Справа № 686/12919/19
Провадження № 2/686/3603/19
12 грудня 2019р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., за участю: представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу №686/12919/19 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
До суду звернувся ОСОБА_4 із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості. Позов мотивує тим, що уклав із відповідачем договір позики на суму 79 000 грн. на строк до 02.05.2017 року, в забезпечення якого було укладено договір іпотеки. Оскільки термін повернення позики минув, заборгованість відповідачем не сплачена, позивач отримав право на звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку із чим звернувся до суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просить його задоволити.
Відповідач та її представник в судовому засіданні позов визнали.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 лютого 2017 року між позивачем ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з іншої сторони, було укладено договір позики .
Відповідно до умов договору позики позичальник отримав від позикодавця кошти в сумі 79 000 грн., строком користування до 02 травня 2017 року. Відповідно до п. 6 вказаного договору, якщо ОСОБА_2 не поверне вищевказані кошти в обумовлений строк, сторони погодили нарахування неустойки у розмірі 5 % від суми позики щомісячно. Дані обставини підтверджуються копією договору та визнаються сторонами.
В забезпечення виконання умов договору позики 02 лютого 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого відповідач передає в іпотеку позивачу наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Поліщук Н.В. 16.07.2008 року р.н. НОМЕР_3. Право власності на квартиру зареєстровано 25.07.2008 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за р.н. 23840104. Сторони в договорі погодили заставну вартість квартири в розмірі 79 000 грн., копія договору додається.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до умов договору позики позивач передав позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах передбачених договором позики, а позичальник зобов'язався повернути позику, а також сплатити проценти в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.
В силу статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Однак, в порушення умов договору позики, умов мирової угоди затвердженої ухвалою суду та чинного законодавства України, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання - не сплатив суми боргу.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценті- річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд приймає розрахунки, надані позивачем, згідно яких інфляційні становлять 15 927,01 грн., 3% річних - 4 363,40 грн.
Відповідно до п. 6.1 Іпотечного договору, позивач у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору позики, має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі.
Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника (право застави).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого; заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свої« вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 590 ч. 2 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 6.2 Іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється серед іншого за рішенням суду.
Відповідно до ст. 33 ч. 1 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» - у разі невиконання чи неналежного виконання боржником свого зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За таких обставин по справі, із врахуванням визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе задоволити позов та звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263 - 265 ЦПК України, ст. ст. 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 526, 525, 625, 572, ЗУ «Про іпотеку», суд -
Позовну заяву задоволити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 02.02.2017р., укладеного між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, що посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. за № 178 на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Поліщук Н.В. 16.07.2008р. р.н НОМЕР_3 на суму 186 558 грн. 36 коп. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики від 02.02.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І. за № 177 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження» з початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 16.12.2019 року.
Суддя:
Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4.
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .