'яснення на якій підставі відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням додаткового стажу до досягнення пенсійного віку 57 років (а.с.37).
Листом від 04.09.2019 №880/Г-01 ГУ ПФ України у Волинській області по суті порушеного питання позивачу повідомило, що статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Відповідно до пункту 2 частини першої вказаної статті пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців - з дня встановлення інвалідності (в даному випадку - з 16.03.2011). Статтею 32 вказаного Закону передбачено, що особи, визнані інвалідами мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності відповідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією. Згідно з статтею 33 вказаного Закону пенсія по 3 групі інвалідності призначається в розмірі 50 відсотків пенсії заліком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Нормами статті 24 вказаного Закону передбачено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованого особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Статтею 26 вказаного Закону (в редакції чинній на момент звернення за призначенням пенсії) визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років. При цьому, Законом України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2011 та не передбачено перерахунок додаткового стажу для обчислення розміру пенсії по інвалідності. Враховуючи викладене, на дату призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (дату визначення додаткового стажу) пенсійний вік для жінок становив 55 років. Таким чином, для перегляду правильності обчислення додаткового стажу немає підстав (а.с.38-39).
Позивач, вважаючи відповідь ГУ ПФ України у Волинській області протиправною, та такою, що порушує її законні права та інтереси звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон ).
Статтею 45 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Відповідно до пункту 2 частини 1 вказаної статті пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Статтею 32 Закону № 1058-IV передбачено, що особи, визнані інвалідами мають право на пенсію по інвалідності за наявності відповідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.
Згідно з статтею 33 Закону № 1058-IV пенсія по 3 групі інвалідності призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії (березень 2011 року) визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 16.03.2011 встановлено інвалідність 3 групи загального захворювання.
16.03.2011 ОСОБА_1 призначено довічну пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, окрім набутого страхового стажу для обрахування розміру пенсії за віком, з якої обчислюється розмір пенсії по інвалідності, враховано період з дня встановлення інвалідності (16.03.2011) до досягнення нею 55 років.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2019 позивач звернулася до ГУ ПФ України у Волинській області з заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії згідно з частиною 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, до якої додала індивідуальні відомості про застраховану особу, в яких відображалось, що періоди, за які було здійснено доплату, були включені до страхового стажу як повні місяці (а.с.32-35).
За результатом розгляду заяви позивача від 07.08.2019 та наданих документів відповідачем 12.08.2019 було прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 №907190144767 з врахуванням періодів, за які було здійснено доплату та які були включені до страхового стажу як повні місяці (а.с.29-31).
Разом з тим, суд вказує на ту обставину, що у поданій заяві від 07.08.2019 позивач не порушувала питання про проведення перерахунку пенсії шляхом врахування додаткового стажу до досягнення пенсійного віку 57 років.
В подальшому, 21.08.2019 позивач звернулась до ГУ ПФ України у Волинській області з заявою про надання роз'яснення на якій підставі відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням додаткового стажу до досягнення пенсійного віку 57 років (а.с.37).
Листом від 04.09.2019 №880/Г-01 ГУ ПФ України у Волинській області по суті порушеного питання позивачу роз'яснено, що на дату призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (дату визначення додаткового стажу) пенсійний вік для жінки становив 55 років. Таким чином, для перегляду правильності обчислення додаткового стажу немає підстав (а.с.38-39).
Таким чином, листом за вих. №880/Г-01 від 04.09.2019, на який посилається позивач, ГУ ПФ України у Волинській області було надано письмову відповідь на заяву позивача від 21.08.2019 у якій вона просила надати роз'яснення щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням додаткового стажу до досягнення пенсійного віку 57 років, натомість з заявою про проведення перерахунку пенсії шляхом врахування додаткового стажу до досягнення пенсійного віку 57 років позивач до відповідача не зверталась, а тому на вказану заяву відповідачем була надана відповідь в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення від 04.09.2019 №880/Г-01 про відмову у перерахунку пенсії по інвалідності та врахування додаткового стажу до досягнення пенсійного віку 57 років є безпідставною та не підлягає до задоволення, оскільки, відповідачем рішення про відмову у перерахунку пенсії не приймалось, а листом від 04.09.2019 №880/Г-01 було надано роз'яснення на зовсім іншу заяву.
Не підлягає також до задоволення вимога про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача, зарахувавши до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, період з дня встановлення інвалідності до досягнення ОСОБА_1 віку, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 57 років, наступних мотивів та підстав.
Законом України №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2011, згідно з якими особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 57 років для осіб, які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року.
Позивач, у зв'язку з внесеннями змін до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вважає, що для обрахування розміру пенсії за віком, з якої обчислюється розмір пенсії по інвалідності, їй має бути враховано період з дня встановлення інвалідності до досягнення нею 57 років.
Проте, врахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відбувається лише при призначенні пенсії по інвалідності, а повторне призначення однієї і тієї ж пенсії не допускається. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено підстав для здійснення перерахунку шляхом повторного врахування періоду з дня встановлення інвалідності до досягнення віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1).
Згідно з п. 1.5. Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Пунктом 4.1. Порядку №22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що для звернення за перерахунком пенсії необхідно подати заяву встановленого зразка та надати всі необхідні для перерахунку документи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 18.07.2018 у справі №461/4328/16-а та від 19.04.2018 у справі №601/198/16.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 з відповідною заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії шляхом врахування додаткового стажу до досягнення пенсійного віку 57 років до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку не зверталася.
Натомість, 21.08.2019 позивач звернулась до ГУ ПФ України у Волинській області з заявою про надання роз'яснення, на що листом від 04.09.2019 №880/Г-01 ГУ ПФУ у Волинській області була надана відповідь у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
Враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук