Справа № 755/16635/19 Головуючий у І інстанції Сазонова М.Г.
Провадження № 33/824/4763/2019 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.
13 грудня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., розглянувши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Шимко А.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 4 листопада 2019 року,
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 4.11.2019 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Провадження в справі відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.
3.12.2019 року на дану постанову надійшла апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Шимко А.О. разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 4.11.2019 року.
Перевіривши доводи ОСОБА_1 та його захисника в частині поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вивчивши матеріали провадження, вважаю, що у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді апелянту слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із матеріалів справи вбачається, що постанова суддею щодо ОСОБА_1 винесена 4.11.2019 року, апеляційна скарга подана до суду 3.12.2019 року, тобто із пропуском встановленого строку на оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження постанови апелянти послались на те, що про прийняте рішення 4.11.2019 року їм відомо не було, оскільки вони не були присутніми в судовому засіданні, про оскаржувану постанову стало відомо лише 19.11.2019 року, а тому вважають строк на оскарження постанови пропущений ними з поважних причин.
Виходячи із зазначених вимог закону, положеннями ст.294 КУпАП прямо визначено, що строк на апеляційне оскарження рахується з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його захисник були обізнані з датою та місцем проведення судового розгляду, оскільки захисником Шимко А.О. було подано до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, яка відбулась 4.11.2019 року.
Як вбачається з аналізу рішень Європейського суду, він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правами знайшла своє закріплення у ст.17 Конвенції.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 3.04.2008 року зазначено, « що від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Будь-яких даних про вжиті апелянтами заходи, спрямовані на те, щоб дізнатися про стан розгляду провадження - не надано, бажання реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 та його захисник не виявили,а також не зазначено інших обставин, які позбавили їх можливості подати апеляційну скаргу у визначені строки.
Враховуючи наведене, доводи клопотання про пропущення строку на оскарження постанови, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки положеннями ст. 294 КУпАП прямо визначено, що строк на апеляційне оскарження рахується з дня винесення постанови.
За таких обставин, поважних причин пропуску строку на оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 4.11.2019 року не встановлено, а тому в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП повернути особі, яка її подала.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-
В поновленні строку особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Шимку А.О. на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 4.11.2019 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига