17 грудня 2019 року Справа №160/11891/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Фрутлайф” про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Фрутлайф” до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
27 листопада 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ “Фрутлайф” до Волинської митниці ДФС, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА205040/2019/000481/2 від 25.11.2019;
- визнати протиправною та скасувати картку картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС № UА205040/2019/03369.
Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що декларантом в повному обсязі виконано вимоги ст. 53 МК України щодо подання документів на підтвердження митної вартості задекларованих Товарів та надано органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України. Рішенням про коригування митної вартості № UА205040/2019/00048112 від 25.11.2019 змінено у бік збільшення митну вартість товару: груші свіжі Конференція, калібр 55+ мм, 2 сорту, врожаю 2019 року, вага нетто 19 500 кг в 1625 шт ящиках розміщені на 26 піддонах, за МД № ІІА205040/2019/055347, а саме замість заявленої Декларантом митної вартості даного товару 0,75 доларів США за 1 кг, тобто 14 625 доларів США (графа 27 рішення про коригування митної вартості), відповідачем встановлено митну вартість даного товару на рівні 1,21 доларів США за 1 кг, тобто 23595 доларів США (графа 30 рішенням про коригування митної вартості). Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення призвело до безпідставного збільшення митних платежів за ввезення товару на митну територію України і випуск у вільний обіг в режимі “імпорт” на 60 777,66 грн (з яких 14 522,48 грн - мито, 46 255,18 грн - ПДВ) та порушення права позивача на випуск товарів у вільний обіг за основним методом визначення митної вартості і права вільно користування та розпоряджатись власними грошовими коштами, що були надмірно перераховані на рахунок органу доходів та зборів у вигляді митних платежів. В Картці відмови про причини відмови в митному оформленні зазначено: “Прийняття рішення про визначення митної вартості товарів (коригування митної вартості) № UА 205040/2019/000481/2 від 25.11.2019” ст. 54, ст. 256, п. 11 ст. 264 Митного кодексу України (Закон України від 13/03/2012№ 4495-УІ), потреба внесення змін відповідно до статті 269 Митного кодексу України”. Тобто єдиною підставою для відмови в митному оформленні товарів було прийняття рішенні про коригування митної вартості № UА 205040/2019/000481/2 від 25.11.2019. За таких умов (протиправність та незаконність рішенні про коригування митної вартості) картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № ІІА205040/2019/03179 є протиправною та підлягає скасуванню.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019 року зазначена вище справа розподілена та 28.11.2019 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
12.12.2019 року від ТОВ “Фрутлайф” до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін із посиланням на приписи ч. 5 ст. 262 КАС України.
16.12.2019 року судя Прудник С.В ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці.
Вказане клопотання не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.
Відповідно до вимог пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.
Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Також, подане позивачем клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін не містить обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання, лише вказівку на обов'язки суду під час розгляду справи.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.
До того ж, як заначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання ТОВ “Фрутлайф” про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання ТОВ “Фрутлайф” про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С. В. Прудник