Справа № 682/3647/19
Провадження № 1-кп/682/264/2019
12 грудня 2019 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Славута кримінальне провадження № 12019240210000596 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нижнєвартовськ Ханти-Мантійського Автономного Округу Тюменської області Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, з професійно-технічною освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 185 КК України, -
встановив:
24.11.2019 у ОСОБА_4 близько 04:00 год., під час спільного перебування зі своєю знайомою ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на крадіжку банківської картки, що належить ОСОБА_5 , яка знаходилась у чохлі мобільного телефону, що лежав на дерев'яній тумбі у вітальній кімнаті вказаної квартири.
В подальшому ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння банківською платіжною карткою № НОМЕР_1 акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», яка належить ОСОБА_5 , скориставшись тим, що ОСОБА_5 вийшла з кімнати, з метою отримання доступу до грошових коштів вказаної вище банківської картки, подзвонив з мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_5 на цілодобовий телефон підтримки клієнтів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за номером 3700 та змінив пін-код доступу до банківської карти № НОМЕР_1 , таким чином отримавши до неї доступ.
Після цього, скориставшись тим, що ОСОБА_5 у кімнаті відсутня, таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого використання відомого пін-коду доступу до банківської платіжної картки № НОМЕР_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з чохла телефону, який лежав на дерев'яній тумбі у вітальній кімнаті квартири АДРЕСА_3 , викрав офіційний документ - банківську платіжну картку, яка є матеріальною формою одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на носієві і у контексті положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 1, 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засобом доступу до банківського рахунку.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 24.11.2019 о 05:05 год. переслідуючи мету викрадення чужого майна, а саме, грошових коштів потерпілої ОСОБА_5 , діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, за допомогою заздалегідь викраденої ним банківської платіжної картки № НОМЕР_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що належить ОСОБА_5 , скориставшись завідомо зміненим ним пін-кодом доступу до даної банківської картки, через банкомат АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розташований по вул. Лісна, 3б в м. Славута, заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_5 в сумі 1400 грн,чим заподіяв останній матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, просив затвердити угоду про примирення із потерпілою.
Потерпіла ОСОБА_5 , прокурор підтримали угоду про примирення з обвинуваченим і просять її затвердити.
11.12.2019 року потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 діючи добровільно на підставі ст.ст. 469, 471 КПК України уклали угоду про примирення, за умовами якої ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 1 ст. 185 КК України, підтвердив обставини його вчинення.
Потерпіла підтвердила факт примирення з обвинуваченим.
Сторони узгодили міру покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді сплати штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 510 (п'ятсот десять) гривень. З урахуванням ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим сторони узгодили остаточне покарання ОСОБА_4 , у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить із наступного.
Статтею 314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Можливість укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим передбачена ст. 468 КПК України.
Така угода, згідно ст. 469 КПК України, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд вважає вірною кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 357 КК України, та з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374-376, 468, 469, 474, 475, 477 КПК України, суд, -
засудив:
Затвердити угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , укладену 11.12.2019 року у кримінальному провадженні № 12019240210000596.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 185 - у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази - банківську платіжну картку № НОМЕР_1 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та грошові кошти в сумі 1400 гривень повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:
обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначене покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.5-7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілим виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1