5 грудня 2019 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14.05.2018 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна (окрім житла), яке є власністю засудженого,
Вказаним вироком ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час і місці, маючи при собі револьвер чорного кольору моделі «RONM RG 89» б/н, калібру 9 мм (.380 R), який є газовим револьвером і до вогнепальної зброї не належить, в мережі Інтернет на сайті «Обозреватель» прочитав статтю щодо способів вчинення розбійних нападів в м. Києві на установи, де видають грошові кошти у кредит, щоб розробити план своїх дій та в подальшому реалізувати злочинний умисел на вчинення кримінального правопорушення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, 22.11.2016 року приблизно о 10 годині 45 хвилин ОСОБА_7 знаходився біля відділення «Швидко гроші» ТОВ «Споживчий центр», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, де мав при собі заздалегідь підготовлені знаряддя та засоби для реалізації свого злочинного умислу, а саме: револьвер чорного кольору моделі «RONM RG 89» б/н, калібру 9 мм (.380 R), який є газовим револьвером і до вогнепальної зброї не належить, та речі, які перед входом всередину приміщення одягнув на себе, а саме: на голову одягнув кепку чорного кольору, на нижню частину свого обличчя шарф чорного кольору, при цьому прикриваючи ніс, а на руки одягнув перчатки чорного кольору.
Цього ж дня 22.11.2016 року о 10 годині 46 хвилин ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, перебуваючи у такому зовнішньому вигляді, безперешкодно ввійшов до приміщення вказаного відділення, яке мало режим вільного доступу, підійшов до столу, за яким сиділа фахівець з обслуговування клієнтів даного відділення ОСОБА_9 , дістав правою рукою з поліетиленового пакету фіолетового кольору, який тримав у лівій руці, револьвер чорного кольору моделі «RONM RG 89» б/н, калібру 9 мм (.380 R), який є газовим револьвером і до вогнепальної зброї не належить, направив на ОСОБА_9 , тим самим застосовуючи до останньої психічне насильство, яке виразилось у погрозі застосувати револьвер, і наказав останній віддати всі гроші, які є у сейфі даного відділення «Швидко гроші». Оскільки ОСОБА_9 сприйняла вказану погрозу як реальну, то вона відкрила сейф і дістала грошові кошти, які лежали всередині в картонній коробці, підійшла до ОСОБА_7 та своєю лівою рукою поклала грошові кошти у сумі 4799 грн. 98 коп. з картонної коробки до поліетиленового пакету фіолетового кольору, який ОСОБА_7 тримав у своїй лівій руці, та тим самим заволодів вказаними грошовими коштами, які належали ТОВ «Споживчий центр», спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму, чим реалізував свій злочинний умисел до кінця.
В подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи тримати в своїй правій руці револьвер, наблизився до сейфу, який був відчинений, пересвідчився у тому, що ОСОБА_9 віддала йому всі гроші, які знаходились всередині нього, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденими грошима розпорядився на власний розсуд.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час і місці, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу. Реалізуючи свій злочинний умисел, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 17.01.2017 року приблизно о 12 годині 25 хвилин ОСОБА_7 знаходився біля відділення «Кредит Кафе» ТОВ «Партнер Фінанс», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Івашкевича, 6-8А, де мав при собі заздалегідь підготовлені знаряддя та засоби для реалізації свого злочинного умислу, а саме: револьвер чорного кольору моделі «RONM RG 89» б/н, калібру 9 мм (.380 R), який є газовим револьвером і до вогнепальної зброї не належить, та речі, які перед входом всередину приміщення одягнув на себе, а саме: на голову одягнув кепку чорного кольору, поверх неї одягнув капюшон темного кольору, на нижню частину свого обличчя - шарф чорного кольору, при цьому прикриваючи ніс, на руки одягнув перчатки чорного кольору.
Цього ж дня 17.01.2017 року о 12 годині 28 хвилин ОСОБА_7 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, перебуваючи у такому зовнішньому вигляді, безперешкодно ввійшов до приміщення вказаного відділення, яке мало режим вільного доступу, в правій руці тримав поліетиленовий пакет фіолетового кольору, підійшов до стійки, за якою сиділа касир-операціоніст даного відділення ОСОБА_10 , дістав правою рукою з правої кишені куртки світлого кольору, в яку був одягнений на той час, револьвер чорного кольору моделі «RONM RG 89» б/н, калібру 9 мм (.380 R), який є газовим револьвером і до вогнепальної зброї не належить, направив на ОСОБА_10 , тим самим застосовуючи до останньої психічне насильство, яке виразилось у погрозі застосувати револьвер, і наказав останній віддати йому всі гроші і тоді він її чіпати не буде. Оскільки ОСОБА_10 сприйняла вказану погрозу як реальну, то вона відкрила сейф і дістала правою рукою дві картонні коробки з-під чаю, всередині яких знаходились грошові кошти на загальну суму 15729 грн., і своєю правою рукою по черзі поставила їх на стійку. В цей час ОСОБА_7 лівою рукою поклав по черзі дві картонні коробки з грошовими коштами на загальну суму 15729 грн. в поліетиленовий пакет фіолетового кольору, який тримав у праві руці, тим самим заволодівши вказаними грошовими коштами, які належали ТОВ «Партнер Фінанс», спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму, чим реалізував свій злочинний умисел до кінця. Після цього ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденими грошима розпорядився на власний розсуд.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час і місці, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу. Реалізуючи свій злочинний умисел, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 02.02.2017 року приблизно об 11 годині 07 хвилин ОСОБА_7 знаходився біля відділення «Швидко гроші» ТОВ «Споживчий центр», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 10, де мав при собі заздалегідь підготовлені знаряддя та засоби для реалізації свого злочинного умислу, а саме: револьвер чорного кольору моделі «RONM RG 89» б/н, калібру 9 мм (.380 R), який є газовим револьвером і до вогнепальної зброї не належить, в середині якого знаходилось 6 патронів, з них 1 патрон з маркуванням «RWS», який є холостим револьверним патроном калібру 9 мм (.380 R), та 5 патронів є газовими револьверними патронами калібру 9 мм (.380 R), які до бойових припасів не належать, та речі, які перед входом всередину приміщення ОСОБА_7 одягнув на себе, а саме: на голову одягнув кепку чорного кольору та поверх одягнув капюшон темного кольору, на нижню частину свого обличчя шарф чорного кольору, при цьому прикриваючи ніс, а на руки одягнув перчатки чорного кольору.
Цього ж дня 02.02.2017 року і в цей же час ОСОБА_7 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, перебуваючи у такому зовнішньому вигляді, безперешкодно ввійшов до приміщення вказаного відділення, яке мало режим вільного доступу, в лівій руці тримав поліетиленовий пакет зеленого кольору з надписом білого кольору «Новус», став по центру приміщення, дістав правою рукою з правої кишені куртки світлого кольору, в яку був одягнений на той час, револьвер чорного кольору моделі «RONM RG 89» б/н, калібру 9 мм (.380 R), який є газовим револьвером і до вогнепальної зброї не належить, в середині якого знаходилось 6 патронів, з них 1 патрон з маркуванням «RWS», який є холостим револьверним патроном калібру 9 мм (.380 R) та 5 патронів є газовими револьверними патронами калібру 9 мм (.380 R)., які до бойових припасів не належать, направив на касира - операціоніста ОСОБА_11 , яка сиділа за столом праворуч від ОСОБА_7 , тим самим застосовуючи до останньої психічне насильство, що виразилося у погрозі застосувати револьвер до останньої, яке ОСОБА_11 сприйняла як реальне, та потім ОСОБА_7 направив вказаний револьвер на касира - операціоніста ОСОБА_12 , яка сиділа за столом ліворуч від ОСОБА_7 , тим самим застосовуючи до останньої психічне насильство, яке виразилось у погрозі застосувати револьвер, і повідомив, що це пограбування і наказав останній віддати гроші. Оскільки ОСОБА_12 сприйняла вказану погрозу як реальну, то вона відкрила сейф і дістала грошові кошти та одну картонну коробку з-під чаю, всередині якої знаходились грошові кошти, всього на загальну суму 11236 грн., які остання поклала на свій робочий стіл. В цей час ОСОБА_7 , тримаючи у правій руці револьвер та поліетиленовий пакет зеленого кольору з надписом білого кольору «Новус», своєю лівою рукою поклав всередину поліетиленового пакета грошові кошти та одну картонну коробку з-під чаю, всередині яких знаходились грошові кошти, всього на загальну суму 11236 грн., та револьвер, тим самим заволодів вказаними грошовими коштами, які належали ТОВ «Споживчий центр», спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму, чим реалізував свій злочинний умисел до кінця.
В подальшому ОСОБА_7 було затримано працівниками Оболонського управління поліції в порядку ст. 208 КПК України та виявлено при ньому і вилучено вищевказані грошові кошти, які належали ТОВ «Споживчий центр» та револьвер з патронами, застосуванням яких останній погрожував потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Прокурор Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна (окрім житла), яке є власністю засудженого.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність, яке полягає у застосуванні закону, який не підлягає застосуванню. Зокрема зазначає, що судом невірно надано оцінку доказам, що призвело до неправильної та необґрунтованої перекваліфікації дій обвинуваченого на ч.2 ст.187 КК України, тоді як інкриміновані останньому злочини, передбачені ч.3 ст.187 КК України, повністю підтверджуються наявними у справі доказами.
Судом першої інстанції не в повній мірі взято до уваги висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 569/1111/16-к, провадження № 13-14кс18, відповідно до якої (пункти 30, 33) дії особи, яка шляхом вільного доступу до певного приміщення вчиняє дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом (наприклад, службові приміщення, відокремлені секції магазину з обмеженим доступом, касові апарати, сейфи тощо), повинні бути кваліфіковані як поєднані із проникненням до приміщення. Також кваліфікуюча ознака проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища має місце тоді, коли таке проникнення здійснювалось з метою заволодіння чужим майном.
Досліджені в судовому засіданні докази дають підстави вважати, що ОСОБА_7 позиціонував себе як особа, яка мала намір заволодіти грошима з приміщення кредитних установ, проникнення в які не пов'язувалось із їх режимом роботи, і кожного разу поетапно реалізував цей намір.
Вважає, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував всі три епізоди вчинених ОСОБА_7 розбоїв однаково за ч.2 ст.187 КК України, адже 22.11.2016 він вчинив розбій, а 17.01.2017 та 02.02.2017 вчинив розбій, будучи особою, яка раніше вчинила розбій.
Також прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Вважає, що судом першої інстанції не враховано належним чином обставини вчинення злочинів, кількість вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, який не був зайнятий суспільно-корисною працею, офіційно не працював.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 , виключити з обвинувачення два епізоди розбійного нападу від 22.11.2016 року та 17.01.2017 року, змінити правову кваліфікацію злочину з ч. 2 ст. 187 КК України на ч.1 ст. 187 КК України.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що епізоди розбійного нападу від 22.11.2016 та 17.01.2017 не підтверджуються доказами, дослідженими в ході судового розгляду, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_7 по цим епізодам не відповідають фактичним обставинам справи.
Просить зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення та тримання під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Обвинувачений ОСОБА_7 подав аналогічну за змістом та вимогами апеляційну скаргу, в якій, окрім зазначеного, вказує, що пред'явлення осіб для впізнання проводилось з порушенням вимог ст.228 КПК України, оскільки його зріст був значно меншим від зросту інших осіб, які пред'являлись для впізнання. Ні потерпілі, ні свідки не могли впізнати особу, яка здійснювала напади 22.11.2016 та 17.01.2017, оскільки в ході перегляду відеозаписів цих подій з'ясовано, що обличчя нападника закрито одягом так, що розглядіти риси обличчя було неможливо. Показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 не несуть жодної інформації про його причетність до нападів 22.11.2016 та 17.01.2017.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив надані сторонами докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні 02.02.2017 розбійного нападу у відділенні «Швидко гроші» ТОВ «Споживчий центр», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 10, ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , протоколі огляду місця події від 02.02.2017, протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.02.2017, проколі прийняття заяви потерпілої ОСОБА_11 про вчинення правопорушення, актом інвентаризації від 02.02.2017 наявності грошових коштів в офісі ТОВ «Споживчий центр», протоколах пред'явлення свідкам ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , потерпілій ОСОБА_11 осіб для впізнання, протоколі слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 , протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_11 , показаннях обвинуваченого, результатах перегляду в судовому засіданні відеозапису подій з камер відеоспостереження відділення «Швидко гроші» ТОВ «Споживчий центр».
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні 22.11.2016 розбійного нападу у відділенні «Швидко гроші» ТОВ «Споживчий центр», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - протоколі прийняття заяви потерпілої ОСОБА_9 про вчинення правопорушення, протоколі огляду місця події від 22.11.2016, акті інвентаризації від 22.11.2016 наявності грошових коштів в офісі ТОВ «Споживчий центр», протоколі пред'явлення потерпілій ОСОБА_9 осіб для впізнання, протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_9 , показаннях свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , результатах перегляду в судовому засіданні відеозапису подій з камер відеоспостереження відділення «Швидко гроші» ТОВ «Споживчий центр».
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні 17.01.2017 розбійного нападу у відділенні «Кредит Кафе» ТОВ «Партнер Фінанс», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Івашкевича, 6-8А, ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - проколі прийняття заяви потерпілої ОСОБА_10 про вчинення правопорушення, протоколі огляду місця події від 17.01.2017, актом інвентаризації від 17.01.2017 наявності грошових коштів в офісі ТОВ «Партнер Фінанс», протоколі пред'явлення потерпілій ОСОБА_10 осіб для впізнання, протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_10 , показаннях свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , результатах перегляду в судовому засіданні відеозапису подій з камер відеоспостереження відділення «Кредит Кафе» ТОВ «Партнер Фінанс».
Наведені докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень.
При цьому суд першої інстанції дав оцінку всім доказам у справі та зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші, обґрунтовано дійшов висновку про неправдивість показань ОСОБА_7 в тій частині, що він не вчиняв розбійних нападів 22.11.2016 та 17.01.2017 на відділення «Швидко гроші» ТОВ «Споживчий центр» і відділення «Кредит Кафе» ТОВ «Партнер Фінанс».
Зокрема, в ході пред'явлення осіб для впізнання на стадії досудового розслідування потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 впізнали ОСОБА_7 як особу, яка 22.11.2016 та 17.01.2017 вчинила напади на відділення «Швидко гроші» ТОВ «Споживчий центр», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, та відділення «Кредит Кафе» ТОВ «Партнер Фінанс», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івашкевича, 6-8А.
За результатами перегляду в судовому засіданні відеозаписів з камер відеоспостереження відділення «Швидко гроші» ТОВ «Споживчий центр», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, та відділення «Кредит Кафе» ТОВ «Партнер Фінанс», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івашкевича, 6-8А, судом першої інстанції встановлено, що зовнішній вигляд особи, яка вчинила напади 22.11.2016 та 17.01.2017, та обставини вчинення нею нападу повністю співпадають із зовнішнім виглядом особи та обставинами нападу, який відбувся 02.02.2017 року у відділенні «Швидко гроші» ТОВ «Споживчий центр», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 10, та причетність до якого ОСОБА_7 визнав під час судового розгляду.
Вказані докази отримані в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без порушень прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону при зібранні цих доказів, які б могли поставити під сумнів їх допустимість, колегія суддів не вбачає.
Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і ОСОБА_18 показали, що брали участь як поняті у проведенні пред'явлення осіб для впізнання та слідчих експериментів з участю потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , підтвердили результати цих слідчих дій та достовірність викладеної у протоколах інформації.
Наявні в матеріалах справи фототаблиці до протоколів пред'явлення осіб для впізнання потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спростовують доводи апеляційної скарги обвинуваченого про наявність різких розбіжностей у зовнішності ОСОБА_7 та інших осіб, які пред'являлись для впізнання.
Органом досудового розслідування в повній мірі дотримано вимог ст.128 КПК України щодо порядку пред'явлення осіб для впізнання.
Судом першої інстанції за клопотанням сторони обвинувачення та судом апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту протягом тривалого часу, в межах розумності строків здійснення судового провадження, багаторазово вживались вичерпні заходи щодо виклику потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в судові засідання для допиту.
Не зважаючи на те, що потерпілі до суду не прибули та показання не дали, ця обставина, не ставить під сумнів результати проведення з ними пред'явлення осіб для впізнання та слідчих експериментів на стадії досудового розслідування, оскільки результати проведення цих слідчих дій мають самостійне доказове значення.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, оцінивши докази у їх сукупності, правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.187 КК України.
Висновок суду про наявність підстав для зміни кримінально-правової кваліфікації дій ОСОБА_7 з ч.3 ст.187 на ч.2 ст.187 КК України через відсутність кваліфікуючої ознаки «проникнення у інше приміщення» є обґрунтованим, оскільки обвинувачений у всіх трьох епізодах вчинення розбою безперешкодно входив до приміщення кредитних установ, які у час вчинення злочинів працювали в режимі вільного доступу для всіх відвідувачів.
Таким чином висновок суду першої інстанції повністю узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у рішенні Великої Палати від 18.04.2018 у справі № 569/1111/16-к, провадження № 13-14кс18, відповідно до якого проникнення як кваліфікуюча ознака розбою передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення розбою. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном.
Доводи апеляційної скарги прокурора про наявність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.3 ст.187 КК України, оскільки під час розбійних нападів потерпілі діставали кошти із сейфів, які є місцями з обмеженим доступом, виходять за межі висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, у якому йому інкримінувалось лише проникнення до приміщення відділень ТОВ «Споживчий центр» і ТОВ «Партнер Фінанс», а проникнення до сховищ, якими є сейфи, не інкримінувалось.
Також виходять за межі висунутого ОСОБА_7 обвинувачення доводи апеляційної скарги прокурора про наявність підстав для окремої кваліфікації дій ОСОБА_7 за першим епізодом злочинної діяльності через відсутність кваліфікуючої ознаки «вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій», оскільки дії обвинуваченого кваліфіковані органом досудового розслідування за однією статтею та суд в силу вимог ст.337 КПК України не вправі збільшити обсяг обвинувачення, доповнивши його ще однією статтею.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, а також відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Зокрема, суд першої інстанції врахував конкретні обставини кримінальних правопорушень, сімейний стан обвинуваченого, відсутність у нього судимостей, позитивну характеристику за місцем проживання, а також те, що обвинувачений на час вчинення злочинів не працював, та правильно визначив йому розмір покарання в межах санкції ч.2 ст.187 КК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, та призначено покарання, яке відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.
Колегія суддів не знайшла підстав для повторного дослідження доказів за апеляційною скаргою прокурора.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг обвинуваченого, його захисника та прокурора не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для скасування вироку або його зміни відсутні.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" від 26.11.2015 року колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 14.05.2018 року щодо ОСОБА_7 без змін.
На підставі ч.2 ст.404 КПК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 02.02.2017 року по 05.12.2019 року з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3