16 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/3018/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 2 908,14 грн вартості предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби у Національній гвардії України та строк експлуатації (носіння) яких не закінчився та кошти відрахування з отриманого грошового забезпечення в сумі 6 136,47 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що солдат ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України за контрактом з 20.06.2018. Наказом командира військової частини Західного територіального управління Національної гвардії України з 22.08.2019 відповідача звільнено з військової служби відповідно до п.п. "д" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (через службову невідповідність) та виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.
Під час проходження служби ОСОБА_1 перебував за забезпеченні військової частини НОМЕР_1 та отримував речове майно передбачене нормами наказу МВС України від 07.06.2017 № 475 "Про речове забезпечення Національної гвардії України".
У пункті 18 розділу III наказу МВС України від 07.06.2017 № 475 "Про речове забезпечення Національної гвардії України" зазначено, що разі звільнення військовослужбовців за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, засудженням особи до позбавлення волі або обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, утримується з урахуванням строку перебування їх у носінні на підставі довідки-розрахунку на утримання вартості речового майна. Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний компенсувати військовій частині НОМЕР_1 кошти у сумі 2 908,14 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком вартості речового майна на утримання від 22.08.2019 №7.
Крім цього, відповідач під час проходження військової служби отримував грошове забезпечення згідно з вимогами наказу МВС України від 15.03.2018 №200 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам". У п. 6 розділу XXXI наказу МВС України від 15.03.2018 №200 зазначено, що в разі звільнення військовослужбовців до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військової частини проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.
ОСОБА_1 в період з 12.01.2019 по 10.02.2019 перебував у щорічній основній відпустці, однак звільнився до закінчення календарного року. Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний компенсувати військовій частині НОМЕР_1 кошти у сумі 6 136,47 грн за 13 днів щорічної основної відпустки за 2019 рік, які були використані за період з 22.08.2019 по 31.12.2019, що підтверджується довідкою фінансової служби військової частини НОМЕР_1 "Про заборгованість виплат при звільненні з військової служби" №63 від 01.10.2019.
Однак, на момент звільнення із військової служби відповідач не провів повний розрахунок із Військовою частиною НОМЕР_1 . З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача кошти в сумі 9044,61 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідно до приписів статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1).
Копія ухвали суду від 15.10.2019 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за зареєстрованою адресою місця проживання, проте поштове відправлення було повернуто на адресу суду 10.11.2019 із довідкою відділення поштового зв'язку “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути та вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що солдат ОСОБА_1 з 20.06.2018 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаді стрільця 2-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти.
Наказом т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 22.08.2019 №177 з солдатом ОСОБА_1 , який перебував на посаді стрільця 2-го відділення 3-го патрульного взводу 1-ї патрульної роти, та наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2019 №38 о/с звільнений з військової служби відповідно до п.п. "д" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас (через службову невідповідність), припинено контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 22.08.2019, направлено для зарахування на військовий облік до Луцького ОМВК Волинської області. Вказаним наказом згідно з Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час наказано провести утримання з ОСОБА_1 кошти в сумі 2908,14 грн, виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися та провести відрахування з грошового забезпечення за 13 днів щорічної основної відпустки за 2019 рік, що були використані за період з 22 серпня по 31 грудня 2019 року (а.с.8).
У період проходження військової служби ОСОБА_1 був забезпечений державою належним матеріальним забезпеченням, у тому числі речовим майном. Під час проходження військової служби відповідач отримав предмети речового майна строк експлуатації (носіння) яких на день звільнення не закінчився, а саме: кашкет повсякденний - 1 шт., шапка зимова - 1 шт., плащ-накидка - 1 шт., черевики хромові - 1 пара, куртка утеплена повсякденна - 1 шт., штани утеплені повсякденні - 1 шт., ремінь тактичний - 1 шт., ремінь брючний 1- шт., черевики демісезонні тип А - 1 шт., сумка транспортна індивідуальна - 1 шт., черевики літні тип В - 1 шт., ремінь поясний - 1 шт.
З довідки-розрахунку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №7 вбачається, що при звільненні з ОСОБА_1 належить утримати вартість речового майна на суму 2 908,14 грн (а.с.6).
Крім того, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.10.2019 №63 «Про заборгованість виплат при звільненні з військової служби» ОСОБА_1 було здійснено розрахунок утримання грошового забезпечення на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2019 № 177, а саме: посадовий оклад - 1975,58 грн; оклад за військове звання - 383,54 грн; надбавка за вислугу років - 589,78 грн; надбавка за особливості проходження служби - 1474,45 грн; щомісячна премія - 1656,20 грн; індексація грошових доходів - 56,92 грн. Разом до утримання: 6 136,47 грн (а.с.7).
Листом від 11.09.2019 №50/41/33-1381 військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомила ОСОБА_1 про те, що його заборгованість перед позивачем становить 2908,14 грн за вартість виданих йому предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися та 6044,42 грн отриманого грошового забезпечення за використані 13 днів щорічної основної відпустки за 2019 рік (а.с.9).
Оскільки, відповідачем не повернуто кошти в сумі 2908,14 грн вартості предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби у Національній гвардії України та строк експлуатації (носіння) яких не закінчився та кошти відрахування з отриманого грошового забезпечення в сумі 6136,47 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд, розглядаючи вказану справу в порядку адміністративного судочинства, враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати від 05.12.2018 №818/1688/16 про те, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питання відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Згідно з статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, та військовослужбовці одержують грошове та речове забезпечення за рахунок держави.
Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» передбачено, що військове майно є державним майном, закріпленим за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна, зокрема, належить речове майно.
Як установлено в ході судового розгляду під час проходження служби відповідач у відповідності до вимог пункту 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та наказу МВС України від 07.06.2017 №475 «Про речове забезпечення Національної гвардії України» забезпечувався форменим одягом за рахунок державних коштів.
Відповідно до абзацу 1 пункту 18 підрозділу 1 Розділу III Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом МВС України від 07.06.2017 №475 «Про речове забезпечення Національної гвардії України» у разі звільнення військовослужбовців за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, засудженням особи до позбавлення волі або обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, утримується з урахуванням строку перебування їх у носінні на підставі довідки-розрахунку на утримання вартості речового майна.
Враховуючи, що відповідача звільнено з військової служби за підпунктом «д» п. 2 ч. 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (через службову невідповідність), з нього слід стягнути вартість виданих йому предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби у Національній гвардії України та строк експлуатації (носіння) яких не закінчився, яка згідно з довідкою-розрахунком військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №7 становить 2908,14 грн (а.с.6).
Відповідач під час проходження військової служби отримував грошове забезпечення відповідно до вимог наказу МВС України від 15.03.2018 №200 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам"
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2019 №7 (по стройовій частині) ОСОБА_1 в період з 12.01.2019 по 10.02.2019 перебував у щорічній основній відпустці терміном 30 календарних днів. Підставою для надання відпустки був рапорт ОСОБА_1 від 08.01.2019 (а.с.11).
Як вбачається з матеріалів справи, наказом т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 22.08.2019 №177, з ОСОБА_1 припинено контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 22.08.2019, а з грошового забезпечення ОСОБА_1 наказано провести відрахування за 13 днів щорічної основної відпустки за 2019 рік, що були використані за період з 22 серпня по 31 грудня 2019 року, тобто за період коли відповідач був звільнений та не проходив військову службу в Національній гвардії України (а.с.8).
Як слідує з довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.10.2019 №63 «Про заборгованість виплат при звільненні з військової служби» солдату ОСОБА_1 було проведено розрахунок суми утримання грошового забезпечення за 13 днів щорічної основної відпустки за 2019 рік, яка становить 6 136,47 грн (а.с.7).
Пунктом 6 Розділу XXXI наказу МВС України від 15.03.2018 №200 визначено, що у разі звільнення військовослужбовців до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військової частини проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.
Отже, виплачене наперед відповідачу грошове забезпечення підлягає утриманню.
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до вимог наказу МВС України від 15.03.2018 №200 зобов'язаний компенсувати військовій частині НОМЕР_1 кошти у сумі 6 136,47 грн за 13 днів щорічної основної відпустки за 2019 рік, які були використані за період з 22.08.2019 по 31.12.2019.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки, за ОСОБА_1 рахується заборгованість за речове майно, строки носіння якого не закінчилися в розмірі 2 908,14 грн та заборгованість за 13 днів наданої та використаної щорічної основної відпустки за 2019 рік, яка до цього часу відповідачем не сплачена, тому позовні вимоги військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України є підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України грошові кошти у сумі 2 908,14 грн (дві тисячі дев'ятсот вісім гривень 14 копійок) вартості предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби у Національній гвардії України та строк експлуатації (носіння) яких не закінчився та кошти з отриманого грошового забезпечення за використану щорічну основну відпустку в сумі 6 136,47 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).
Суддя Т.М. Димарчук