Справа № 2-1215/11 провадження № 6/361/274/19
17.12.2019
«12» грудня 2019 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Телепи Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 2-1215/11,
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою, в якій просить замінити її як правонаступника стягувача у виконавчому провадженні № 32712039 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 09 квітня 2012 року, у справі № 2-1215/11 на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2011 року.
В обґрунтування заяви про заміну сторони її правонаступником зазначається, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2011 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором № 49.4/22/07-Zn від 03 квітня 2007 року в сумі 835 841 доларів США
96 центів та заборгованість за договором про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком під платіжну картку № LК/ZP/10-2008/3943 від 01 жовтня 2008 року в розмірі
- 239 951 грн. 82 коп.; На підставі вказаного судового рішення, видано виконавчий лист, що перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області виконавче провадження № 32712039.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада
2015 року замінено стягувача у виконавчому провадження № 32712039 з
ПАТ «Кредитпромбанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк».
27 червня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», а у подальшому між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та
ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» укладено договори купівлі-продажу прав вимоги
№ 1526/К та № 1526/1, за якими останнє набуло у власність права вимоги, які виникли на підставі кредитного договору від 03 квітня 2007 року № 49.4/22/07-Zn та іпотечного договору від 03 квітня 2007 року № 49.8/22/187/07.
24 вересня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» та
ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1526/2, за яким права вимоги, що ґрунтуються на підставі кредитного договору від 03 квітня 2007 року
№ 49.4/22/07-Zn та іпотечного договору від 03 квітня 2007 року № 49.8/22/187/07 перейшли у власність ОСОБА_1 . З підстав заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, заявник звернулася до суду.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 заяву підтримав.
Представник боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечив проти заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником.
Інші учасники справи у судове засідання представників не направили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Причини неявки суду невідомі. 29 листопада 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» направила до суду заяву про згоду на заміну стягувача.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2012 року, стягнуто із
ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 49.4/22/07-Zn від 03 квітня
2007 року в сумі 835 841 доларів США 96 центів, що станом на 03 лютого 2011 року у співвідношенні іноземної валюти до національної грошової одиниці становить 6 638 006 грн.
09 коп. та заборгованість за договором про встановлення ліміту кредитування за картковим рахунком під платіжну картку № LК/ZP/10-2008/3943 від 01 жовтня 2008 року в розмірі
- 239 951 грн. 82 коп.; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
На підставі вищевказаного рішення суду 09 квітня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області, видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області виконавче провадження № 32712039.
З Інформації про виконавче провадження вбачається, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 23 травня 2012 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа № 2-1215/11.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада
2015 року замінено стягувача ПАТ «Кредитпромбанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні № 32712039 з примусового виконання виконавчого листа
№ 2-1215/11, виданого 09 квітня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області.
З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та
ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1526/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., зареєстрований у реєстрі за № 998, за яким покупець набув у власність право вимоги до боржників у тому числі й ОСОБА_2 за кредитним договором від
03 квітня 2007 року № 49.4/22/07-Zn та іпотечним договором від 03 квітня 2007 року
№ 49.8/22/187/07.
Цього ж дня, 27 червня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги
№ 1526/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., зареєстрований у реєстрі за № 999. За умовами вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» набула у власність права вимоги до боржників, зокрема ОСОБА_2 за кредитним договором від 03 квітня 2007 року № 49.4/22/07-Zn та іпотечним договором від 03 квітня 2007 року № 49.8/22/187/07.
24 вересня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» та
ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., зареєстрований у реєстрі № 2052. З вказаного договору вбачається, що ОСОБА_1 прийняла у власність право вимоги, яке включає право вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеним договором та/або на інших підставах, наведених у додатку № 1 до цього договору; права власності на права вимоги, а також інші права кредитора. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 набула право вимоги до боржника ОСОБА_2 на підставі кредитного договору від 03 квітня 2007 року
№ 49.4/22/07-Zn та іпотечного договору від 03 квітня 2007 року № 49.8/22/187/07.
Відповідно до пункту 5.6 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін та нотаріального посвідчення.
Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, суд керується наступним.
Відповідно до статті 55 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно зі статтею 442 ЦПК України у разі вибуття сторони виконавчого провадження за поданням державного або приватного виконавця або за заявою стягувача суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Таким чином, сторона виконавчого провадження стягувач вибула внаслідок передачі права вимоги, що є підставою для заміни такої сторони правонаступником, тому заява підлягає до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.
У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг,а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.
Як вбачається з встановлених обставин, з укладенням договору купівлі-продажу прав вимоги, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.
Отже, відступлення права вимоги (на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги) за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор банк або інша фінансова установа.
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року (справа № 465/646/11) та від
11 вересня 2018 року (справа №909/968/16).
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 260, 442 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
У задоволенні заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин