13 грудня 2019 року Справа № 160/10580/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/10580/19 за адміністративним позовом Первинної Професійної спілки “Правозахисники країни” до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
1. 29.10.2019 року Первинна Професійна спілка “Правозахисники країни” звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому, з урахуванням уточнень від 12.11.2019 року, просять суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ щодо ненадання в п'ятиденний термін, що передбачений ч.1 ст. 28 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, запитуваної інформації відповідно до запиту Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” від 30.08.2019 року за вих. №801;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати інформацію на запит Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” від 30 серпня 2019 року за вих. №801, а саме:
- перші кроки та дії Міністра внутрішніх справ України після його призначення 29.08.2019 року, станом на 30.08.2019 року;
- робочий графік Міністра внутрішніх справ України, з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року;
- план роботи Міністерства внутрішніх справ України на робочий тиждень з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року.
2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 30.10.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
3. Ухвалою суду від 30.10.2019 року позовну заяву Первинної Професійної спілки “Правозахисники країни” до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.
4. 12.11.2019 року позивач усунув недоліки, викладені в ухвалі суду від 30.10.2019 року.
5. Ухвалою суду від 13.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративний справі №160/10580/19 та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в порядку положень ст.262 КАС України.
6. Також, ухвалою суду від 13.11.2019 року було витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:
- запит Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” від 30.08.2019 року за вих. №801;
- документів, складених за результатами розгляду запиту позивача від 30.08.2019 року за вих. №801;
- доказів направлення та отримання позивачем відповіді на запит від 30.08.2019 року за вих. №801 та всі наявні матеріали щодо суті цього спору.
7. 05.12.2019 року до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов, із доказами направлення відзиву позивачу, а також, відповідачем було надано витребувані судом докази по справі.
8 За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
9. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
10. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
11. Отже, рішення у цій справі приймається судом 13.12.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
12. У позовній заяві, зазначено про те, що 30.08.2019 року позивачем було направлено запит вих. № 801 до Міністра внутрішніх справ з проханням надати інформацію про майбутню діяльність новопризначеного Міністра внутрішніх справ України та Міністерства внутрішніх справ в цілому, після 29.08.2019 року.
13. Позивач вказав про те, що запит отримано відповідачем - 02.09.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
14. Зазначили, що листом від 30.08.2019 року за вих. №14/4-2021, на думку позивача, з порушенням п'ятиденного терміну, що передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Міністерство внутрішніх справ України не надало відповідь на запит Профспілки.
15. Також, позивач зазначив, про те, що питання, які були висвітлені в запиті профспілки до Міністра внутрішніх справ України безпосередньо стосуються членів профспілки, адже відповідно до Статуту Профспілки вона об'єднує працівників в області права, що працюють в установах, організаціях, підприємствах, банківських та фінансових установах, страхових компаніях і суміжних за родом діяльності інших організаціях незалежно від форм власності та видів господарювання.
16. Вказали, про те, що у своїй діяльності Міністерство внутрішніх справ України керується Положенням Міністерства внутрішніх справ України (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 878 від 25.10.2015 року), Інструкцією з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №747 від 23.08.2012 року) та іншими нормативно-правовими актами.
17. Законодавством чітко передбачений порядок розгляду вхідної кореспонденції і порядок надання відповіді на запити, що надсилаються на адресу Міністерства внутрішніх справ. Отже, дотримавшись всіх приписів законодавства, МВС України мало здійснити попередній розгляд запиту профспілки від 30.08.2019 року з вих.№801 в день його отримання, тобто 02.09.2019 року і надати відповідь або вмотивовану відмову впродовж 5 днів.
18. Ненадання Міністерством внутрішніх справ відповіді на запит Профспілки в п'ятиденний термін перешкоджає у реалізації прав, передбачених, зокрема, ст.28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
19. Таким чином, на думку позивача, Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» мала право на отримання відповіді в межах п'ятиденного терміну від Міністерства внутрішніх справ України на запит від 30.08.2019 року з вих. №801.
20. Проте, у зазначений строк відповідь відповідачем надана не була.
21. Посилаючись на викладені обставини, позивач вважає, що відповідачем було порушено вимоги положень Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у зв'язку з чим просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит позивача від 30.08.2019 року за вих. № 801.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
22. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.
23. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив про те, що 03.09.2019 року (вх.26850) МВС України було зареєстровано запит первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 30.08.2019 року № 801.
24. Вказали, що керівництвом Міністерства розгляд цього запиту було доручено Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС України.
25. За результатами розгляду запиту Департаментом формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС України була надана відповідь первинній професійній спілці «Правозахисники країни» від 16.09.2019 року №14/4-2021.
26. Вказали, про те, що лист МВС України від 16.09.2019 року № 14/4-2021 було направлено на адресу позивача простою поштовою кореспонденцією, що підтверджується інформацією з електронного журналу вихідної кореспонденції та витягом з реєстру на відправку кореспонденції за січень-листопад 2019 року.
27. Також, факт отримання листа МВС України від 16.09.019 року №14/4-2021 визнається самим позивачем.
28. Також, зазначили про те, що як вбачається з запиту, в якості його обґрунтування позивач посилається на положення ст. 28 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності».
29. Як вбачається із запиту Професійної спілки, остання просила МВС України надати таку інформацію:
- якими були перші кроки та дії Міністра внутрішніх справ України після його призначення 29.08.2019 року, станом на 30.08.2019 року;
- про робочий графік Міністра внутрішніх справ України, з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року;
- план роботи Міністра внутрішніх справ України на робочий тиждень з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року.
30. Отже, на думку відповідача, запитувана Профспілкою інформація жодним чином не стосується трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів членів первинної професійної спілки «Правозахисники країни», а МВС України не здійснює господарську діяльність у сфері суспільного виробництва як це визначені статтею 3 Господарського кодексу України.
31. Як наслідок, правові підстави для надання Міністерством внутрішніх справ України запитуваної інформації відповідно до статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» були відсутні, про що позивача було повідомлено вищевказаним листом від 16.09.2019 року № 14/4-2021.
32. Отже, відповідач вважає, що вищевикладене свідчить про безпідставність та незаконність позовних вимог про зобов'язання МВС України надати інформацію на запит позивача від 30.08.2019 за вих. № 801.
33. Таким чином, на думку відповідача зважаючи, що правові підстави для надання МВС України запитуваної інформації відповідно до статті 28 Закону були відсутні, на спірні правовідносини не розповсюджується п'ятиденний термін розгляду запиту
профспілки визначений положеннями цієї статті.
34. Отже, у цьому випадку термін розгляду запиту Професійної спілки від 30.08.2019 за вих. № 801 був визначений положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» - один місяць від дня надходження запиту.
35. Таким чином, відповідач вважає, що ним не було порушено строки розгляду запиту Професійне спілки від 30.08.2019 за вих. № 801, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
36. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" легалізована у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про легалізацію профспілки, об'єднання профспілки від 03.06.2014 року №353 та зареєстрована як юридична особа 06.06.2014 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб Серії АД №300170 від 11.06.2014 року.
37. Відповідно до п. 1.4. Статуту позивача, профспілка об'єднує осіб, які працюють в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області, а також осіб, які звільнилися, у зв'язку з виходом на пенсію з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а також інших осіб пов'язаних з правоохоронною діяльністю.
38. У відповідності до п. 2.1. Статуту, основна мета профспілки - здійснення представництво та захисту трудових соціально - економічних прав та інтересів членів Профспілки.
39. Судом встановлено, що на виконання взятих на себе завдань позивачем у порядку ст.28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» було направлено запит вих. № 801 до Міністра внутрішніх справ з проханням надати інформацію про майбутню діяльність новопризначеного Міністра внутрішніх справ України та Міністерства внутрішніх справ в цілому, після 29.08.2019 року, а саме:
- якими були перші кроки та дії Міністра внутрішніх справ України після призначення 29.08.2019 року, станом на 30.08.2019 року;
- про робочий графік Міністра внутрішніх справ України, з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року;
- план роботи Міністра внутрішніх справ України на робочий тиждень з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року.
40. Цей запит отримано відповідачем 02.09.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
41. Запит позивача від 30.08.2019 року № 801 зареєстровано в МВС України 03.09.2019 року (вх. №26850).
42. Листом №14/4-2021 від 16.09.2019 року відповідачем було надано відповідь на запит позивача №801 від 30.08.2019 року, в якому заявника було повідомлено, про те, що на виконання доручень керівництва МВС від 03.09.2019 року № 26850 та від 10.09.2019 року №27482 у Департаменті формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС розглянуто запити первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 30.08.2019 року № 801 та від 06.09.2019 року № 830 щодо надання інформації про діяльність Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. на прохання поліцейських, які є членами профспілки. Для обґрунтування запитів у них здійснюється посилання на статтю 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно до якої профспілки мають право одержувати інформацію від роботодавців чи державних органів з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій.
43. Також, у листі №14/4-2021 від 16.09.2019 року зазначено про те, що запитувана інформація не стосується трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів членів первинної професійної спілки «Правозахисники країни», а МВС не здійснює господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, як те визначено статтею 3 Господарського кодексу України. Таким чином, правові підстави для надання Міністерством внутрішніх справ запитуваної інформації відповідно до статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» відсутні.
44. Також, цим листом заявника було проінформовано про те, що відповідно до статті 104 Закону України «Про Національну поліцію» працівники поліції для захисту своїх прав та законних інтересів можуть утворювати власні професійні об'єднання та професійні спілки, які здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом.
45. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що запитувана Профспілкою інформація жодним чином не стосується трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів членів первини професійної спілки «Правозахисники країни», а МВС України не здійснює господарську діяльність у сфері суспільного виробництва як це визначені статтею 3 Господарського кодексу України. Як наслідок, правові підстави для надання Міністерством внутрішніх справ України запитуваної інформації відповідно до статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» були відсутні, про що позивача було повідомлено вищевказаним листом від 16.09.2019 року №14/4-2021.
46. Отже, відповідач вважає, що вищевикладене свідчить про безпідставність та незаконність позовних вимог про зобов'язання МВС України надати інформацію на запит позивача від 30.08.2019 за вих. № 801.
47. Таким чином, на думку відповідача зважаючи, що правові підстави для надання МВС України запитуваної інформації відповідно до статті 28 Закону були відсутні, на спірні правовідносини не розповсюджується п'ятиденний термін розгляду запиту
профспілки визначений положеннями цієї статті. На думку відповідача, у цьому випадку термін розгляду запиту Професійної спілки від 30.08.2019 року за вих. № 801 був визначений положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» - один місяць від дня надходження запиту.
48. Отже, на думку відповідача, є безпідставними очікування позивача, що відповідач мав обов'язок розглянути запит позивача від 30.08.2019 року за вх. № 801 у 5-денний термін, передбачений ч.1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
49. Таким чином, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на запит позивача від 30.08.2019 року № 801, у встановлений ст.28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» строк, відповідь відповідачем надана не була.
50. Звертаючись до суду із цим позовом позивач посилається на те, що він звернувся до відповідача із запитом вих. № 801 з проханням надати інформацію про майбутню діяльність новопризначеного Міністра внутрішніх справ України та Міністерства внутрішніх справ в цілому, після 29.08.2019 року, а саме якими були перші кроки та дії Міністра внутрішніх справ України після його призначення 29.08.2019 року, станом на 30.08.2019 року; про робочий графік Міністра внутрішніх справ України, з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року; план роботи Міністра внутрішніх справ України на робочий тиждень з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року, однак, відповіді на запит у п'ятиденний термін, як це передбачено нормами чинного законодавства відповідачем надано не було, що в свою чергу перешкоджає діяльності Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» в здійсненні своїх прав передбачених ст. 28 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності», у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
51. Згідно статті 1 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі; член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.
52. Статтею 3 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” визначено сферу дії цього закону та встановлено, що його дія поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.
53. Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.
54. Частинами 1, 2 статті 104 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.
55. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
56. Відповідно до Конституції України та Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати професійні спілки з метою представництва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі професійних спілок.
57. Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об'єднаннями громадян.
58. Права професійних спілок, їх об'єднань визначаються Конституцією України, Законом України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами (стаття 244 КЗпП).
59. Гарантії діяльності профспілок закріплені в статті 248 Кодексу законів про працю України. Так, для реалізації повноважень профспілок, передбачених Законом України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, члени виборних органів профспілкових організацій підприємств, установ і організацій, вищестоящих профспілкових органів, а також повноважні представники цих органів мають право, зокрема:
- вимагати і одержувати від власника або уповноваженого ним органу, іншої посадової особи відповідні документи, відомості та пояснення щодо умов праці, виконання колективних договорів, додержання законодавства про працю та соціально-економічних прав працівників;
- безпосередньо звертатися в усній або письмовій формі до власника або уповноваженого ним органу, посадових осіб з профспілкових питань;
- перевіряти розрахунки з оплати праці та державного соціального страхування, використання коштів на соціальні і культурні заходи та житлове будівництво.
60. Обов'язок власника або уповноваженого ним органу надавати інформацію на запити профспілок, їх об'єднань встановлений статтею 251 Кодексу законів про працю України, зокрема, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в тижневий строк надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію щодо умов та оплати праці працівників, соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод.
61. Держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав і інтересів профспілок. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями (стаття 13 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”).
62. Відповідно до статті 28 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” профспілки мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів.
63. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.
64. Відповідно до статті 11 Закону України “Про інформацію” інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
65. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
66. Статтею 21 Закону України “Про інформацію” визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
67. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
68. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
69. При цьому, до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про факти порушення прав і свобод людини.
70. Правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних врегульовані Законом України “Про захист персональних даних” 1 червня 2010 року №2297-VI (далі - Закон №№2297-VI).
71. Відповідно до статі 5 Закону №2297-VI об'єктами захисту є персональні дані.
72. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
73. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
74. Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
75. Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
76. Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.
77. Згідно з статтею 7 Закону №2297-VI забороняється обробка персональних даних, зокрема, про членство в політичних партіях та професійних спілках. Положення вказаної норми не застосовується, якщо обробка персональних даних:
- здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних;
- необхідна для здійснення прав та виконання обов'язків володільця у сфері трудових правовідносин відповідно до закону із забезпеченням відповідного захисту;
- здійснюється із забезпеченням відповідного захисту професійною спілкою, що створені відповідно до закону, за умови, що обробка стосується виключно персональних даних членів цих об'єднань та персональні дані не передаються третій особі без згоди суб'єктів персональних даних;
- необхідна для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги.
78. Підставами для обробки персональних даних є: згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; необхідність виконання обов'язку володільця персональних даних, який передбачений законом.
79. Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.
80. Відповідно до статті 16 Закону №2297-VI порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону.
81. Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.
82. Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу до персональних даних володільцю персональних даних.
83. У запиті зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника);
2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника);
3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит;
4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних;
5) перелік персональних даних, що запитуються;
6) мета та/або правові підстави для запиту.
84. Строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його надходження. Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті.
85. Запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.
86. З системного аналізу наведених норм права прямо вбачається, що Профспілка має право запитувати у роботодавця, інформацію з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
87. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, згідно з положеннями Статуту Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” профспілка об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів Профспілки.
88. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.
89. Отже, розгляд запиту Професійної спілки “Правозахисники країни” від 30.08.2019 року за вих. № 801, відповідачем повинен був здійснюватися у відповідності до вимог Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.1999 року №1045, зокрема, статті 28 зазначеного Закону, якою передбачено, що профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.
90. У своїх запереченнях відповідач посилається, що запитувана Профспілкою інформація жодним чином не стосується трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів членів первини професійної спілки «Правозахисники країни», а МВС України не здійснює господарську діяльність у сфері суспільного виробництва як це визначені статтею 3 Господарського кодексу України, а як наслідок, правові підстави для надання Міністерством внутрішніх справ України запитуваної інформації відповідно до статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» відсутні, про що позивача було повідомлено листом від 16.09.2019 року №14/4-2021.
91. Отже, відповідач вважає, що вищевикладене свідчить про безпідставність та незаконність позовних вимог про зобов'язання МВС України надати інформацію на запит позивача від 30.08.2019 за вих. № 801, з урахуванням положень статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
92. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що статтею 243 Кодексу законів про працю України гарантовано право громадян на об'єднання у професійні спілки.
93. Судом встановлено, що відповідно до статуту первинної професійної спілки «Правозахисники країни», затвердженого загальними зборами засновників Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», профспілка є добровільною неприбутковою організацією, створеною за територіальною та галузевою ознаками, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їхньої професійної діяльності, трудової діяльності та навчання з метою представництва, реалізації та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.
94. У серні 2019 року позивач звернувся до МВС України із запитом від 30.08.2019 року за вих. №801. Так, у цьому запиті вказано про те, що членами профспілки є поліцейські Соборного, Шевченківського, Чечелівського, Новокодацького, Амур-Нижньодніпровського, Дніпровського, Самарського, Солонянського відділень поліції та ДВП, Павлоградського ВП, Кам'янскього ВП, Жовтоводського ВП, ГУНП в Дніпропетровській області, УПП в Дніпропетровській області, УПП в Одеській області, ГУНП в Полтавській області, ГУНП в Рівненській області, ГУНП в Запорізькій області, ГУНП в Донецькій області, ГУНП в Херсонській області, ГУНП в Харківській області, ГУНП в Київській області, ГУНП у Львівській області, ГУНП в Сумській області, ГУНП в Кіровоградській області. ГУНП в Луганській області, УПО в Донецькій області, УПО в Дніпропетровській області, УПО в Івано-Франківській області та інші. До профспілки звернулися поліцейські, які є членами профспілки, з проханням отримати детальну інформацію щодо майбутньої діяльності новопризначеного Міністра внутрішніх справ України та Міністерства внутрішніх справ України в цілому, після 29.08.2019 року.
95. У зв'язку з викладеним просили надати на електронну адресу та письмово на адресу профспілки таку інформацію, а саме:
- якими були перші кроки та дії Міністра внутрішніх справ України після його призначення 29.08.2019 року, станом на 30.08.2019 року;
- про робочий графік Міністра внутрішніх справ України, з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року;
- план роботи Міністра внутрішніх справ України на робочий тиждень з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року.
96. Отримання запитуваної інформації позивачем гарантується законодавством України, зокрема статтями 248, 251 Кодексу законів України про працю, статтею 28 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”.
97. Запитувана інформація не є конфіденційною та не відноситься до інформації з обмеженим доступом.
98. Так, позивач у своєму запиті від 30.08.2019 року за вих. № 801 просив відповідача надати інформацію про те, «якими були перші кроки та дії Міністра внутрішніх справ України після призначення 29.08.2019 року, станом на 30.08.2019 року, також про робочий графік Міністра внутрішніх справ України, з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року, а також про план роботи Міністра внутрішніх справ України на робочий тиждень з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року».
99. Проте, листом №14/4-2021 від 16.09.2019 року відповідачем було надано відповідь на запит позивача №801 від 30.08.2019 року, в якому заявника було повідомлено, про те, що на виконання доручень керівництва МВС від 03.09.2019 року № 26850 та від 10.09.2019 року № 27482 у Департаменті формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС розглянуто запити первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 30.08.2019 року № 801 та від 06.09.2019 року № 830 щодо надання інформації про діяльність Міністра внутрішніх справ України Авакова А. Б. на прохання поліцейських, які є членами профспілки. Для обґрунтування запитів у них здійснюється посилання на статтю 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно до якої профспілки мають право одержувати інформацію від роботодавців чи державних органів з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. У той час, запитувана інформація не стосується трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів членів первинної професійної спілки «Правозахисники країни», а МВС не здійснює господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, як те визначено статтею 3 Господарського кодексу України. Таким чином, правові підстави для надання Міністерством внутрішніх справ запитуваної інформації відповідно до статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» відсутні.
100. Предметом спірних правовідносин у цій справі є бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит позивача від 30.08.2019 року за вих. № 801 в п'ятиденний термін, що передбачений ч.1 ст.28 Закону України "Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності".
101. Відповідач у справі не заперечує, що ним не було надано позивачу відповіді на запит від 30.08.2019 року за вих. № 801, у встановлений ст.28 Закону України "Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності" п'ятиденний строк.
102. Судом встановлено, що питання, які були висвітлені в запиті профспілки до Міністра внутрішніх справ України стосувалися членів профспілки, адже відповідно до Статуту Профспілки вона об'єднує працівників в області права, що працюють в установах, організаціях, підприємствах, банківських та фінансових установах, страхових компаніях і суміжних за родом діяльності інших організаціях незалежно від форм власності та видів господарювання.
103. Доказів на спростування наведеного відповідачем до суду надано не було.
104. Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідач свої обов'язки в повному обсязі не виконав, запитувану інформацію, розпорядником якої є відповідач, на запит позивача від 30.08.2019 року за вих. № 801 не надав, у передбачений законом строк, чим допустив порушення вимог ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
105. Посилання відповідача на те, що запитувана позивачем інформація не стосується трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів членів первинної професійної спілки «Правозахисники країни», не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
106. Інших доказів на спростування вищенаведеного відповідачем до суду надано не було.
107. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного позовні вимоги Первинної Професійної спілки “Правозахисники країни” до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання в п'ятиденний термін, що передбачений ч.1 ст.28 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", запитуваної інформації на запит від 30.08.2019 року за вих. № 801.
108. Щодо позовних вимог про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України надати інформацію на запит Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” від 30 серпня 2019 року за вих. №801, а саме:
- перші кроки та дії Міністра внутрішніх справ України після його призначення 29.08.2019 року, станом на 30.08.2019 року;
- робочий графік Міністра внутрішніх справ України, з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року;
- план роботи Міністерства внутрішніх справ України на робочий тиждень з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року, слід зазначити про такі обставини.
109. Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
110. Заявлені вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати інформацію на запит Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” від 30.08.2019 року за вих.№801 є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, у зв'язку із чим позовні вимоги і цій частині задоволенню не підлягають.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
111. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
112. Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
113. Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
114. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.
115. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey” № 48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).
116. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” №30985/96).
117. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
118. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
119. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
120. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами про те, що запитувана позивачем інформація не стосується трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів членів первинної професійної спілки «Правозахисники країни», тому, на думку відповідача, позивач не мав права на отримання відповіді на вказаний запит в межах п'ятиденного терміну. Вказані доводи відповідача є необґрунтованими та не ґрунтуються на нормах закону.
121. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку із чим позовні вимоги Первинної Професійної спілки “Правозахисники країни” до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання в п'ятиденний термін, що передбачений ч.1 ст.28 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", запитуваної інформації на запит від 30.08.2019 року за вих. № 801.
122. Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.
123. Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
124. Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
125. Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.
126. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 960,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
127. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
128. Адміністративний позов Первинної Професійної спілки “Правозахисники країни” до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
129. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання в п'ятиденний термін, що передбачений ч.1 ст.28 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", запитуваної інформації на запит від 30.08.2019 року за вих. № 801.
130. У іншій частині позовних вимог Первинної професійної спілки “Правозахисники країни” - відмовити.
131. Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 960,50 гривень.
132. Позивач: Первинна Професійна спілка “Правозахисники країни” (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, 96, код ЄДРПОУ 39245807).
133. Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул.Богомольця, буд.10, код ЄДРПОУ 00032684).
134. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
135. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
136. Повний текст рішення складено 13.12.2019 року.
Суддя В.В Ільков