Справа № 750/14169/19
Провадження № 2-а/750/270/19
16 грудня 2019 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі
головуючого судді - Логвіної Т.В.,
із секретарем -Примак Т.В.,
за участю представника позивача та відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України та затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,
16 грудня 2019 року Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області звернулось до суду з позовом, в якому просить прийняти рішення про примусове видворення за межі території України громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допустивши негайне його виконання, та затримати громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України строком на шість місяців до 12.06.2020 включно.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Відповідач, який приймав участь в судову засіданні в режимі відеоконференції, позов визнав.
Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 13.12.2019 працівниками Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області був виявлений громадянин Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який незаконно перебуває на території України.
Перевіркою відносно відповідача УДМС України в Чернігівській області було встановлено наступне: перетнув державний кордон на в'їзд в Україну 06.08.2018 (згідно Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» по паспорту громадянина Республіки Туреччина серії НОМЕР_1 та проживав на території України без документів на право проживання в Україні; термін законного проживання в Україні закінчився 12.08.2018; документи на продовження терміну перебування в Україні, на оформлення посвідки на тимчасове/постійне проживання, на отримання дозволу на імміграцію в Україну не оформив, тобто знаходиться в Україні незаконно.
28.09.2018 Деснянським районним відділом у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні, а саме: за проживання без документів на право проживання в Україні та ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування з 12.08.2019, за частиною першою статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень;
28.09.2018 внаслідок порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, з метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, на підставі положень статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VІ (далі - Закон № 3773-VІ), Деснянським РВ у м. Чернігові УДМС України в Чернігівській області прийнято рішення № 35 про примусове повернення відповідача з України, яким зобов'язано його покинути територію України у термін до 18.10.2018. Відповідач власними підписами засвідчив, що із вимогами статті 30 Закону № 3773-VІ щодо примусового видворення, в разі ухилення від виїзду за межі України у визначений термін, ознайомлений; українську мову розуміє; рішення отримав особисто 28.09.2018; від виконання рішення не відмовляється; наміру оскаржувати рішення не має.
28.09.2018, на виконання вимог статті 26 Закону № 3773-VІ, Деснянський РВ у м. Чернігові УДМС України в Чернігівській області повідомив керівника Чернігівської місцевої прокуратури щодо рішення про примусове повернення відповідача з України.
18.10.2018 Деснянський РВ у м. Чернігові УДМС України в Чернігівській області надіслав запит до Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо надання інформації про перетин відповідачем державного кордону України з 28.09.2018, у зв'язку із прийняттям стосовно нього рішення про примусове повернення з України.
07.11.2018 Деснянський РВ у м. Чернігові УДМС України в Чернігівській області отримав відповідь на запит від Адміністрації Державної прикордонної служби України, згідно якого, інформації про перетин державного кордону України в зазначений у запиті період відповідачем в баз: даних не виявлено;
- 08.11.2018 Деснянський РВ у м. Чернігові УДМС України в Чернігівській області звернувся із запитом до Головного управління національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області) щодо здійснення заходів із виявлення відповідача, оскільки він не виконав рішення про примусове повернення з України до 18.10.2018.
13.12.2019 з метою отримання інформації про перетин відповідачем державного кордону України після 28.09.2018 УДМС України в Чернігівській області здійснив запит до БД «Аркан» та встановив, що відповідач, після 28.09.2019 державний кордон України на виїзд з України не перетинав.
13.12.2019 працівниками УДМС України в Чернігівській області відповідача було затримано в адміністративному порядку у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого частиною першою статті 203 КУпАП, для з'ясування обставин правопорушення, припинення адміністративного правопорушення, коли вичерпано інші заходи впливу (рішення про примусове повернення не виконано) (протокол про адміністративне затримання № МЧГ 000007).
13.12.2019 УДМС України в Чернігівській області прийняло рішення про поміщення відповідача в Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (далі - ПТПІ) для з'ясування обставин правопорушення та підготовки матеріалів про примусове видворення.
Конституція України встановлює, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (стаття 26). Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 33).
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 3773-VІ визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону № 3773-VІ іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави. Згідно із частиною третьою статті 9 Закону № 3773-УІ строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Згідно із частинами 2, 3 статті 25 Закону № 3773-VІ іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.
Частинами першою та п'ятою статті 26 Закону № 3773-VІ визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Частиною восьмою статті 26 Закону № 3773-VІ встановлено, що примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Згідно абзацу 1 частини першої статті 30 Закону № 3773-VІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону
України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Також, частиною першою статті 31 Закону № 3773-УІ встановлено, що іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:
-де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;
-де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
-де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;
-де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Частиною першою статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Суд вважає, що у позивача є достатньо підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від самостійного та добровільного залишення території України.
Частиною 1 ст.289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, до місцевого загального суду за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, може бути подана позовна заява про затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Частино 11 ст.289 КАС України, передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Передбачених законом підстав для передачі відповідача на поруки, або внесення ним застави, як засобу забезпечення виконання рішення про примусове видворення, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, існують ризики, що відповідач може ухилятися від примусового видворення за межі України, отже, його затримання з метою повернення до країни громадянської належності, не буде суперечити п.п."f" п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача узгоджуються з положеннями національного законодавства, отже, позов підлягає задоволенню.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.371 КАС України, рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 241-246, 255, 263, 288-289, 295 КАС України, суд,-
позов задовольнити.
Примусово видворити за межі території України громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Затримати громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України строком на шість місяців до 12.06.2020 включно.
Допустити рішення до негайного виконання в частині примусового видворення відповідача за межі України.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя